Управління і контроль за охороною навколишнього природного середовища.

Управління у сфері охорони навколишнього природного середовища – є забезпечення виконання норм і вимог, які обмежують шкідливий вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище, раціональне використання природних ресурсів та відновлення й відтворення.

Сутність управління у сфері охорони навколишнього природного середовища полягає у виконанні функцій регулювання, нагляду, прогнозування, планування, програмування, інформування, експертизи, досліджень, контролю та інших видів виконавчо-розпорядчої діяльності.

Головною метою екологічного управління є найбільш ефективне досягнення гармонізації соціального, економічного і екологічного розвитку; реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у сфері охорони довкілля.

Основу організації управління навколишній природним середовищем і раціональним використанням природних ресурсів становить Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища.

Управління у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється державними органами виконавчої влади загальної та спеціальної компетенції. Органи управління у сфері охорони і використання природних ресурсів – юридично відособлені державні, самоврядні та громадські інституції, уповноважені здійснювати організаційно - розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції у сфері забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища.

Система органів управління у сфері екології – це внутрішньо-організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов’язана й обмовлена однією метою, виконує для її досягнення відповідні функції.

В Україні конституційно закріплена президентсько-парламентська республіка. Президент, будучи Главою Держави, має найбільш значний вплив на гармонізацію суспільства та інноваційної перебудови економіки, виконання завдань щодо реалізації екологічної політики. Він приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Радою України. Президент України має найбільш сильний вплив на прискорення темпів переходу України до сталого розвитку. Укази й розпорядження Глави Держави мають силу прямої дії і практично все, що розроблено в Україні у напрямку переходу до сталого розвитку, ініціювалися Президентом України.

Верховна Рада України, як орган законодавчої влади, зробила значний внесок у створення й прийняття природоохоронного законодавства, що визначає в Європі як одне з кращих. Свій вплив на процеси гармонізації та збалансованості Верховна Рада здійснює через парламентські слухання з проблемних питань стану навколишнього природного середовища. Верховна Рада України визначає засади внутрішнього та зовнішнього екологічної політики, розробляє і приймає нормативно-правові акти, призначенні для охорони навколишнього природного середовища і здоровя людини; визначає засади використання природних ресурсів виняткової (морської) економічної зони, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку; визначає територіальний устрій України, основи організації діяльності та повноважень суб’єктів державного управління природокористування.

Рада національної безпеки та оборони України вносить пропозиції Президенту України щодо реалізації засад внутрішньої й зовнішньої політики у сфері екологічної безпеки як складової національної безпеки; визначає стратегічні національні інтереси України у сфері екологічної безпеки; координує та здійснює контроль за діяльністю екологічної безпеки; координує та здійснює контроль за діяльністю в разі виникнення кризових екологічних ситуацій.

Кабінет міністрів України - це найвищий орган виконавчої влади в державі, який певною мірою підпорядковується законодавчому органу. Кабінет міністрів України забезпечує проведення державної екологічної політики згідно з визначеними у чинному законодавстві повноважень. Він здійснює державне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, координує діяльність міністерств, державних комітетів та інших установ у сфері екологічної політики; розробляє й здійснює загальнодержавні екологічні програми, забезпечує виконання нормативно-правових актів міжнародного екологічного права; організовує екологічне виховання та навчання населення. При Кабінеті Міністрів України у 1997 році була створена Національна комісія сталого розвитку України.

Міністерство хорони навколишнього природного середовища - на міністерство покладено здійснення комплексного управління природокористування у державі, затвердження лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання певних природних ресурсів, державний контроль за використанням та охороною природних об’єктів, координацію діяльності міністерств і відомств, що використовують природні ресурси, організацію екологічного моніторингу, адміністративне впровадження з розгляду справ про екологічні правопорушення та інші важливі функції. Міністерство проводить державну екологічну, науково-технічну та економічну політику, спрямовану на збереження та відтворення безпечного для існування живої та неживої природні навколишнього середовища, забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядерного комплексу з мирною метою, захисту життя й здоровя населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення стійкого соціально-економічного розвитку та гармонійної взаємодії суспільства й природи. Серед головних завдань Міністерства є також захист екологічних інтересів України на міжнародній арені, державний контроль за додержанням вимог законодавства України з питань охорони навколишнього природного середовища, ядерної та радіаційної безпеки.

