Слова іншомовного походження

Подвоєння:

а) Немає: група, колектив, комуна, ідилія, інтелектуальний, стакато, шасі, фін.

Винятки: аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, булла, вілла. мулла, дурра, мірра.

б) Збіг однакових приголосних: апперцепція, імміграція, інновація, ірраціональний, контрреволюція.

в) Власні назви: Андорра, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа, Джонні, Мюллер, Руссо, Міллер, Торрічеллі.

Апостроф:

Перед я, ю, є, ї після будь-якого твердого приголосного, коли є роздільна вимова:

комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, миш’як, Рів’єра, Руж’є, Фур’є, Монтеск’є, ад’ютант, ін’єкція, кон'юнктура.

АЛЕ!!! бязь, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, рюкзак, Барбюс, Гюго.

М’який знак: відповідно до вимови м’яких приголосних в кінці слова, складу:

конферансьє, ательє, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон, Ньютон, Нельсон.

 

Складні слова (разом)

Іменники, що утворені

а) з двох слів за допомогою сполучних о, е чи без них: пішохід, працелюб, лісостеп, радіокомітет, відеосалон.

б) І част. – Дс у ІІ ос. одн. наказ. сп..: Непийвода, нечуйвітер, Вернигора, Крутивус, Котигорошко, перекотиполе.

в) І част. – Чс у Р. відм..: сімдесятип’ятиріччя

Прикметники, що утворені від слів, які перебувають у підрядному зв’язку (між словами не можна поставити і):

а) від тих складних Ім.., що пишуться разом: лісостеповий, самохідний, працелюбний.

б) від Ім. + Пк, Ім + Дс: кароокий, народнопоетичний, паровозобудівний.

в) від Пс+Пк, Пс+Дпс: високоавторитетний, частовживаний, вищезазначений.

г) з кількох Пк (неоднорідних понять): новогрецький, складнопідрядний.

д) І част. – Чс: дев’яностолітній, двадцятитрьохметровий.

Числівники:

а) складні: п'ятнадцять, п’ятсот, кількасот, кільканадцять.

б) порядкові Чс, останнім елементом яких є слова - сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: сорокатрьохмільйонний, чотирьохсотий, шістнадцятимільярдний.

 

Складні слова (через дефіс)

Іменники, що означають:

а) протилежні чи близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль, щастя-доля, зустріч-прощання, купівля-продаж.

б) географічні назви, складні прізвища, назви казкових персонажів: Жар-Птиця, Лисичка-Сестричка, Нечуй-Левицький, Корсунь-Шевченківський, Новоград-Волинський.

в) назви вчених ступенів, державні посади, військові та інші звання: генерал-майор, член-кореспондент, екс-чемпіон, віце-президент, прем’єр-міністр.

г) політичні поняття, одиниці виміру: соціал-демократ, динамо-машина.

Прикметники:

а) між частинами яких можна вставити і: науково-технічний, українсько-японський.

б) компоненти яких означають відтінок кольору або якість з відтінком: гірко-солоний, темно-сірий, світло-ніжно-зелений.

АЛЕ!!! жовтогарячий, червоногарячий.

в) утвор. з 2-х основ, які повторюються; з 2-х слів, протилежних за значенням: ясний-яснесенький, опукло-ввігнутий.

г) І частина з суфіксом ико, іко, ово: політико-економічний, хіміко-біологічний, військово-спортивний.

 

Правопис прийменників

Разом: Складні прийменники і прийменники прислівникового походження: понад, навпроти, посеред, поміж, попід, наперекір, напередодні, навкруги, упродовж, наперед, внаслідок, спочатку.

Дефіс: з-за, з-над, з-поміж, з-попід, із-за, з-серед.

Окремо: незалежно від, за винятком, під час, згідно з, з метою, у відношенні до, незважаючи на, слідом за, поряд з.

Правопис сполучників

Разом: зате, проте, якщо, щоб, якби.

АЛЕ!!! за те, про те, як що, що б, як би (в контексті).

Разом: 10 порівняльних сполучників: начеб, начебто, неначеб, неначебто, мовби, мовбито, немовби, немовбито, нібито, буцімто.

Окремо: через те що, незважаючи на те що, для того щоб, тому що, подібно до того як.

Правопис часток

Разом:

де, аби, сь, ні, ані, чи, чим, що, як, най, якщо утворюється нове слово: деколи, абияк, анітрохи, чимало, чимраз, чимдуж, чимбільш, чимскоріш, щовесни, щороку, щосереди, щомиті.

АЛЕ!!! аби з ким, ні про що, де в який.

Дефіс:

а) бо, но, то, от, таки (частка після слова): іди-бо, спечи-но, якось-то, важкий-таки, все-таки, як-от.

АЛЕ!!! таки сьогодні, от як.

б) будь, небудь, казна, хтозна, бозна, невідь: будь-де, коли-небудь, хтозна-звідки, бозна-як.