Основними елементами вулично-дорожньої мережі містєвулиці (дороги), перехрестя, площі.

Планувальна структура міста визначається конфігурацією ВДМ. Вона суто індивідуальна і залежить від історичних особливостей розвитку міста, рельєфу місцевості, наявність водних протоків, розташування фокусів тяжіння, тощо.

Основними геометризованими планувальними схемами є: радіальна, радіально-кільцева, прямокутна, прямокутно-діагональна, трикутна, гексагональна, довільна та комбінована;.

Радіальна схема характерна для більшості старих міст, які розвивались як торгівельні центри. Головним недоліком такої схеми є перевантаження центру транзитним рухом та складнощі сполучення між периферійними районами. Для усунення цих недоліків у багатьох випадках будують кільцеві дороги, що з'єднують між собою радіальні магістралі на різних відстанях від центру. В цих випадках схема перетворюється на радіально-кільцеву.

Прямокутна структура характерна наявністю параллельно розташованих магістралей та відсутністю явно вираженого центру. Розподіл транспортних потоків стає більш рівномірним. Недоліком цієї схеми є трудність зв'язків між периферійними районами; для його усунення передбачають діагональні магістралі, що пов'язують найбільш віддалені точки, та схема набуває прямокутно-діагонального виду.

 

Схеми вулично-дорожньої мережі:

 

Радіальна радіально-кільцева прямокутна

прямокутно-діагональна трикутна довільна;

Прямокутна схема має різновиди та істотно міняє свої характеристики залежно від співвідношення сторін. Так, якщо сторони прямокутника майже однакові, то схема зветься прямокутно-квадратною. Якщо ж одна сторона у декілька разів більша, то схема "розтягується" та зветься прямокутно-лінійною.

В класифiкацiю ще входять схеми двох типів: довільна та комбінована (змішана). Змішана представляє собою сполучення з названих вище чотирьох типів та практично є найбільш розповсюдженою.

Основні характеристики ВДМ міста:

· щільність ВДМ;

· ступінь непрямолінійності ВДМ;

· середня віддаленість районів міста один від одного;

· коефіцієнт використання пропускної здатності ВДМ;

· рівень завантаження центрального транспортного вузла;

· ступінь складності пересічень магістральних вулиць.

Щільність - основний показник, який характеризує розвиненість магістральної ВДМ міста:

, км/ км²

де SL - сума довжини магістральних вулиць, км;

F - площа забудованої території міста, км .

 

Вимоги, яким повинна відповідати щільність ВДМ, досить суперечливі (з одного боку, вона повинна бути достатньо великою, щоб забезпечити зручні пішохідні підходи до транспортних ліній, а з іншого – вона повинна бути малою, щоб забезпечити необхідні швидкості сполучення транспорту).

Оптимальною вважається щільність магістральної мережі 2,0÷3,3 км/км^2, (вона відповідає відстані між магістральними вулицями 0,6÷1,0км); більші значення можуть відноситись до центральних районів міста, менші - до периферійних.

 

Ступінь (коефіцієнт) непрямолінійності визначається відношенням відстані між районом (пунктом) відправлення і районом (пунктом) прибуття по вулицях () до відстані між ними по «повітряних» лініях ():

 

Мережа вуличних магістралей може вважатися сприятливою, якщо k_н ≤1,15; середньою - k_н =1,15÷1,25 і несприятливою, якщо k_н >1,25.

 

Геометричні елементи та інші характеристики вулиць зумовлюють їх значення у ВДМ. Згідно вимог ДБН 360-92 " Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ", вони класифікуються за функціональною ознакою на такі категорії.

Магістральні дороги:

- безперервного руху ( Швидкісний транспортний зв'язок поза житловою забудовою між віддаленими промисловими і сельбищними районами у найзначніших і значних містах; виходи на зовнішні автомобільні дороги, до аеропортів, великих зон масового відпочинку і поселень у системі розселення. Пересікання з магістральними вулицями і дорогами у різних рівнях.);

- регульованого руху (Транспортний зв'язок між районами міста на окремих напрямках і ділянках переважно вантажного руху, що здійснюється поза житловою забудовою, виходи на зовнішні автомобільні дороги, пересікання з вулицямі і дорогами, як правило, в одному рівні.)

Магістральні вулиці загальноміського значення:

- безперервного руху ( Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і громадськими центрами, у найзначніших і значних містах, а також з іншими магістральними вулицями, міськими і зовнішними автомобільними дорогами. Забезпечення руху транспорту по основних напрямках у різних рівнях.);

- регульованого руху (Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і центрами міст, центрами планувальних районів, виходи на магістральні вулиці і дороги. Пересікання з магістральними вулицями і дорогами, як правило, в одному рівні).

Магістральні вулиці районного значення (транспортно-пішоходні)

Транспортний зв'язок між житловими районами, а також житловими і промисловими районами, громадськими центрами, виходи на інші магістральні вулиці.