З метою забезпечення формування й ефективної реалізації цілісної державного екологічного управління були створенні Державні комітети, відповідальні за використання різних видів природних ресурсів. Державні комітети – це центральні органи виконавчої влади, які безпосередньо не формуючи урядову політику, покликанні сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики та управління.

Держкомгідромет України забезпечує спостереження за станом забрудненості природного середовища, проводить спостереження за транскордонним забруднення повітря, здійснює радіаційний моніторинг у районах розташування АЕС України, складає карти радіаційного забруднення територій, попереджає про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, забруднення атмосферного повітря.

Держкомзем України – головні завдання полягають у координації проведення земельної реформи, створення умов для рівноправного розвитку всіх форм власності землю, проведення моніторингу земель, проводити політику у сфері управління за використанням та охороною земельних ресурсів.

Державний комітет України з водного господарства здійснює у галузі управління й контролю використання й охорони вод та водних ресурсів державне управління у сфері водного господарства, здійснення єдиної технічної політики, впровадження у водне господарство досягнень науки та техніки, нових технологій і передового досвіду. Забезпечення потреб населення й галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх між басейного перерозподілу. Здійснення радіологічного й гідрологічного моніторингу водних об’єктів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого призначення, водогосподарських систем міжгалузевого водопостачання.

Державний комітет України з геології та використання надр. Головним завданням є затвердження документів із питань проведення робіт із геологічного вивчені надр, державна реєстрація всіх геологорозвідувальних робіт України. Видача ліцензій на пошук корисних копалин.

Державний комітет рибного господарства формує та реалізує концепцію розвитку рибного господарства та збереження рибних запасів, видає дозволи на промислове добування рибних запасів.

Державний комітет лісового господарства. У функції даного комітету входить управління лісовими ресурсами на території України, розробки програми сталого лісокористування, охорони та використання лісових ресурсів, впровадження новітніх технологій лісокористування. У функції комітету також входить впровадження світових технології по охороні лісових ресурсів.

З метою дотримання принципу цілісності державного прогнозування та розроблення програми економічного й соціального розвитку України при Президентові України утворено Державну комісію з питань стратегії економічного та соціального розвитку (1997 рік), до якої увійшли представники державних та місцевих органів виконавчої влади, підприємницьких та наукових кіл. При Кабінеті міністрів України утворені Національна комісія сталого розвитку, Міжвідомча комісія з питань змін клімату, Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля, Координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі, Національна координаційна рада питань транспорту, здоровя та довкілля, Рада з екологічних проблем басейну Дніпра та якості вод.

Значну інтегруючу роль в управління природоохоронною діяльністю відіграє Національна академія наук України. За час, що минув після проведення Всесвітньої конференції ООН у Ріо-де-Женейро ученими НАН України здійсненно цілий комплекс заходів щодо охорони й збереження навколишнього середовища, науково аргументованого розсунення суті сталого розвитку.

Компетенція місцевого самоврядування у сфері раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 1997 року. Цей закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу й відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Винятково до компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.

Згідно зі ст.. 119 Конституції України органи місцевої державної виконавчої влади забезпечують виконання Конституції та законів України, законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян. Виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку програм охорони довкілля. Основні положення конституції знайшли свій подальший розвиток у Законі України «Про місцеві державні адміністрації».

Ще одним різновидом екологічного управління є громадське екологічне управління. Його існування зумовлене, насамперед, необхідністю реалізації прав громадян на участь в управлінні державними справами, яке проголошено в ст.. 38 Конституції України.