Морфемні (морфологічні) способи словотворення

Афіксальні способи

Чисті афіксальні способи словотворення поділяються на власне афіксальні та безафіксні.

Власне афіксальні способи словотворення – це такі, різновиди яких визначаються за структурно-позиційним типом морфем, що застосовуються як форманти. Тут виділяють суфіксальний, префіксальний, постфіксальним і флексійний способи словотворення.

Суфіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням суфікса до твірної основи: вступ ник ← вступн ий, гриз ун ← гриз ти. Це спосіб словотворення характерний для всіх частин мови, особливо високою продуктивністю визначається в системі дієслів.

Префіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням префікса до твірної основи, не змінюючи частиномовної належності похідного слова: під писати ← писа ти. Найбільшою продуктивністю відзначається в системі дієслівних форм.

Постфіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням постфікса до твірної основи. Продуктивним є в системі дієслів: мити ся ← ми ти.

Флексійний спосіб словотворення полягає в додавання до твірного слова флексії, яка виражає не лише граматичне, а й дериваційне значення; словотвірним засобом виступає парадигма флексій: тещ а ← тесть, кум а ← кум, онук а ← онук.

Безафіксний спосіб словотворення – це такий, при якому формантом є нульовий афікс: вибір Ø ← вибра ти, золот Ø ий ← золот о, блакить Ø ← блакитн ий.

Існують різні підходи до оцінки співвідношення між безафіксним і флексійним способами: 1) їх розглядають як терміни-дублети; 2) вважають окремими способами, що відрізняються формантами нульовий суфікс – флексія, напр.: кума – кум (флексійний); підпис – підписати (безафіксний).

У системі комбінованих способів словотворення розрізняють такі: префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-постфіксальний, префіксально-безафіксний.

Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса і суфікса: по -осіннь ому ← осінн ій (по-…-ому), за борг ува ти ← борг (за-…-ува). Конфікс складається з двох або трьох різнотипних афіксальних морфем. Так утворюються різні частини мови. Цей спосіб є найбільш продуктивним серед комбінованих.

Префіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса і постфікса: при слухати ся ← слуха ти (при-…-ся), до чекати ся ← чека ти (до-…-ся).

Суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з суфікса і постфікса: колос и ти ся ← колос (-и-…-ся), горд и ти ся ← горд ий (-и-…-ся).

Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса, суфікса і постфікса: роз щедр и ти ся ← щедр ий (роз-…-и-…-ся), на сміл и ти ся ← сміл ий (на-…-и-…-ся).

Префіксально-безафіксний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса та нульового афікса: о зим Ø ий ← зим а (о-… -Ø), не роб Ø а ← роби ти (не-…- Ø), без ус Ø ий ← ус (без-…-Ø).

 

Складання

Складання являє собою в дериватології певну сукупність способів словотворення, формантами яких є або єдність основного словесного наголосу, або фіксований порядок розташування частин твірних основ у складі похідного слова. Виділяють такі різновиди складання: осново складання, словоскладання, зрощення, абревіація.

Основоскладання – це такий спосіб словотворення складних слів, що характеризується 1) наявністю складної словотвірної бази, причому одне зі слів цієї бази використовується повністю у складі похідного слова як його кінцевий елемент, 2) такими словотвірними формантами, як єдність основного словесного наголосу і фіксованого порядку розташування частин, 3) використання сполучних голосних о, е (є), и, за допомогою яких з’єднуються твірні основи: науков о -методи́чний ← науков ий + методичн ий, кул е поді́бний ← кул я + подібн ий, хліб о заво́д ← хліб + завод. Складні слова, утворені способом основоскладання, називаються композитами.

Словоскладання – це такий різновид складання, яким утворюються складні похідні слова шляхом поєднання окремих слів, словоформ без єднальних голосних і без змін морфемного складу: фізик-атомник ← фізик + атомник, штаб-квартира ← штаб + квартира, розтяг-стиск ← розтяг + стиск. Складні слова, утворені способом словоскладання, називаються юкстапозитами.

Зрощення – це такий різновид складання, за якого утворюються складні слова від словосполучень, і ці похідні слова в усіх своїх формах зберігають омонімію з формами твірних словосполучень: маловідомий ← мало + відомий, загальновизнаний ← загально + визнаний, високоефективний ← високо + ефективний.

Абревіація – це спосіб словотворення, що полягає в об’єднанні скорочених основ, скороченні й повних основ, а також творення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці: адмін ← адміністратор, зав ← завідувач.

Якщо абревіація застосовується для утворення простих слів, то цей спосіб виявляється продуктивним для слів просторічної лексики. Абревіація може розглядатися як спосіб, за допомогою якого утворюються складні слова від скорочених основ твірних слів. Залежно від того, які елементи використовуються у складному похідному слові від скорочення твірної основи розрізняють такі типи абревіатур: ініціальні, комбіновані та складові.

Ініціальні абревіатури – це такі складні слова, в яких твірні основи репрезентовані елементарними складниками. Тут виділяють літерні (буквені) та звукові. Перші читаються як назви літер в абетці: ЧДУ (че де у), МВС (ем, ве, ес). Другі читаються як фонетичне слово: ООН, МОН, ВАК.

Складові абревіатури – це такі, у яких кожна з твірних основ репрезентована складом: завлаб, бупром, мінздрав.

Комбіновані абревіатури являють собою комбінації звукових і літерних, складових і літерних, скороченої однієї з твірних основ і повної другої: ощадбанк, хімзахист, медпункт, райвно.

 

Способи, що комбінують афіксацію і складання

Ці способи виявляють як елементи складання, так і суфіксації. Тут визначають такі різновиди:

1. Складання з суфіксацією: десят и том н ий ← десят ь том ів.

2. Складання з нульовою афіксацією: вузьк о крил Ø ий ← вузьк і крил а, вод о мір Ø ← вод у міря ти.

3. Складання з префіксацією: о дух о творити ← дух + твори ти.

4. Складання з суфіксацією і префіксацією: перед нов о річ н ий ← Нов ий рік.

Незначна продуктивність комбінованих способів пояснюється тим, що за допомогою цих способів утворюються слова, кількість складів яких перевищує середню кількість складів в українській мові.