Випишіть прислівники разом із пов’язаними з ними словами. З’ясуйте значення, морфологічні ознаки й син­таксичну функцію.

Практичні заняття № 7 – 8

ПРИСЛІВНИК (4 год.)

План

1. Прислівник як частина мови. Лексичне значення, морфологічні особливості, синтаксична функція.

2. Розряди прислівників за значенням: означальні, обставинні, предикативні, модальні. Ступені порівняння прислівників на -о, -е.

3. Морфологічні типи та способи творення прислівників.

4. Наголошування та правопис прислівників.

5. Перехід прислівників у інші частини мови (у прийменники, сполучники, частки).

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. – К., 1993. – С. 243 – 273.

2. Висоцький А. В. Синтаксична сфера прислівника в українській літературній мові: монографія. – К., 2013. – 328 с.

3. Горпинич В. О. Морфологія української мови: Підр. для студ. вищих н. з. – К., 2004. – С. 227 – 250.

4. Плющ М. Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. Підручник. 2-е видання, доповнене. – К., 2010. – С. 288 – 292.

5. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1969. – С. 430 – 472.

6. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис: підручник / А. К. Мойсієнко, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева та ін. – К., 2010. – С.141– 143.

7. Український правопис. – К., 2008.

Додаткова

1. Білоусенко І. П. Прислівники часу в сучасній українській мові // УМЛШ. –1982. – № 7.

2. Бойко В.М., Давиденко Л.Б. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – Ніжин, 2004.

3. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

4. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К, 1989. – С. 157 – 165.

5. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К.. 1972. – С. 307 – 317.

6. Мукан Г. М. Морфологічна будова і способи творення прислівників // УМЛШ. – 1967. – № 4.

7. Русанівський В. М. Означальні, предикативні і модальні прислівники // УМЛШ. –1967. – № 4.

8. Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. – К., 2002. – С. 399 – 407.

9. Цілина М. М. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка. Словотвір. Морфологія: навч. посіб. для дистанційного навчання. – К., 2009. – С. 157 – 163.

10. Чапля І. К. Прислівники в українській мові. – Харків, 1960.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ

ПИСЬМОВОЇ) РОБОТИ

1. Дайте визначення прислівника як частини мови.

2. Які синтаксичні функції виконують прислівники різних розрядів у реченні?

3. Назвіть спільні та відмінні риси прислівника та інших повнознач­них частин мови.

4. На які розряди за значенням поділяють прислівники?

5. Яке значення мають означальні прислівники? Які семантичні групи серед них виокремлюють?

6. Яке значення мають обставинні прислівники? Які семантичні групи серед них виокремлюють?

7. Охарактеризуйте предикативні прислівники.

8. Охарактеризуйте модальні прислівники.

9. Як утворюються ступені порівняння прислівників на -о, -е?

10. Поясніть, як розрізняють прислівники первинні й вторинні за морфемною будовою.

11. Назвіть морфологічні типи прислівників; ілюструйте прикла­дами.

12. Від яких частин мови і яким способом утворюються прислівники?

13. З’ясуйте особливості правопису прислівників.

14. З’ясуйте особливості наголошування прислівників.

Випишіть прислівники разом із пов’язаними з ними словами. З’ясуйте значення, морфологічні ознаки й син­таксичну функцію.

У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів чи не найяскравіше. От іще вранці його безмежні, простелені в полях полотна біліли стримано, немов берегли чистоту холодної цноти, віддалік вони мовби ледь-ледь темніли легкою серпанковою синню. Та коли сонце знялось високо, коли хлюпнуло донизу потоками світла, під їхньою чародійною силою сніги в полі зацвіли, забуяли рясним сяйвом. Це сяйво здається нев’янучим, воно лежить у вінцях обрію і, либонь, віддзеркалюючись угору, освітлює чисті безхмарні небеса разом із сонцем. Народжуване й випроміню­ване розквітлим снігом сяйво можна порівняти з усмішкою, що горить і не гасне, й хоча ця усмішка холодна, все ж зогріває душу.

Є. Гуцало

2. Визначте розряд прислівників за значенням. Умо­тивуйте належність кожного прислівника до певного розряду.

Дуже молодий, охайно писати, рости вкупі, добиратися пішки, квітувати по-весняному, красиво співати, перевищити утроє, ясно і легко на серці, сісти навпочіпки, надзвичайно сумлінний, стрибати щосили, рішуче сказати, заснувати довкола, рубонути зопалу, натра­пити спросоння, мені жаль і досадно, зробити наперекір, ледве чутний, виставити напоказ, відчинити взимку, опівночі розказати, стояти спереду.

3. Згрупуйте за розрядами, замінивши словоспо­лучення прислівниками.

Кожного понеділка, з дитячих років, два дні тому, кожного разу, в усіх місцях, у своєму домі, до самої землі, українською мовою, весь час, говорити без зупинки, без хвилювання, в три рази, не зовсім проки­нувшись, не розміркувавши, дуже розсердитися, всупереч кому- (чому)-небудь, з певним наміром, дуже рідко, в будь-який час.

4. Поясніть походження та спосіб творення прислівників.

1. Сьогодні, весело, упень, забагато, неабияк, тихо, часто-густо, весною, надвоє, по-справжньому, анітрохи, навесні, обіруч, стиха, щоночі, найкраще, гидко-бридко, натщесерце, жартома.

2. Прещиро, по-чесному, згорда, ближче, по-друге, більш-менш, додому, допізна, абияк, жаль, двічі, будь-де, всього-на-всього, надвоє, сидьма, надвечір, водночас, згрізна, біда, сиро.

3. Голосніше, слідом, нагору, по-вашому, внічию, силоміць, востаннє, затемна, босоніж, споконвіку, якнайкраще, помалу, пізно, небагато, перегодя, стрілою, умить, дотепер, куди-небудь, дочиста.

5. Виділіть морфологічні типи прислівників і запишіть їх у такому порядку: а) відприкметникові; б) відіменникові; в) відчислівникові; г) відзайменникові; ґ) віддієслівні.

Нехотя, спроста, вдруге, учотирьох, разюче, завидна, страх, низом, безвісти, надвір, натроє, спозаранку, потім, хвилююче, нащо, вночі, тут, вповні, водночас, замолоду, весело, здалеку, по-батьківськи, уважно, шкода, сидьма, навпомацки, тричі, назустріч.