Кримінальне законодавство щодо охорони інформації 3 страница

Кваліфікованим видом злочину, що розглядається, є втрата матеріального
носія інформації, який містить державну таємницю, чи предмета, відомості про
який становлять державну таємницю, яка спричинила тяжкі наслідки.

Відповідальність по ст. 329 настає тоді, коли порушення правил
користування документами або предметами з наступним їхнім виходом з
володіння тих кому вони були довіренні, призвело до можливостей
ознайомлення з їхнім змістом сторонніх осіб.

Втрата предметів або документів, що містять державну таємницю
вважається закінченим злочином незалежно від того чи заподіяла така втрата
шкоди інтересам України. Настання тяжких наслідків додає цьому злочину
кваліфікований вид (ч.2 ст.329). Важкими наслідками варто вважати ті ж
наслідки, що і за умов розголошення державної таємниці (ст.328).

 

Передавання чи збирання з метою передачі іноземним організаціям або
їхнім представникам економічних, науково-технічних та інших відомостей, що
складають службову таємницю, особою, якій вони були довірені в процесі
виконання службової чи професійної діяльності, або стали відомі іншим
шляхом.

0 Стаття 330. Передавання або збирання відомостей, що
становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

1. Передавання або збирання з метою передачі іноземним
підприємствам, установам, організаціям або їх представникам
економічних, науково - технічних або інших відомостей, що становлять
конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці
відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням
службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або
шпигунства, - караються обмеженням волі на строк до 3 років або
позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до З
років або без такого.

2. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що
спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені
повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається
позбавленням волі на строк від 4 до 8 років з позбавленням права
обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до З
років.

Предметом зазіхання в цьому випадку можуть бути тільки відомості, що
складають службову таємницю в силу закону, постанови Кабінету Міністрів,
розпорядження органів влади чи вказівки уповноваженого на те особи. Витік
таких відомостей об'єктивно може нанести істотний майновий або інший
збиток державної чи суспільної, чи іншої форми власності організаціям.

Такими відомостями являються:

=> відомості економічного характеру;
=> відомості науково-технічного характеру;
=> інші відомості (про заходи в області суспільної безпеки
і суспільного порядку, постачання; про кадрову політику і т. п.).

Якщо предметом зазіхання були відомості, що складають державну чи
військову таємницю, винний, при наявності всіх необхідних до того ознак,
підлягає відповідальності за зраду Батьківщині у формі шпигунства або у формі
видачі державної чи військової таємниці.

Передача таких відомостей припускає повідомлення їх зазначеній
організації будь-яким способом. Вона можлива в усній чи письмовій формі
(розповідь, лист, креслення, план, замальовка, аудіо-запис, відеоплівка і т. п.) і
може бути здійснена особисто при зустрічі, під час розмови по телефону, по
радіо, з використанням схованок, тварин, птахів, через посередників.

Об'єкт злочину - встановлений режим конфіденційної інформації, яка є
власністю держави, котрий забезпечує державну безпеку.

З об'єктивного боку злочин полягає у діях та може проявитися у наступних
двох формах:

=> передача іноземним підприємствам, установам,
організаціям або їх представникам відомостей, що містять
конфіденційну інформацію, яка є власністю держави;
=> збирання таких відомостей.

Суб'єкт злочину поряд з загальними має спеціальні ознаки.

Із суб'єктивного боку злочин може бути вчинений тільки з прямим
умислом:

=> особа усвідомлює, що передає відповідні документи;
=> особа усвідомлює, що збирає відомості для передачі та
бажає це зробити.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 330, є вчинення

його:

=> з корисливих мотивів;

=> повторно;

=> за попередньою домовленістю групою осіб;
=> спричинення у результаті його вчинення тяжких

наслідків для інтересів держави.

Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних
засобів негласного отримання інформації.

1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів
негласного отримання інформації, - карається штрафом від 100 до 200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі
на строк до 4 років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою
змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну
шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих
громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих
юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від 3 до 7
років.

Характерною ознакою ринкової економіки є конкуренція суб'єктів
підприємницької діяльності на ринку товарів і послуг, успіх якої значною
мірою залежить від здатності кожного з них зберігати в таємниці відомості про
власну господарську й іншу діяльність і наявність таких відомостей про
конкурентів.

Об'єктом злочину є встановлений порядок використання спеціальних
технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує
дотримання конституційних прав людини та громадянина, і законних інтересів
юридичних осіб.

З об'єктивного боку злочин полягає у громадсько-небезпечних діях -
незаконному використанні спеціальних технічних засобів.

Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - це технічні
засоби, обладнання, апаратура, прилади, пристрої та інші вироби, спеціально
створені, розроблені, модернізовані або запрограмовані для виконання завдань

з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової
діяльності.

До таких засобів відносяться спеціальні технічні засоби для негласного:
==> отримання та реєстрації аудіо інформації;
=> візуального спостереження та документування;
=> прослуховування телефонних переговорів;
=> перехвату та реєстрації інформації з технічних каналів
зв'язку;

=> контролю поштових повідомлень та відправлень;
=> дослідження предметів та відправлень;
=> проникнення до приміщень, транспортні засоби, інші
об'єкти та їх дослідження;

контролю за пересуванням транспортних засобів та
інших об'єктів;

=> отримання, зміни, знищення інформації з технічних
засобів її зберігання, опрацювання та передавання.

Спірні питання відносно того, чи відноситься предмет до спеціальних
технічних засобів, вирішуються експертним шляхом.

Під використанням спеціальних технічних засобів розуміється
застосування їх, в залежності від конкретного виду, за прямим призначенням.
Використання спеціальних технічних засобів в Україні дозволяється тільки
відповідним оперативним підрозділам на підставах та при умовах, визначених
законом. В будь-якому іншому випадку їх використання є незаконним.

Суб'єкт злочину загальний.

Із суб'єктивного боку злочин характеризується прямим умислом.
Відношення винного до суттєвої шкоди правам або інтересам окремих
громадян, які охороняються законом, а також державним, чи громадським
інтересам, чи інтересам окремих юридичних осіб може бути необережним.

Кваліфікаційними видами злочину є незаконне використання спеціальних
технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене:
=> повторно;

=> за попередньою домовленістю осіб;
=» організованою групою;

=> шкоди в особливо великих розмірах, завданої правам
або інтересам окремих громадян, державним або громадським
інтересам, чи інтересам окремих юридичних осіб, які
охороняються законом.

Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного
отримання інформації, поєднане з порушенням таємниці листування,
телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції, які передаються
засобами зв'язку або через комп'ютер, кваліфікується за 2.2 ст. 163, а за
наявності кваліфікуючих обставин, передбачених 2.2 ст. 359, - за сукупністю
злочинів, передбачених 2.2. ст. 163 та 2.2. ст. 359.

0 Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв'язку.

Умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку,
дротового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо
воно спричинило тимчасове припинення зв'язку, - карається штрафом від 100
до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними
роботами на строк до 1 року, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Об'єкт злочину - встановлений процес забезпечення інформаційного
обміну за допомогою засобів електричного зв'язку.

Предметом злочину є:

=> лінії електричного зв'язку (кабельні, радіорелейні,
повітряні, дротового віщання);
=> спорудження;

=> устаткування, що входить до складу ліній електричного
зв'язку.

Під електричним зв'язком розуміється будь-яка передача, випромінювання
чи приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень, звуків та
повідомлень будь-якого виду через радіо, дротові, оптичні або інші
електромагнітні системи.

Спорудження зв'язку - це будинки, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії,
проміжні й кінцеві пристрої ліній зв'язку й інші пристрої, що
використовуються в лініях зв'язку для організації електричного зв'язку.

Устаткування ліній зв'язку - це засоби зв'язку (технічне устаткування),
технічні пристрої, устаткування, прилади і т.п., що є складовими частинами
ліній електричного зв'язку, використовувані дня її організації.

Об'єктивна сторона злочину характеризується:

=> діями особи у вигляді ушкодження ліній зв'язку, чи
споруджень, устаткування, що входить у їхній склад;

=> наслідками у вигляді тимчасового припинення зв'язку;
=> причинним зв'язком між зазначеними діями і
наслідками.

Склад злочину матеріальний і буде кінчений з моменту припинення
зв'язку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується як навмисною, так і
необережною провиною. Як правило, ушкодження ліній зв'язку, споруджень і
устаткування, що входить у їхній склад, є результатом необережних дій при
проведенні різних робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній
зв'язку і дротового віщання, порушення інших правил охорони ліній зв'язку.

Навмисне чи необережне ушкодження ліній зв'язку, споруджень і
устаткування на них, у залежності від розміру і виду нанесеного матеріального
збитку й інших наслідків, а також способу його здійснення, може додатково
кваліфікуватися як навмисне чи необережне знищення чи ушкодження
державного або колективного майна, чи як навмисне знищення або
ушкодження індивідуального майна громадян.

Суб'єктом злочину може бути як приватна особа, так і посадова особа.

Дуже важливим та новим є Розділ XVI «Злочини у сфері використання
електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних
мереж», який складається з трьох статей.

0 Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-
обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних
мереж та мереж електрозв'язку.

