Четверта Божа Заповідь («Шануй батька і матір, щоб тобі добре було, щоб ти довго прожив на землі» (Вих. 20: 12), її моральний зміст

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДО cемінрського ЗАНЯТТЯ

(для викладачів)

Тема: «Сім’я»

Актуальність теми: Сім’я – це первинний осередок, найменша і водночас найголовніша клітина нашого суспільного організму, від її стану залежить успішне функціонування всієї держави. Сім’я виконує багато функцій у суспільстві, але однією з найважливіших є морально-виховна функція. В християнстві сім’я – це те місце, де люди вчаться втілювати у життя правила та норми християнської моралі і служить моральним праобразом взаємовідносин між людьми.

 

Навчальна мета:

Знати: сутність та призначення сім’ї; історичні типи та форми сім’ї; структуру сім’ї.

Вміти: пояснити, спираючись на четверту Божу Заповідь, обов’язки дітей перед батьками.

Розуміти: значення сім’ї у моральному розвитку особистості та її роль у суспільному поступі; необхідність враховувати четверту Божу Заповідь для морального оновлення суспільства.

Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліни	Знати:	Вміти
	Забезпечуючі: Психологія, Соціологія, Філософія, Людина і світ, Основи християнської етики	Загальні відомості про релігію, віру, духовність, Бога	Давати визначення основним поняттям духовності
	Забезпечувані: Філософія, Політологія, Соціологія	Предметне поєднання релігії з сферами діяльності людини	Визначити специфіку релігійного світогляду в порівнянні з міфологічним світоглядом і філософським світоглядом
	Внутрішньопредметна інтеграція: Класифікація релігії	Структура і класифікація релігій	класифікувати типи релігії

Тривалість заняття: 2 години

 

План і організаційна структура заняття:

№	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хвилинах
	Підготовчий етап: 1) Організаційні заходи			Методичні рекомендації
2) Постановка навчальних цілей			Методичні рекомендації
3) Контроль вихідного рівня знань	Другий	Тестування, словниковий диктант	Тести, словник
	Основний етап: 1) Обговорення основних питань теми	Третій	Питання для обговорення	Методичні поради для студентів, конспект лекції
2) Перевірка самостійної роботи студента.	Третій	Завдання для самостійного опрацювання	Зошит, методичні рекомендації для самостійної роботи студента
	Заключний етап: 1) Контроль і корекція рівня професійних навичок	Третій	Питання для самоконтролю	Методичні рекомендації
2) Підведення підсумків, оголошення оцінок		Індивідуальний контроль	Результати тестування і опитування
3) Домашнє завдання, інструкція до виконання			Методичні рекомендації

 

Матеріали методичного забезпечення заняття

Питання для обговорення:

1. Сім’я як праобраз Церкви:

- історичні типи та форми сім’ї;

- структура сім’ї;

- християнський погляд на сім’ю та її роль в моральному вихованні.

 

2. Четверта Божа Заповідь («Шануй батька і матір, щоб тобі добре було, щоб ти довго прожив на землі» (Вих. 20: 12), її моральний зміст:

- обов’язки дитини перед батьками;

- обов’язки батьків щодо дітей;

- пошана до старших, вчителів, наставників;

 

3. Любов та пошана до Батьківщини як виконання Божої заповіді шанування батьків:

- любов до Батьківщини, народу, людства, мови як християнські цінності;

- обов’язки влади щодо громадян;

- обов’язки громадян щодо держави, влади.

Сім’я як праобраз Церкви

Сім'я вважається одним з чотирьох фундаментальних інститутів суспільства, надає йому стабільність і здатність заповнювати населення в кожному наступному поколінні. Одночасно сім'я виступає малою групою - самої згуртованої і стабільної осередком суспільства. Протягом свого життя людина входить до складу безлічі самих різних груп - групу однолітків або друзів, шкільний клас, трудову бригаду або спортивну команду, - але лише родина залишається тією групою, яку він ніколи не залишає.

Сім'я - невід'ємна частина суспільства, і неможливо зменшити його значення. Жодна нація, жодна скільки-небудь цивілізоване суспільство не обходилися без сім'ї. Найближче майбутнє суспільства також не мислиться без сім'ї. Для кожної людини родина - основа основ. Поняття щастя майже кожна людина пов'язує, насамперед, із сім'єю: щасливий той, хто щасливий у своєму домі. Проте чи завжди ми замислюємося над питаннями.

«Християнська родина є виявленням та реалізацією церковного співпричастя, з цієї причини (...) повинна називатися домашньою Церквою» (Іван-Павло II, Апост. зверн. «Familiaris consortio». Вона становить спільноту віри, надії і любові; вона набуває в Церкві особливої важливості, як це видно в Новому Завіті (Пор. Еф. 5, 21; 6, 4; Кол. З, 18-21; 1 Пт. З, 1-7).

Стосунки всередині родини викликають близькість почуттів, розуміння та зацікавлень, що походить передусім від взаємної поваги людей. Родина - це унікальна спільнота, покликана осягнути спільність думок подружньої пари, а також уважну співпрацю батьків у вихованні дітей.

 

Четверта Божа Заповідь («Шануй батька і матір, щоб тобі добре було, щоб ти довго прожив на землі» (Вих. 20: 12), її моральний зміст

Саме батьки є першим і безумовним авторитетом для дітей і вони передають своїм дітям пошану до авторитетів, правил і законів - як законів Божих, так і законів світських. Батьки у ставленні до дітей повинні керуватися в першу чергу любов ’ ю і повагою до них, але в той же час повинні вимагати від них виконання певних обов ’ язків перед ними. Якщо дитина не отримує любові і уваги батьків і близьких у перші роки життя, то у неї значно гальмується фізичний і розумовий розвиток і вона навіть починає хворіти. Колись в давнину деякі турецькі султани відбирали від матерів їхній дітей і віддавали їх нянькам, які приходили до них тільки щоб погодувати, але не гралися з ними, не пестили їх, не розмовляли з ними. Через деякий час ці діти почали хворіти, а деякі навіть померли, хоча їх утримували в належних умовах і добре годували. Адже головне для дитини це любов батьків і близьких. В історії були випадки, коли немовлята відразу після народження потрапляли до диких тварин і вони їх виховували. Пізніше, після декількох років, коли їх знаходили і повертали в суспільство, то намагалися їх перевчити, але діти так і залишалася на тваринному рівні, так як перші роки життя, найбільш важливі для виховання дитини і для того, щоб вона ввібрала в себе основи своєї культури і почала розмовляти, були пропущені. В науці цей феномен називається «синдром Мауглі».

Батьків потрібно любити і пробачати навіть тоді, коли вони не завжди справедливі по відношенню до нас, але ж вони також не ідеальні і також можуть помилятися. Тому їх потрібно пробачати, як Бог пробачає всім людям. Психологи з’ясували, що коли діти не поважають своїх батьків з тих чи інших причин, то це відкладається у їхній підсвідомості і вони, коли виростуть, можуть передати це своїм майбутнім дітям, які також їх будуть ненавидіти, або взагалі у них не буде дітей.