загальна характеристика ТДП.

ТДП посідає особливе місце у системі суспі­льних наук. Це пояснюється її специфічним об'єктом вивчення — дер­жавно-правові явища. Ці явища вивчаються багатьма суспільними на­уками, які досліджують їх з точки зору свого предмета. ТДП будучи самостійною галуззю юридичних наук, ви­вчає не суспільство взагалі, а саме державу і право як суспільні явища, основні й загальні закономірності та ознаки виникнення, розвитку і функціонування держави і права.
ТДП — це юридична наука, що вивчає державу і право, державно - правові явища в їх взаємозв'язку та взаємодії.
ТДП, як і будь-яка наука, що відображає сферу людської діяльності, має на меті виробити і теоретично систематизувати об'єктивні знання про дійсність, у першу чергу про державу і право, які посідають важливе місце у житті суспільства.
ТДП, вивчаючи державно-правові явища і процеси, спирається на філософські знання як на знання найвищого, теоретичного рівня, оскільки філософія вивчає загальні властивості та закономірності розвитку природи, суспільства, мислення. Філософські категорії — явище і суть, форма і зміст, аналіз і синтез, причина і наслідок, свідоме і несвідоме, право і безправ'я тощо — є початковими знаннями, які в тдп конкретизуються відповідно до державно-правових процесів.
Як і всі інші юридичні науки, тдп належить до суспільних наук і характеризується такими ознаками:
а) є загальнотеоретичною юридичною наукою;
б) являє собою систему теоретичних учень, поглядів, теорій, концепцій, взаємопов'язаних положень, доктрин та інших знань про державу і право;
в) досліджує державу і право як загальносоціальні явища;
г) має свій предмет, методи, джерела та систему дослідження;
д) її теоретичні знання повинні проходити через свідомість людини

5. об’єкт і предмет «загальної теорії держави і права»
Об'єктами юридичної науки є держава і право — фактично два об'єкти. Проте юриспруденція, як і кожна наука, має один предмет вивчення.
Вихідним для визначення поняття юриспруденції є право, що включає у себе правове поняття держави. Держава і право пізнаються і досліджуються як складові моменти єдиного об'єкта юридичної науки. В основу їх вивчення покладено один принцип і критерій юридичності, що конкретизується в окремих сферах і напрямках юридичного пізнання держави і права. Ця конкретизація присутня в усіх окремих визначеннях і характеристиках держави і права, у системі понять юридичної науки в цілому та окремих юридичних наук.
Предмет юридичної науки — об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
Якщо предмет юридичної науки — це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і вираження, то предмет кожної окремої юридичної науки — якийсь певний елемент юридичної дійсності.

6. місце і роль тдп в системі юриспруденції

ТДП — це самостійна галузь наукових знань про державу і право. Вона досліджує загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, розробляє і формулює основні теоретичні поняття і категорії юриспруденції, якими користуються інші юридичні науки, правотворча і правозастосовна практика.
ТДП посідає центральне місце у системі юридичних наук. Це визначається тим, що вона стосовно інших юридичних наук, є наукою:
1) загальнотеоретичною, оскільки вивчає найбільш загальні закономірності державно-правової дійсності у всіх галузях юридичних знань, розробляє основні державно-правові категорії і поняття, які розкривають сутність держави і права та є загальними для всієї юридичної науки;
2) узагальнюючою, оскільки її висновки за своєю природою є інтегративними і систематизованими знаннями, що їх накопичили окремі юридичні науки;
3) методологічною, оскільки її система підходів і методів, способів і прийомів наукового дослідження використовуються при вивченні державно-правових явищ та при вирішенні наукових проблем у межах окремих юридичних наук.
Отже, у взаємовідносинах тдп та інших юридичних наук існує своєрідна рівноправність.
ТДП та інші теоретичні юридичні науки вивчають загальні для всієї державно-правової дійсності явища, виробляють загальні для юриспруденції категорії та поняття..
Необхідність виокремлення з системи юридичних наук тдп обумовлена існуванням загальних закономірностей розвитку державно–правових явищ, незнання яких унеможливлює більш-менш глибоке вивчення предмету інших юридичних наук. Решта юридичних наук, як правило, виділяє в аналізі держави і права окремі їхні сторони та властивості. Проте цілісне системне дослідження державно-правових явищ здійснює, в першу чергу, тдп. Отже, тдп — це загальнотеоретична юридична наука, що включає систему методологічних юридичних знань про державно-правову дійсність, які відображаються у свідомості людини і досліджуються у процесі виникнення, розвитку, функціонування, призначення та розгляду сутності державно-правових явищ.

