аукові основи розробки цілісного змісту дизайн-освіти.

Методика навчання академічних навчальних дисциплін і трудового навчання: технічної і художньої праці розглядається нами у взаємодоповненні, як основа для розробки експериментальної методичної системи формування конструктивних умінь особистості у процесі початкової дизайн-освіти.

Зазначений підхід мав місце у зарубіжній педагогіці. У більшості країн світу, де поважається особистість дитини, реальним сенсом освіти стає гармонійне збалансування, взаємодоповнення поглядів на природу, людину і суспільство. На думку канадських педагогів, через предмети художнього циклу учні набувають здатності розуміти і відчувати себе й інших”, “висловлювати свої думки і почуття, виносити з художніх занять те, що найбільше відповідає особистісному розвитку.

У початкових школах Японії художньо-естетичний цикл складають два предмети: музика та інтегрований курс образотворчого мистецтва і ручної праці (ремесел). Щоб з’ясувати значення цих предметів для особистісного розвитку, японські педагоги провели експеримент з розвивального навчання. За рахунок академічних предметів (основних) вводилися щоденні заняття ліплення, вирізування, малювання. Випускники таких шкіл виявилися здатними ефективніше і якісніше розв”язувати творчі завдання порівняно з учнями тих шкіл, де переважали академічні (основні) предмети.

Можна згадати також ідею Хена Д. стосовно поєднання «двох культур» (мистецької і суспільної, з одного боку, математичної і природничої, з другого боку) на основі технологій [15]. Отже, за новітніми теоретико-методичними підходами до навчання, дидактичні принципи важливо трансформувати у планування, творення, проектування себе і власного особистісно значущого довкілля: природного і етнічного.

Наша методична система формування конструктивних умінь молодших школярів відображає, водночас, структуру цілісного змісту початкової дизайн-освіти, змісту, інтегрованого з художньої праці і технічної праці в трудовому навчанні та інших навчальних предметів. Аналогічний підхід, починаючи з 2002 року, застосовано у школах Англії: « Процес дизайну і виготовлення (або проектування) розміщено у центрі навчального предмета. Тобто у значній мірі метод став змістом предмета» [16].

У нашому теоретичному обґрунтуванні методичної системи виокремлюється положення про те, що когнітивні уміння (інтелектуальні, зумовлені мисленням, і художні, зумовлені образною уявою) та практичні уміння є рівноцінними у трудовому навчанні: технічній і художній праці. Якщо учні повинні бути розвинені як творчі, активні громадяни ХХI століття, то вони повинні бути здатні відшукувати необхідну інформацію самостійно, думати, приймати рішення і працювати як індивідуально, так і в групах. Використання проектів сприяє цьому у значній мірі.

Не зважаючи на те, що у європейських системах освіти «формування навичок технології виготовлення (виконавські, технологічні навички) відбувається краще, аніж навчання навичок дизайну», «зберігається велика потреба у перепідготовці вчителів», але «дизайн і технології є одним із небагатьох предметів, викладання якого поліпшується найзначнішими темпами» [17]. Методична система дизайну і технологій в Англії, на думку Джеймса П., до цих пір лишається невідомою багатьом освітянам. Нами також розроблена методична система формування конструктивних умінь учнів 1-4 класів у процесі початкової дизайн-освіти (рис. 2.1.).

 

Використана література:

1. Я.Чепіга. Весняно-літній період в практиці трудового виховання // Радянська освіта. – 1924. – №3-4. – С. 26-36.

2. Струнина Л. Грамматика в начальной школе по принципу самодеятельности: курс подготовительный, пособие для учащихся с рисунками и сочинениями детей.- Киев, 1915. – 80 с.

3. Стельмах С. Зміст та особливості викладання образотворчого мистецтва у навчально-виховних закладах України на початку XX століття // Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2005. – №1. – С. 74-78.

4. Тименко В. Методика трудового навчання: технічної і художньої праці // Початкова школа. - 2006. – №10. – С. 23-29.

5. Тименко В. Трудове навчання і художня праця як основа політехнічної творчості // Початкова школа. – 2004. – № 3-4. – С. 23-25, 25-27.

6. Трофімчук В.М. Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №1. – с.33-37.

7. Трофімчук В.М. Психолого-педагогічні особливості організації художньо-конструкторської діяльності старшокласників у процесі їх трудової підготовки. // Молодь і ринок. – 2006. - №8. – С. 96-99.

8. Трофімчук В.М. Задачі з елементами дизайну – важливий засіб залучення старшокласників до художньо-конструкторської діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2007. - №1.- С.29-34.

9. Шпільчак В. Дизайн в українській школі. Проблеми та перспективи // Мистецтво та освіта. – 2002. – №3. – С. 2-6.

10. Черній С. Дизайн та освіта: перспективи взаємодії в постмодерному просторі // Мистецтво та освіта. – 2002. – № 3. – С. 11-14.

11. Носаченко Т. Формування конструктивних умінь молодших школярів засобами образотворчого мистецтва і художньої праці // Рідна школа. – 2005. – №7. – С. 43-45.

12. Малиновская Л.П. Вопросы формирования дизайнерского мышления на уроках изобразительного искуства в начальных класах / (Постановка проблемы и поиск путей ее разрешения.) – Тернополь, 1993. – 183 с.

13. Іванчо Т. Проблеми та успіхи неперервної дизайн-освіти і її базисної ланки в загальноосвітній школі // Початкова школа. – 2005. – №8. – С. 53-55.

14. Програма для 1 та 2 класів див.: Початкова школа, 2001, №8; 2002, № 6.

15. Хен Д. Школа будущего: от принципов – к планированию и созиданию//Зарубежный опыт. -№.-1995. – С. 97-122.

16. Джеймс П. Разработка учебных стандартов – использование проектов в технологическом образовании Англии в 1989-2000 г.г.\\ Мир образования – образование в мире. - №2. -2002. – С. 80.

17. OFSTED (2000) Тhe annual report of the Chief Inspektor of Schols 1998\9, London, The Stationery Office h..40.