Ця стаття має дві частини:

1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-
обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем,
комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку, що призвело до витоку,
втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки
інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -
карається штрафом від шестисот до тисячі неоподаткованих мінімумів
доходів громадян або обмеження на строк від двох до п'яти років, або
позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до двох
років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів,
за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є
власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою
групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, - карається
позбавленням волі на строк від 3 до 6 років позбавлення права обіймати
певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років
таз конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких
було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Статтею 361 передбачена відповідальність за двох самостійних форм
втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів),
автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку:

1) навмисне втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем,
комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку що призвело до зміни і
знищення інформації або носіїв інформації;

2) поширення програмних і технічних засобів, призначених для
незаконного проникнення в ЕОМ, автоматизовані системи, комп'ютерні
мережі та мережі електрозв'язку і здатних спричинити зміни чи
знищення інформації або ж носіїв інформації.

Предметом злочину є:

=> ЕОМ, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі та
мережі електрозв'язку - системи, що здійснюють обробку даних і
до складу яких входять технічні засоби їхньої обробки (засоби
обчислювальної техніки і зв'язку), а також методи і процедури,
програмне забезпечення (ст. 1 Закону «Про захист інформації в
автоматизованих системах»);

носії інформації - фізичні об'єкти, поля і сигнали,
хімічні середовища, нагромаджувані даних в інформаційних
системах (ст. 24 Положення про технічний захист інформації в
Україні);

=> інформація, що використовується ЕОМ, автоматизовані
системи, комп'ютерні мережі та мережі електрозв'язку -
сукупність усіх даних і програм, що використовуються в ЕОМСМ
незалежно від засобів їх фізичного і логічного представлення (ст.
1 Закону «Про захист інформації в автоматизованих системах»);

=> програмні і технічні засоби, призначені для незаконного
проникнення в ЕОМ, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі
та мережі електрозв'язку.

Об'єктивна сторона злочинів характеризується двома видами дій:

=> втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем,
комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку;

=> розподіл програмних і технічних засобів, призначених
для незаконного проникнення в ЕОМ, автоматизовані системи,
комп'ютерні мережі та мережі електрозв'язку і здатних
спотворити або знищити інформацію чи носії інформації.
Перешкода - метод фізичного втручання на шляху зловмисника до
захищеної інформації (до документів, апаратури, носіїв інформації тощо).

Управління доступом - методи захисту інформації регулюванням всіх
ресурсів інформаційної системи (ІС) та інформаційних технологій (IT). Ці
методи протистоять можливим способам несанкціонованого доступу до
інформації. Управління доступом виконує такі функції захисту:

- ідентифікацію користувачів, персоналу й ресурсів системи (закріплення за
кожним об'єктом персонального ідентифікатора);

- пізнання (визначення достовірності) об'єкта або суб'єкта за пред'явленим
ним ідентифікатором;

- перевірка повноважень (перевірка відповідності дня тижня, часу доби
запрошуваних ресурсів і процедур у межах установленого регламенту);

0 дозвіл і створення умов роботи в межах установленого регламенту;

0 реєстрація звернень до конфіденційних ресурсів;

0 реагування (сигналізація, відключення, затримка робіт, відмова в запиті) у
разі спроб несанкціонованих дій.

Механізми шифрування - криптографічне закриття інформації. Цей метод
захисту дедалі ширше застосовується під час опрацювання та при зберіганні
інформації на магнітних носіях. У разі передавання інформації каналами
зв'язку великої протяжності цей метод є єдино надійним.

Протидія атакам шкідливих програм припускає комплекс різних
організаційних заходів і використання антивірусних програм. Мета протидії
атакам:

- зменшення вірогідності інфікування автоматизованих інформаційних
систем (АІС);

- виявлення фактів зараження системи;
- зменшення наслідків інформаційних інфекцій;

- локалізація або знищення вірусів;

- відновлення пошкодженої інформації в ІС.

Регламентація - створення таких умов автоматизованого опрацювання,
зберігання і передавання інформації, що підлягає захисту, за яких норми і
стандарти захисту найбільш ефективні.

Примус - метод захисту, за якого користувачі і персонал ІС змушені
дотримуватися правил опрацювання, передавання і використання
конфіденційної інформації через загрозу матеріальної, адміністративної або
кримінальної відповідальності.

Спонука - метод захисту, що спонукає користувачів і персонал ІС не
порушувати встановлених порядків за рахунок дотримання моральних і
етичних норм, що склалися.

Усю сукупність технічних засобів поділяють на апаратні й фізичні. Крім
того є програмні та організаційні, правові й морально-етичні засоби.

