Роздрібна торгівля та громадське харчування.

При аналізі торгівля за основу береться роздрібний товарообіг, що визначається як обсяг продажу споживчих товарів населенню через роздрібну торгівельну мережу, мережу громадського харчування незалежно від форм власності, продаж торгівельною мережею установам, організаціям, підприємствам продовольчих товарів для харчування обслуговуваних ними контингентів. Зниження купівельної спроможності населення вплинуло і на товарообіг: у 1999 р. він складав 30 % від товарообігу 1990р. Протягом наступних років спостерігалося поступове збільшення роздрібного товарообігу. Так, оборот роздрібної торгівлі з 47,5 млрд. грн. у 2000 році виріс до 888,8 млрд. грн. у 2013 році, а оборот ресторанного господарства виріс з 2,1 до 24,6 відповідно. В структурі продажу товарів традиційно переважає роздрібний товарооборот торгової мережі підприємств (юридичних осіб) – 47,0% та оборот фізичних осіб-підприємців та організованих ринків з продажу споживчих товарів – 47,2%, на оборот неформальних ринків припадає 3%, а найменший товарооборот має ресторанне господарство – 2,7%.

Товарообіг роздрібної торгівлі відображає один з аспектів рівня життя населення - купівельну спроможність. Диференціація товарообороту на одну людину пояснюється насамперед функціональною роллю поселень, особливим економіко-географічним положенням окремих міст, у т.ч. транспортним, щільністю денного населення. Найвищі показники роздрібного товарообігу на одну людину характерні для м. Києва (27,9 тис. грн.), м. Севастополь (15,2), Київської області (13,1), Одеської (12,1), Дніпропетровської (11,4) та Харківської (10,2) областей. Найнищі показники притаманні Вінницькій області (5,4), Івано-Франківській (5,5), Сумській (5,3), Тернопільській (4,7), Хмельницькій (5,7). Середні показники по Україні становлять 9,5 тис., при цьому для міст – 12,7, для сільської місцевості – 2,5 тис. грн. На цей показник значно впливають доходи населення в різних областях та містах, нерівномірний розподіл торгової мережі, неоднакове споживання продовольчих та інших товарів. У селах, наприклад, реалізується значно менше продуктів харчування у зв'язку з наявністю підсобних присадибних господарств, але підвищується попит на окремі товари культурно-побутового призначення.

Ще одна характерна риса в роздрібному товарообігу – це співвідношення продовольчих і непродовольчих груп. Якщо до 1990р. включно переважала група непродовольчих товарів (56% до 44%), то дальше відбулося короткотривале зрушення в бік продовольчої групи, після чого зворотна тенденція привела до переважання товарів непродовольчої групи (58,94 %). В середньому в Україні в 2013р. на 1 мешканця було реалізовано товарів обох груп на суму 9520 грн., з яких непродовольчі товари становлять 5611.

В структурі продовольчої групи перевагу (у відсотках до підсумку) мають:

· тютюнові вироби (6,5%),

· алкогольні напої (6,4%),

· кондитерські вироби (2,9),

· м'ясо та птиця свіжі та заморожені (2,4),

· м'ясо копчене, солоне та ковбасні вироби (2,2),

· молоко і молокопродукти (2,0).

В непродовольчій групі переважають:

· Бензин моторний – 10,5%

· Автомобілі та автотовари – 10,1

· Товари фармацевтичні – 6,6

· Дизельне пальне – 5,4

· Матеріали будівельні – 3,4

· Прилади електропобутові – 2,5

· Товари парфумерно-косметичні – 2,4

· аудіо- та відео обладнання – 2,1

На кінець 2013 р. в Україні налічувалося більше 24 тис. підприємств роздрібної торгівлі та 4147 підприємств громадського харчування.

Географія громадського харчування часто не збігається з географією торгівлі. Слід мати на увазі, що підприємств громадського харчування налічується в декілька разів менше. Загальнодоступні їдальні, кафе, ресторани, буфети, закусочні повторюють географію магазинів: уздовж головних вулиць у місті та селі, та в місцях їх перетину, на автостанціях і вокзалах, у місцях прикладання праці, навчання, в центральних частинах населених пунктів, в районі функціонування колгоспних ринків і ін.

Фахівців для комплексу торгівлі та громадського харчування готують торгові, економічні інститути, технікуми громадського харчування, кооперативні, торговельні та кулінарні училища.

Сьогодні в Україні розвивається мережа спеціалізованих магазинів (фірмових, магазинів-складів, самообслуговування, комісійних, супер та гіпермаркетів), підприємств громадського харчування швидкого обслуговування.