Банки й фінансово кредитні посередники

Банки є фінансово-кредитними установами, що обслуговують рух грошей і капіталів. Розвиток банків відбувався паралельно з розвитком кредитних відносин. Надання кредитів (позичок) — одна з головних функцій банків. За надані кредити банк бере плату — банківський про­цент, а за вклади (депозити) сам платить про­цент. Різниця між процентами за кредит і процентами за вклади забезпечує банкові прибуток.

Банківська система ринкового типу, як правило, дворівнева.

Вона складається з:

1) центрального банку (некомерційна державна або недержавна установа, яка виконує роль кредитного, емісійного і касового центру національної економіки. В Україні — це Національний банк України (НБУ);

2) комерційних банків (ділові фінансово-кредитні установи, що здійснюють пасивні (залучення вкладів), активні (надання по­зичок) та комісійні (обслуговування платежів клієнтів, збері­гання цінних паперів, отримання грошей за зобов'язаннями — чеками, векселями) операції).

Крім цього, виділяється ще група спеціалізованих фінансово-кредитних інституцій, діяльність яких обмежується певною сферою. Це — іпотечні банки, які надають позички під заставу нерухомості; інноваційні — під впровадження нових технологій; кредитні спілки (надають споживчий кредит).

У фінансово-кредитній сфері поряд із банками функціонують фінансово-кредитні посередники — інвестиційні фонди, довірчі това­риства, страхові компанії, пенсійні фонди.

Інвестиційні фонди акумулюють тимчасово вільні кошти фірм і приватних осіб, продаючи власні цінні папери. Отримані у такий спосіб кошти вони вкладають у цінні папери інших підприємств. В Умовах перехідної економіки, в тому числі в Україні, інвестиційні фонди сприяють обігу приватизаційних майнових сертифікатів гро­мадян, вкладаючи їх в акції роздержавлених підприємств.

Довірчі товариства управляють майном приватних осіб чи під­приємств, вкладають їхні кошти (за дорученням) у цінні папери, продають одні й купують інші цінні папери з метою отримання прибутку.

Страхові компанії їй пенсійні фонди акумулюють кошти продажем страхових полісів або зберіганням страхових внесків; отримані кошти вони вкладають в акції та облігації. Ці посередники також надають кредити під заставу нерухомості.

Діяльність служб зайнятості спрямована на забезпечення ефективної зайнятості, створення банку інформації про вакансії та умови для професійної перепідготовки й фінансової підтримки безробітних. Функцією цих служб є також організація громадських робіт.

В Україні розроблено комплекс законодавчих документів, які регламентують діяльність закладів ринкової інфраструктури.

Коротке повторення:

□ Ринок — це механізм взаємодії продавців покупців, на основі якого визначаються ціни та кількість товарів.

□ Головними складовими національного ринку є ринки товарів і послуг, праці, природних ресурсів, капіталів, грошей, цінних паперів тощо.

□ Ринкова інфраструктура — це сукупність! допоміжних установ і ланок, діяльність яких] прискорює та полегшує укладення і здійснення ринкових угод.

ПІДСУМКИ

1. Ринкова економіка ґрунтується на приватній власності на ресурси та свободі підприємництва і вибору. Влас­на вигода — її рушійна сила, а конкуренція — її контрольно - регулювальний механізм. Уряд не повинен втручатися у господарську діяльність фірм.

2. Спеціалізація, застосування здобутків науки і техніки та використання грошей притаманні всім сучасним еко­номічним системам.

3. У ринковій економіці виробляють лише ті продукти, виготовлення і продаж яких є прибутковими; сувере­нітет споживача означає, що ділові фірми спрямовують свої зусилля на задоволення його потреб.

4. Загальне уявлення про функціонування ринкової еко­номіки може дати схема кругопотоку. Ця схема пока­зує продуктові й ресурсні ринки та найважливіші потоки — «доходи—видатки» і «ресурси—продукція», які становлять кровоносну систему ринкової економіки.

