Групи інфекційних захворювань

Інфекційні хвороби та інвазії, що трапляються в аграрному комплексі, класифікують за їх збудником:

- бактеріальні (туберкульоз, бруцельоз, сибірка, чума);

- вірусні (сказ, холера);

- рікетсіози (лихоманки);

- грибкові (мікроспорія, епідермофітія);

- найпростіші (ехінококоз, теніоз, трихінельоз).

Особливо небезпечними інфекціями є холера, сибірка, чума, туляремія.

Профілактика інфекційних захворювань. Вона передбачає вплив на джерела інфекції, шляхи її передавання та людину, яка контактує з інфекційним хворим. До заходів профілактики належать: імунізація, раннє, активне і повне виявлення хворих, їх своєчасна ізоляція, карантин і обсервація, госпіталізація та лікування, проведення дезінфекційних заходів у вогнищі інфекції тощо.

Основним методом профілактики інфекції є імунізація – введення в організм ослаблених збудників або токсинів з метою набуття імунітету. Уразі встановлення факту виникнення масових інфекційних захворювань запроваджують карантин – комплекс режимних, адміністративних та санітарних протиепідемічних заходів, спрямований на попередження поширення інфекційних хвороб і ліквідацію вогнища ураження. Обсервацією називають заходи, що передбачають поселене медичне спостереження за вогнищем інфекції. Дезінфекція (знезаражування) – комплекс спеціальних заходів, що передбачають знищення збудників заразних захворювань у навколишньому середовищі. Видами дезінфекції є:

а) дезінсекція – знищення комах – переносників інфекційних захворювань;

б) дератизація – винищування епідемічно небезпечних гризунів.

Ці заходи проводять з метою запобігання передачі збудника від хворих людей до здорових.

Розрізняють дезінфекцію профілактичну, поточну і заключну. Для дезінфекції використовують фізичні і хімічні методи, а також комбінований та хімічні методи знезараження. Їх застосовують одночасно (наприклад, прання білизни в гарячій воді з милом).

Фізичні методи дезінфекції здійснюють за допомогою: механічних, термічних, променевих заходів.

Механічні способи – чищення, протирання, миття, прання, витрушування, підмітання та провітрювання. Використання пилотягів дає змогу видалити до 98% мікроорганізмів. А вентиляція ефективна, якщо її тривалість становить не менше 30-60 хвилин.

Термічні засоби – це гаряче повітря, водяна пара, кип'ятіння, пастеризація, спалювання, пропалювання, висушування та ін. Прасування білизни є дезінфікуючим засобом, діє поверхнево. А замороження взагалі не спричинює загибелі мікроорганізмів, проте з часом зменшує їх кількість.

Променеві засоби знезаражування — полягають у використанні сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання. Прямі сонячні промені згубно діють на збудників інфекційних захворювань, проте цей метод залежить від пори року, погоди і є допоміжним.

Хімічні методи дезінфекції основані на використанні хімічних речовин, що мають неоднакову дію на мікроорганізми:

а) бактерицидну ( вбивають бактерії );

б) бактеріостатичну (пригнічують їх життєдіяльність);

в) віруліцидну (знищують віруси);