Апаратні засоби - пристрої, які вбудовують безпосередньо в обчислювальну
техніку, або пристрої, які з'єднують із нею за стандартним інтерфейсом.

Фізичні засоби - це різні інженерні пристрої і споруди, що перешкоджають
фізичному проникненню зловмисників на об'єкти захисту і здійснюють захист
персоналу (особисті засоби безпеки), матеріальних засобів і фінансів, інформації
від протиправних дій (замки на дверях, фати на вікнах, засоби електронної
охоронної сигналізації).

Програмні засоби - спеціальні програми і програмні комплекси, призначені
для захисту інформації в ІС.

Із засобів ПЗ системи захисту варто виділити ще програмні засоби, що
реалізовують механізми шифрування (криптографії).

Втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж
та мереж електрозв'язку є матеріальним складом злочину, оскільки крім
різноманітних дій у вигляді різного впливу на роботу ЕОМ, автоматизованих
систем, комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку, обов'язковими ознаками
його об'єктивної сторони є також наслідки у вигляді зміни чи знищення
інформації, тобто порушення її цілісності (руйнування, зміни, модифікація і
знищення); і причинний зв'язок між зробленими діями і наслідками.
Відсутність наслідків у вигляді зміни чи знищення інформації чи носіїв
інформації при втручанні в роботу ЕОМ, автоматизованих систем,
комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку, у залежності від мети такого
втручання, може кваліфікуватися:

=> як замах на вчинення злочину, передбаченого ст. 361,
якщо метою втручання було спотворити чи знищити інформацію,
її носії;

=> за статтями 111, 114, 231 Кримінального Кодексу (за
наявності ознак цих злочинів), якщо метою втручання в роботу
ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж
електрозв'язку було незаконне ознайомлення з інформацією, що у
ній обробляється чи зберігається;

=> за іншими статтями Кримінального Кодексу, що
передбачають відповідальність за злочин, спосіб здійснення яких
може виражатися в незаконному втручанні в роботу ЕОМ,
автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж
електрозв'язку (статті 362 та 363).

Поширення програмних і технічних засобів, призначених для незаконного
проникнення в ЕОМ, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі та мережі
електрозв'язку і здатних спричинити зміни чи знищення інформації або носіїв
інформації, є формальним складом злочину, оскільки об'єктивна сторона цього
злочину виражається в самих діях, незалежно від того, спричинили вони чи ні
наслідки у вигляді зміни чи знищення інформації чи носіїв інформації.

Програмні засоби, призначенні для незаконного проникнення в ЕОМ,
автоматизовані системи, комп'ютерні мережі та мережі електрозв'язку - це
спеціальні комп'ютерні програми (програмні блоки, програмне забезпечення),
за допомогою яких можна здійснити несанкціонований доступ до інформації,
що зберігається чи обробляється в ЕОМ, автоматизованих систем,
комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку і які здатні спотворити чи
знищити інформацію (її носії") шляхом зміни процесу обробки інформації.

Технічні засоби, призначені для незаконного проникнення в ЕОМ,
автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку - и^е
різного роду пристрої, прилади, устаткування, тощо, за допомогою яких
можливе або безпосереднє підключення до ЕОМ, автоматизованих систем,
комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку чи до каналів передачі даних, що
здатні шляхом формування сигналів, полів, середовища створити умови для
несанкціонованого доступу до інформації з метою ознайомлення з такою
інформацією особами, що не мають права доступу до неї або з метою впливу на
процес обробки інформації в ЕОМ, автоматизованих системах, комп'ютерних
мережах та мережах електрозв'язку, порушення роботи АС, зміни чи знищення
інформації чи її носіїв.

Обов'язковою ознакою (властивістю) програмних і технічних засобів,
призначених для незаконного проникнення в ЕОМ, автоматизовані системи,
комп'ютерні мережі та мережі електрозв'язку, для визнання їхнього предмету
злочину, є їхня здатність впливати на процес обробки інформації, його зміни, у
результаті чого інформація (її носіїв) може бути знищена чи змінена.

Суб'єктивна сторона злочинів, передбачених ч.І ст. 361, характеризується
умислом у відношенні вчинених винним дій, а психологічне відношення
винного до наслідків у вигляді зміни чи знищення інформації або її носіїв може
характеризуватися як прямим чи непрямим умислом, так і необережністю в
обох її видах. При поширенні програмних і технічних засобів, призначених для
незаконного проникнення в ЕОМ, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі
та мережі електрозв'язку, умисел тільки прямий, оскільки суб'єктивну сторону
цього злочину визначає психічне відношення винного і вчинених ним Дій.
Мотиви І ЦІЛЬ здійснення злочину можуть бути різними І СВІДЧИТИ про те, ЩО
робота ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж
електрозв'язку порушена.

