Аналіз виробничих ресурсів забезпечення бізнесу

Робота 1

Маркетинг-план: розробка і аналіз балансу активної електричної енергії підприємства

 

1. Скласти річний баланс активної електричної енергії промислового підприємства з урахуванням того, що вся потреба підприємства в електроенергії покривається за рахунок здобуття електроенергії з боку (від об'єднаної енергетичної системи країни).

2. Проаналізувати структуру електроспоживання підприємства.

 

Вихідні дані до завдання 1 – див. табл. 1.1 – 1.4.

Таблиця 1.1 – Низьковольтне електричне навантаження підприємства

№	Найменування підрозділу	, кВт	, кВт
	Цех №1		151,2
	Цех №2		201,6
	Цех №3		11,5
	Цех №4		7,0
	Цех №5		17,3
	Цех №6		7,5
	Цех №7		5,8
	Ремонтно-механічний цех		20,2
	Склад № 1		15,0
	Склад № 2		9,0
	Адміністративний корпус		3,7
	Центральна прохідна		4,0
	Котельна		7,7
	Зовнішнє освітлення	–	23,2
	Всього		484,6

 

Таблиця 1.2 – Високовольтне електричне навантаження підприємства

№	Найменування цеху	Тип високовольтного електродвигуна	Кількість	, кВт	, кВт
	Цех №1	СДН14-59-8У3
	Цех №6	СДН14-59-8У3
СДН15-59-8У3
	Цех №7	СДН15-59-8У3
	Всього

Таблиця 1.3 – Річні втрати активної електроенергії, тис.кВт·год/рік

Місце виникнення втрат	Дані по варіантах завдання
Система зовнішнього електропостачання	трансформатори
лінії
Система внутрішнього електропостачання	трансформатори
лінії

 

Таблиця 1.4 – Число годин використання максимуму навантаження, год/рік

Вигляд навантаження	Показ-ник	Дані по варіантах завдання
Активне
Робоче освітлювальне внутрішнє
Освітлювальне зовнішнє

 

Короткі теоретичні відомості

Енергетичний баланс – це система показників, що характеризують процес перетворення енергії (електричної, теплової тощо) або постачання нею споживачів і що відображає рівність підведеної енергії з одного боку і суми корисної енергії і втрат, – з іншгою.

Розробка енергетичних балансів є основним методом планування енергопостачання і аналізу використання енергоресурсів.

Енергобаланс складається з прибуткової і витратної частин. У прибутковій частині вказується загальний вступ енергії в розрізі її джерел, у витратній – напрями використання енергії по її видах і споживачах.

Планування витрати енергії ведеться на основі норм її витрати і виробничої програми на планований період. При цьому розраховується потреба окремо на основні і допоміжні потреби. Враховуються також втрати енергії в мережах іперетворювальних установках.

Розрахунки по окремих цехах і службах зводяться в загальний план витрати енергії на плановий період по підприємству в цілому.

Загальна витрата енергії по підприємству умовно ділиться на змінну і постійну частини, тобто залежну і не залежну від обсягу випуску продукції. Змінну частину складає витрата енергії на виконання основних технологічних операцій, постійну – наприклад, витрата електроенергії на освітлення, привід вентиляційних пристроїв, опалювання, кондиціонування повітря. Витрата енергії по змінній частині може визначатися укрупнено на основі часу роботи устаткування або по звідних нормах. Постійна частина витрати енергії визначається на основі нормативів освітленості, опалювання приміщень і так далі

Що стосується напрямів використання енергії по її видах, то, наприклад, по напрямах використання електроенергії розрізняють технологічну (у тому числі рухову) електроенергію, освітлювальну електроенергію і електроенергію на інші цілі (на вентиляцію, опалювання, телебачення, господарсько-побутові і невиробничі потреби).

Методичні рекомендації по виконанню завдання 1

1. Складання електробалансу починається з його витратної частини. З врахуванням наявних вихідних даних планування витрати електроенергії виконується в наступному порядку:

- розрахункове активне електричне навантаження підприємства (без врахування втрат) ділиться на постійну і змінну частини. У змінну частину включається низьковольтне і високовольтне навантаження основних цехів і тих підрозділів підприємства, навантаження яких можна рахувати залежно від обсягу випуску продукції (Цех №1 – Цех №7). У постійну частину включається все розрахункове активне освітлювальне електричне навантаження і розрахункове активне електричне навантаження останніх підрозділів, яке можна рахувати не залежно від обсягу випуску продукції;

- річна витрата активної електроенергії по i-тому підрозділу визначається приблизно як добуток розрахункового активного електричного навантаження і числа годин його використання за рік:

;

,

де

- витрата активної енергії на технологічні та інші цілі, кВт·год/рік;

- коефіцієнт різночасності максимуму (прийняти);

- розрахункове активне низьковольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;

- розрахункове активне високовольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;

- число годин використання максимуму активного навантаження підприємства, год/рік;

- витрата активної енергії на освітлювальні цілі, кВт·год/рік;

- розрахункове активне освітлювальне навантаження підрозділу, кВт;

- число годин використання максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього робочого освітлення підприємства –; для зовнішнього освітлення території підприємства –), год/рік;

- визначаються сумарні втрати активної енергії в мережах і на трансформаторах систем зовнішнього і внутрішнього електропостачання (табл. 1.3);

- визначається сумарна річна потреба підприємства в активній електроенергії.