7.цінність і призначення тдп

Теорія яка перевірена практикою і має науковий характер, вказує шлях державно-правового будівництва, допомагає досягти набільших успіхів у ці справі.
При допомозі теорії можна і потрібно прогнозувати розвиток державно-правових явищ. Цінність теорії полягає в тому, що вона виконує такі функції: відображає державно правові явища, аналізує і узагальнює їх, прогнозує, моделює і оцінює їх з позицій загально людських цінностей. При допомозі теорії вдалось сформувати концепцію, принципи правової жержави і громадянського суспільства, які почали реалізовуватись в нашому суспільстві.
Теорія являється методом пізнання і розвитку сучасності. Вона дає визначення основних понять і категорі правознавства, які служать методом для галузевих юридичних наук. Наприклад, правильне визначення поняття права має надзвичайно важливе значення не тільки для правознавства, але і для практики, в розвитку і функйіонуванні держави, супільства, політичної і економічної системи. Це має значення для кожної конкретної людини, оскільки загальна теорія займається розробкою концепцій прав людини.
Теорія держави і права потрібна для студентам-юристам, щоб краще зрозуміти історію держави і права. Вона дає теоретичну підготовку до вивчення окремих галузе права. Загальна теорія держави і права допомагає правильно реалізувати і застосовувати норми права, примати законні і обгрунтовані рішення. Без знання дії нормативно-правових актів в часі, просторі, по колу осіб не можна кваліфіковано приймати рішення по справі, вирішувати юридичні спори тощо.
Її вивчення необхідне для того, щоб випускники юридичних вузів могли самостійно застосовувати теоретичні знання в практичній роботі, щоб розвивати правове і діалектичне мислення. Теорія держави і права підвищує рівень професійної культури юриста і його правосвідомість.

8.Основні завдання функції теорії права та держави

Завданнями теорії права і держави як юридичної дисципліни є такі'.

- розвинути абстрактне юридичне мислення майбутнього юриста завдяки засвоєнню загально-визначальних закономірностей становлення, формування і функціонування права і держави, які є предметом цієї науки;

- здобути узагальнені систематизовані знання про структурування і розвиток правових і державних явищ та процесів, методів їх пізнання;

- оволодіти понятійно-категоріальним апаратом і вміти вільно оперувати загальною юридичною термінологією, спиратися на неї у подальшому навчанні і практиці;

- сприймати право як універсальний регулятор суспільних відносин, за допомогою якого можна розв'язувати конфлікти, досягати компромісів, реалізовувати права і свободи людини, притягувати до відповідальності у разі їх порушення;

- орієнтуватися в національному законодавстві, знати основні кодекси, закони і підзаконні акти, їх структури, суб'єктів їх видання;

- набути навичок правильно використовувати права, виконувати обов'язки, додержуватися заборон;

- розвивати уміння тлумачити приписи законів та інших нормативно-правових актів та застосовувати їх до конкретних ситуацій тощо.

9. Поняття, структура методології пізнання державно-правових явищ

Методологія теорії права і держави - система загальних підходів, принципів, методів, способів і засобів пізнання права і держави, реалізованих на основі знань про закономірності їхнього застосування за допомогою сукупності юридичних понять і категорій, а також вчення про теоретичні основи їхнього пізнавального використання.