У ч.2 ст. 361 передбачена відповідальність за три кваліфікованих склади
злочину:

=> заподіяння значної шкоди;

=> здійснення злочину повторно;

=> здійснення злочину за попередньою змовою з групою

осіб.

Віднесення обсягу заподіяної шкоди при порушенні роботи ЕОМ,
автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку до
значних розмірів, залежить від багатьох обставин:

=> вартості інформації чи її носіїв;

=> збитків, заподіяних неможливістю використання
знищеної чи зміненої інформації або її носіїв;

=> витрат на відновлення зміненої або знищеної інформації
чи її носіїв;

=> збитків внаслідок використання неправомірно
отриманої інформації.

При цьому не повинні враховуватися витрати, що несуть власники,
розпорядники і користувачі ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних
мереж та мереж електрозв'язку для технічного захисту інформації в них від
несанкціонованого доступу до інформації, її приховування, витрати на заходи
щодо технічної дезінформації.

0 Стаття 362. Несанкціоновані дії з інформацією, яка обчислюється в
електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих
системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої
інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї. Розглянемо три
частини:

1. Несанкціоновані зміни, знищення або блокування інформації,
яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах
(комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах
або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має
право доступу до неї,- карається штрафом від шестисот до тисячі
неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами
на строк до двох років з конфіскацією програмних або технічних
засобів,за допомогою яких було вчинено несанкціоновані зміна,
знищення або блокування інформації,які є власністю винної особи.

2. Несанкціоновані перехошіення або копіювання інформації,
яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах
(комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або
зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку,
вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, - карається
позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права
обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий
строк та з конфіскацією програмних чи технічних засобів, за допомогою
яких було здійснено несанкціоновані перехоплення або копіювання
інформації, які є власністю винної особи.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,
вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо
вони заподіяли значну шкоду, - карається позбавленням волі на строк
від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади
або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з
конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких
було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є власністю
винної особи.

Об'єкт злочину - власність на інформацію, яка обчислюється в
електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих
системах, комп'ютерних мережах та встановлений порядок її зберігання та
використання.

Об'єктивна складова злочину полягає в діях, за допомогою яких особа
протиправно, попри волю та бажання власника або законного користувача
заволодіває інформацією, яка обробляється в ЕОМ, автоматизованих системах
чи комп'ютерних мережах, а власник або законний користувач втрачає її.

Незаконне копіювання інформації, яка обробляється в ЕОМ,
автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах, внаслідок якого особа не
позбавляє її власника або законного користувача можливості володіти та
користуватися нею, ст. 362 не охоплюється. У випадку, коли таке незаконне
копіювання стало наслідком порушення правил експлуатації інформації, яка
обробляється в ЕОМ, автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах ці
наслідки інкримінуються особі, яка відповідає за їх експлуатацію.

Способами вчинення цього злочину закон визнає:
=> зміну;
=> знищення;
=> блокування;
=> перехоплення;
=> копіювання інформації.

У випадку передбаченого даною статтею, протиправного заволодіння
інформацією, яка обробляється в ЕОМ, автоматизованих системах чи
комп'ютерних мережах разом з носіями такої інформації, в яких містяться ці
носії, злочинні дії слід кваліфікувати як сукупність злочинів - за ст. 362 та
відповідній статті про злочини проти власності.

Якщо під час неправомірного заволодіння інформацією, яка обробляється
в ЕОМ, автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах було застосоване
насильство, такі дії потребують окремої кримінально-правової оцінки.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли винний заволодів
інформацією та отримав можливість використати її або розпорядитися нею на
власний розсуд.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна складова злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

=> повторно;
=> за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.362).

Також особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч.2 ст.362) є заподіяння
їм істотної шкоди, яка може бути у вигляді втрати інформації, яка
обробляється в ЕОМ, автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах
пошкодження її носіїв тощо. Ця ознака є оцінковою, питання про її наявність
потребує вирішення в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх
обставин справи.

0 Стаття 363. Порушення правил експлуатації електронно-
обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних
мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка
в них обробляється.

1. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних
машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи
мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в
них обробляється, якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка
відповідає за їх експлуатацію, карається штрафом від п'ятисот до тисячі
неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на
строк о трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатись певною діяльністю на той самий строк.

Предметом злочину є порушення правил експлуатації електронно-
обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних
мереж чи мереж електрозв'язку, що ведуть до крадіжки, модернізації,
спотворенню чи знищенню інформації, засобів її захисту чи незаконному
копіюванню інформації.