орфологічний розвиток середнього мозку.

орфологічний розвиток довгастого мозку і моста.

Довгастий мозок до моменту народження цілком розвинутий і дозрів у функціональному відношенні. Його маса разом з мостом у немовляти дорівнює 8 г, що складає 2% маси головного мозку (у дорослого ця величина близько 1,6%). Він займає більш горизонтальне, ніж у дорослих, положення і відрізняється ступенем мієлінізації ядер і шляхів, розмірами клітин та їх розташуванням.

Дихальні рухи в людського плоду з’являються на 5 – 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку і супроводжуються рухами м’язів кінцівок.

У 16 – 20-тижневих плодів мають місце одиничні спонтанні вдихи з підведенням грудної клітини і рук. У віці 21 – 22 тижнів з’являються невеликі періоди безупинних дихальних рухів, що чергуються з глибокими судомними вдихами. Поступовий час рівномірного регулярного подиху збільшується до 2–3 годин. У плоду 28 – 33 тижнів подих стає більш рівномірним, лише іноді змінюється одиничними, більш глибокими вдихами і паузами. до 16 – 17 тижнів формується центр дихання довгастого мозку, що є структурною основою здійснення перших одиничних вдихів.

У немовляти добре розвинуті захисні дихальні рефлекси – чханя, кашель, рефлекс Кречмера, що виражається в зупинці дихання при різкому запаху.

До моменту народження найбільш зрілими є харчові безумовні рефлекси:

смоктальний, ковтальний та ін

Міст у немовляти розташований вище в порівнянні з його положенням у дорослого, а до 5 років розташовується на тому ж рівні, як і в дорослого. Розвиток моста пов’язаний з формуванням ніжок мозочка і встановленням зв’язків мозочка з іншими відділами центральної нервової системи. Внутрішня будова моста в дітейи не має відмінних рис в порівнянні з будовою йього в дорослої людини. Ядра розташованих у ньому нервів до періоду народження сформовані.

 

3.РІСТ І РОЗВИТОК МОЗОЧКА

орфологічний розвиток мозочка.

Маса мозочка в немовляти складає 20,5–23 г, у 3 місяці вона подвоюється, а в 6-місячної дітейи дорівнює 62–65 г.

Найбільш інтенсивно мозочок росте в перший рік життя, особливо з 5-го по 11-й місяць, коли дітейа учиться сидіти і ходити. В однорічної дітейи маса мозочка збільшується в 4 рази й у середньому складає 84–95 г. Після цього настає період повільного росту мозочка, до 3 років розміри мозочка наближаються до його розмірів у дорослого. До 6 років його маса досягає нижньої границі маси мозочка в дорослого. У 15-літньої дітейи маса мозочка – 149 г. Інтенсивний розвиток мозочка відбувається й у період статевого дозрівання.

Становлення рефлекторної функції мозочка зв’язано з формуванням довгастого, середнього і проміжного мозку.

4.РІСТ І РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ

орфологічний розвиток середнього мозку.

У немовляти маса середнього мозку складає 2,5 г. Його форма і будова майже не відрізняються від середнього мозку дорослого. Ядро окорушного нерва добре розвито, його волокна мієлінізовані. Добре розвинуте червоне ядро, його зв’язки з іншими відділами мозку формуються раніше, ніж пірамідна система. Крупноклітинна частина червоного ядра, що забезпечує передачу імпульсів з мозочка до мотонейронів спинного мозку, розвивається раніше, ніж дрібноклітинна, через яку передається збудження від мозочка до підкіркових утворень мозку і до кори великих півкуль. Про це говорить той факт, що в немовляти пірамідні волокна мієлінізовані, а шляху, що йде до кори, ще немає. Вони починають мієлінізуватися з 4-го місяця життя.

Пігментація червоного ядра починається з 2-літнього віку і закінчується до 4 років.

У немовляти чорна субстанція являє собою добре виражене утворення, клітини якого диференційовані і їх відростки мієлінізовані. Мієлінізовані і волокна, що зв’язують чорну субстанцію з червоним ядром. Але значна частина клітин чорної субстанції не має характерного пігменту (меланину), що з’являється з 6 місяців життя і максимального розвитку досягає до 16 років. Розвиток пігментації знаходиться в прямій залежності з удосконаленням функцій чорної субстанції.

Функціональний розвиток середнього мозку. Ряд рефлексів, що здійснюються за участю середнього мозку, формується в період внутрішньоутробного розвитку. Уже на ранніх етапах ембріонального розвитку відзначені тонічні і лабіринтові рефлекси, оборонні й інші рухові реакції у відповідь на різні подразнення.

За 2–3 місяці до народження в плоду спостерігаються рухові реакції у відповідь на звукові, температурні, вібраційні та інші подразнення. На різкі звукові подразнення плід відповідає виникненням рухової активності. Але повторення того самого звуку приведе до зменшення і припинення відповідної рухової реакції.

У немовляти добре розвинений зіничний рефлекс. Зіничні рефлекси є навіть у недоношених дітей. Розширення зіниць на звукові і шкірні подразники з’являється з 10-й тижня життя дітейи. У 7 – 9-місячному віці ця реакція на шкірні подразники спостерігається в 64% обстежених дітей. Зіничний рефлекс на шкірні подразники спостерігається в 20% 2-місячних дітей, а в 6-місячних – у 87% випадків. Деякі дослідники при сильному подразненні шкіри спостерігали цю реакцію у всіх обстежених немовлят.

Рефлекси положення тіла в просторі, що залежні від правильного розподілу тонусу м’язів і суглобів, статичні, настановні і випрямні рефлекси формуються після народження, хоча рецептори, при подразненні яких вони виникають, в основному сформовані (зорові, шкірні, пропріорецептори м’язів і суглобів, рецептори внутрішнього вуха та ін.).

5.РІСТ І РОЗВИТОК ПРОМІЖНОГО МОЗКУ.