5. Національний ринок структурований і функціонує на основі взаємодії його складових. Головним критерієм класифікації видів ринку є економічне призначення його об'єктів — ринки товарів і послуг, праці, природ­них ресурсів, капіталів, грошей, цінних паперів тощо.

6. Кожний вид ринку різниться не лише об'єктами, а й суб'єктами ринкових відносин, особливостями форму­вання попиту, пропозиції та цін.

7. Функціонування будь-якого виду ринку забезпечують відповідні ринкові установи (біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, служби зайнятості), стан та динаміка розвитку яких відображають рівень ділової активності та здоров'я економіки.

8. Через систему угод і контрактів біржі впорядковують і стабілізують стосунки продавців і покупців певних цінностей (товарів, цінних паперів тощо), полегшують фірмам реалізацію продукції, отримання додаткових капіталів та їх спрямування у продуктивніші галузі.

9. Банківська система сприяє руху капіталів, раціональ­ному використанню тимчасово вільних грошових коштів і прискоренню розрахунків у національній економіці.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

 

приватна власність

економічна свобода

особистий інтерес

конкуренція

ринок

спеціалізація

суверенітет

споживача

бартер

орієнтувальна функція ціни

ринок товарів і послуг

ринок праці

ринок капіталів і грошей

ринок цінних паперів

ринок землі

валютний ринок

тіньовий ринок

ринок науково-технічних роз­робок

товарна біржа

фондова біржа

центральний банк

комерційний банк

фінансово-кредитні посеред­ники

маклер

дилер

брокер

біржові операції

інфраструктура ринку

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. Ринкову економіку характеризують як систему саморегулювання, рушійними силами якої є особиста вигода індивідів та конкуренція. Поясніть це положення.

2. Які переваги спеціалізації у використанні еко­номічних ресурсів? Поясніть твердження «Обмін є необхідним наслідком спеціалізації».

3. Оцініть і поясніть твердження:

а) «Гроші є єдиним товаром, що не придатний ні для чого іншого, окрім як для того, щоб їх. витра­чати»;

б) «Ринкова економіка є економікою прибутків і збитків»;

в) «Конкуренція є дисциплінуючим компонентом ринкової економіки»;

г) «Технологія, яка з інженерної точки зору вида­ється гіршою, з точки зору економіки може ви­явитися найефективнішою»;

д) «Дивовижна властивість ринку полягає у тому, що він сам себе підтримує. Якщо хтось хоче робити те, чого ринок не схвалює, ціною еко­номічної свободи стає економічне розорення».

4. Банк має депозити (вклади) від клієнтів на суму 100 млн. гривень і сплачує 10% за вклади та надає кредити на суму 90 млн. гривень на умовах 15% річних. Обчисліть прибуток банку.

5. Поясніть, яких заходів уживають служби зайня­тості для зменшення кількості безробітних.

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Е.М. Воробьев, А.А.Гриценко, М.Н.Ким. Экономическая теория.-“Фортуна-пресс”, 2000.- 411 с.

2. О.Ю. Мамедов. Современная экономика.- Ростов н/Д.: “Феникс”, 1998.-672 с.

3. В.Д. Камаев. Экономическая теория: Учебник.- М.: “ВЛАДОС”, 1998.- 640 с.

4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – 471 с.

5. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Суспільне виробництво. Ринкова економіка / За ред. Ю.В. Ніколенка. - 2-ге вид., прероб. і доп. – К.: Либідь, 1998. – 272 с., та 1994 р. видання.

6. Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін. Основи економічної теорії.- К.: Вища шк., 1994.- 559 с.

7. Основы экономической теории: Учебник./ Под общ. ред. С.В. Мочерного. – К.: О-во «Знання», КОО, 2000. – 607 с.

8. Медведев В.А. Политическая экономия, М.: Политиздат, 1990. – 735 с.

9. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К.: Вища шк. – Знання, 1998. – 478 с.

10. В.В.Селезнев. Основи рыночной экономики.- К.: А.С.К.2000.- 544 с.

