ема 3. Теоретичні основи психології особистості.

Загальна характеристика когнітивних процесів. Поняття «нищі» та «вищі» психічні функції в культурно-історичній теорії розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського. Визначення та властивості понять «відчуття» та «сприймання» як рівнів пізнавальної діяльності індивіда, їх функції (активно орієнтуюча та регулююча). Основні характеристики сенсорного образу: модальність (якість) та інтенсивність. Чутливість аналізатора та її вимірювання. Часові характеристики відчуттів (тривалість та послідовність. Просторові характеристики відчуттів. Механізми сприймання (гештальтпсихологія, Д.Гіпсон, теорія перецептивних дій). Цілісність, структурність, предметність, свідомість сприймання як його змістовні специфічні характеристики, їх вплив на відображення просторово-часових, якісних та кількісних характеристик об’єктів. Константність сприймання, її механізм та значення для життєдіяльності. Види перцептивних констант. Поняття про аперцепцію.

Основні підходи до визначення уваги. Психологічні теорії уваги. Проблеми її класифікації. Функції, якості уваги. Особливості розвитку уваги, шляхи формування та експериментальне вивчення її властивостей. Увага (усвідомлюване і неусвідомлюване) в пізнавальній діяльності особистості. Установка і діяльність. Психологічна активність і форми її прояву. Рівні неспання, активація та увага. Види уваги залежно від її спрямованності та зосередження. Внутрішні – та міжфункціональні зв’язки уваги, її фізіологічні умови. Уявлення про увагу в класичній та сучасній фізіології: підвищення мозкової активності як основа зосередженності уваги. Об’єктивні фізіологічні показники активації функціональних систем, нервові механізми активації, роль кори головного мозку в організації уваги. Вікові особливості розвитку уваги.

Загальна характеристика пам’яті, її психологічні теорії та проблеми в асоціанізмі, гештальтпсихології біхевіоризмі; в соціально-психологічному, інформаційному, діяльнісному, системному підходах. Процеси пам’яті: запам’ятовування та фактори, що його зумовлюють, взаємо відношення довільного і мимовільного в запам’ятовуванні; відтворення; зберігання - забування. Теорії забування. Явище ремінісценції. Види пам’яті: проблема класифікації, основні підходи до виділення її видів. Образна пам’ять та її особливості; словесно- логічна пам’ять, її зв’язок з мисленням; довільна і мимовільна пам’ять. Види пам’яті за ознакою тривалості запам’ятовування і зберігання матеріалу. Проблема короткочасної пам’яті: дослідження короткочасної пам’яті в зарубіжній та вітчизняній психології. Оперативна пам’ять.

Взвємозв’язок короткочасної та довгочасної пам’яті. Психологічна характеристика властивостей пам’яті. Фізіологічні основи пам’яті (лабільна і стабільна фази пам’яті, модифікація мозкових станів, проблема локалізації функцій пам’яті). Клінічні порушення пам’яті. Деякі вікові та індивідуальні особливості динаміки розвитку пам’яті: загальна характеристика змін розвитку пам’яті, вікові особливості динаміки розвитку пам’яті, індивідуальні особливості пам’яті людей.

Загальна характеристика мислення. Основні положення теорій мислення М.Сеченова, Л.С.Виготського, С.Л.Рубінщтйна, П.Я. Гальперіна, Г.С.Костюка. Теорія мислення як теорія поетапного формування розумових дій (закономірності процесу інтеріоризації зовнішніх предметних дій, типи орієнтації тощо). Основні положення суб’єктивного підходу до дослідження мислення (Л.М Веккер, О.Ю. Артем’єва та ін.). Характеристика мислення як процессу розв’язання задач. Фазний характер процесу мислення. Поняття «проблемної ситуації» та «задачі». Класифікація факторів, які впливають на процес розв’язання задая. Операціональний склад процесу мислення (аналіз – синтез, порівняння, узагальнення – конкретизаціяЮ абстрагування – індивідуалізація). Словесно–образний підхід у процесі мислення. Фактори вибірковості мислиннєвого процесу. Репродуктивні та продуктивні компоненти мислення. Види мислення. Принцип єдності психіки та діяльності як методологічна основа дослідження видів мислення. Типи мислення в соціогенезі. Стадії розвитку в онтогенезі (наочно–дійове, наочно-образне та словесно–логічне мислення). Особливості емпіричного, теоретичного, професійного мислення. Психологічна характеристика властивостей мислення. Природа індивідуальних відмінностей у мисленні. Індивідуально – психологічні особливості мислення, зумовлені нейродинамічними факторами. Індивідуальні особливості мислення (стратегії мисленнєвої діяльності, її спрямованість). Креативність як психологічна основа індивідуальних відмінностей у мисленні.

Поняття «мова» та «мовлення». Функції мовлення. Психологічні механізми творення мовлення. Мовлення та мислення. Поняття «внутрішнього мовлення». Психолінгвістика як галузь вивчення психології мовної діяльності людини. Функціональні структури другої сигнальної системи. Мовна діяльність і проблеми навчання. Мова і свідомість.

Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви. Фізіологічні основи яви. Уява та органічні процеси. Уява та фантазія. Розвиток уяви. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач. Творче натхнення. Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг. Уява, фантазія, творчість у професійній діяльності. Поняття фантазії та творчості. Психофізіологічні основи, види і прийоми уяви.