11. О.Ю. Мамедов. Политическая экономия. - Ростов н/Д.: “Феникс”, 1999.-160 с.

12. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. – К.: Либідь, 1995. – 320 с.

13. Пруссова Л.Г. Экономика в вопросах и ответах. Учебно-методическое пособие. – К.: ООО «УИПК «ЭксОб», 1999. – 320 с.

14. Пруссова Л.Г. Экономика. Тренінг-курс. Учебно-методическое пособие. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 1999. – 632 с.

15. Райзберг Б.А. Основы экономики: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 408 с.

16. Рузавин Г.Н., Мартынов В.Т. Курс рыночной экономики. – М.: изд-во “Банки и биржи”, 1995.

17. Шило Д.Д., Михайлов А.П. Основы рыночной экономики: Экономическая теория: Учеб. пособие [для студентов высш. учебн. заведений]. – К.: Европ. ун-т финансов, информац. систем, менеджмента и бизнеса, 2000. – 248 с.

18. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво,маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. / За ред. Ю.В. Ніколенка. - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1998. – 272 с. та 1994 р. видання.

19. Чухно А.А., П.С.Єщенко, Г.Н. Климко та ін. Основи економічної теорії.- К.: Вища шк., 2001.-606 с.

20. Роднікова Т.В. Основи економічної теорії. Навчальний посібник.- К.: 1995.-144с.

21. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Тести. Задачі. Кроссворди.-К.: 1998,-256 с.

22. Мочерний С.В. Основи економічних знань: запитання і відповіді.-К.: 1996,-272 с.

23. Башнянин Г.І. Політична економія.-К.:Ніка-центр, 2000.-527 с.

24. А.С.Філіпченко, О.І.Рогач, І Шнирков та ін. Світова економіка: Підручник.- К.: Либідь, 2000.- 582 с.

25. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації.-К.: КНЕУ, 2001.-340 с.

26. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Тести, ситуаційні завдання, практикум розв’язання.- К.: Четверта хвиля, 1997.- 144с.

27. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних вчень.- К.: Знання –Пресс, 2000.- 514 с.

28. Фальцман В.К. Основы микроэкономики. - М.: ТЕИС, 1999.- 81с.

29. И.П.Николаева. Основы микроэкономики.- М.: ЮНИТИ-ДАНА,2000 – 169 с.

30. Чечевицина Л.Н. Микроэкономика. Экономика предприятия.- Ростов – на- Дону: Феник, 2000.-382 с.

31. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики.- М.: НОРМА 2002.- 572 с.

32. А.Г.Савченко. Макроекономіка.- К: Либідь, 1995.- 208 с.

33. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економічної теорії: вправи для студентів. Навчальний посібник.-К.: Знання,1998.-117 с.

34. А.Н.Румянцев. Политическая экономия.- М., Политиздат, 1977.-608 с.

35. А.Н.Румянцев. Политическая экономия.- М., Политиздат, 1982.-591 с.

36. А.Н. Малафеев, В.А. Прокофьева, Н.Ф.Иванова. политическая экономия - М.: Политиздат, 1987.-287 с.

37. М.И.Волков. Политическая экономия.Словарь.-М.: Политиздат, 1981.-493 с.

38. М.А. Павловський. Суспільство та економіка перехідного періоду: Шлях України.-К.: Техніка, 1997.- 152с.

39. Е.Ф. Авдокушин. Международные экономические отношения.- М.: Маркетинг, 2000.-320 с.

40. А.С. Філипенко, В.А.Вергун, І.В. Бураківський та ін. Економіка зарубіжних країн-К.: Либідь, 1996.- 416 с.

41. Э.А. Кузнєцов. Экономика: Учебное пособие.- Х.: Одисей, 2003.- 408 с.

42. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 2001.-328 с.

43. Ніколенко Ю.В. Політекономія.- К.:ЦУЛ, 2003. - 412 с.

44. Г.А.Оганан, В.О. Паламарчук, А.П.Румянцев та ін. Політична економія.- К.: МАКП, 2003.- 520 с.