Розробка прибуткової частини балансу: при централізованій системі постачання вся потреба підприємства в електроенергії покривається за рахунок здобуття електроенергії з боку.

Робоча форма представлення річного балансу активної електроенергії підприємства – табл. 1.5.

 

Таблиця 1.5 – Баланс активної електроенергії підприємства

Статті балансу	Прихід, тис.кВт·год	%	Витрата, тис.кВт·год	Витрата загальна, %
Змінна частина	Постійна частина	Всього
Отримано з боку	.		–	–	–	–
Споживачі:
-.	–	–	.	.	.	.
-.	–	–	.	.	.	.
- зовнішнє освітлення	–	–		.	.	.
Разом	–	–	.	.	.	.
Втрати в мережі і на трансформаторах	–	–		.	.	.
Баланс	.		.	.	.

 

2. Структура електровжитку підприємства характеризує у відсотках питому вагу окремих статей електробалансу в загальній витраті.

Структуру електровжитку підприємства проаналізувати по напрямах використання електроенергії. Для цього визначити питому вагу витрати активної електроенергії на технологічні цілі, на освітлювальні цілі, на інші цілі.

Розрахувати коефіцієнт корисного використання електроенергії (ККВ). ККВ розраховується як відношення корисної енергії до енергії, що поступила на підприємство. Може бути також визначений як різниця між одиницею і сумарною часткою втрат електроенергії.

 

 

Робота 2.

Аналіз виробничих ресурсів забезпечення бізнесу

1. Для ТЕС:

- визначити виробничу структуру основних фондів на початок і кінець року;

- проаналізувати динаміку зміни виробничої структури основних фондів протягом року по зміні питомої ваги їх активної частині.

2. Розрахувати середньорічну вартість основних фондів з врахуванням їх введення і вибуття протягом року.

3. Розрахувати річні амортизаційні відрахування двома методами:

- методом рівномірної амортизації;

- при прискореній амортизації на основі залишкової вартості (методом залишку, що знижується).

Зробити виводи про особливості вживання рівномірної і прискореної амортизації.

4. Розрахувати показники ефективності використання активної частини і всієї суми основних фондів ТЕС.

5. Визначити загальну норму запасу палива на ТЕС.

6. Розрахувати норматив запасу палива в натуральному і грошовому вираженні.

7. Розрахувати потребу ТЕС в нормованих обігових коштах.

8. Розрахувати показники використання обігових коштів (коефіцієнт оборотності, середня тривалість одного обороту обігових коштів).

9. Визначити виробничу структуру промислово-виробничого персоналу (ПВП) ТЕС в базовому і плановому роках, зробити виводи про динаміку її зміни.

10. Розрахувати показники рівня продуктивності праці на ТЕС в базовому і плановому роках, прийнявши, що у зв'язку із зростанням тарифів в плановому році обсяг валової продукції зріс на 5% в порівнянні з базовим роком, а річне вироблення електроенергії не змінилося.

11. Оцінити динаміку зміни рівня продуктивності праці в плановому році в порівнянні з базовим роком по річному виробленню валової продукції на одного працівника ПВП і по штатному коефіцієнту станції.

Вихідні дані до завдання 2 – див. табл 2.1, 2.2.

 

 

Таблиця 2.2 – Вихідні дані до завдання 2

Показники	Дані по варіантах завдання
Встановлена потужність, МВт
Річне вироблення електроенергії, 10 6 МВт∙год	12,4	6,5	11,5	12,5		14,4	10,6		13,5	8,5
Балансова вартість основних фондів на початок року по групах, млн.грн.:
Будівлі	36,2	25,7	39,7		35,1	38,1	37,6	34,7	43,4
- Споруди і передавальні пристрої	42,7	31,3	53,1		51,7	49,7		51,6	51,4	33,1
- Силові машини і устаткування
- Робочі машини і устаткування	5,6	3,8	4,9	3,3	5,7	6,1	4,2	5,9	7,3	3,91
- Інші основні фонди	14,2	12,7	13,8	12,8	14,9	13,7	13,1	14,8	14,7	13,6
Середньорічне розрахункове навантаження, МВт
Витрата електроенергії на власні потреби % від	7,1	6,5	6,9	6,0	6,7	7,0	7,2	4,7	5,9	6,9
Середня вартість 1 кВт∙год., коп.	13,5		13,1	11,2		15,1		16,2	12,6	11,4
Балансова вартість силових машин, що вводяться, і устаткування, млн.грн. / День і місяць введення	9,0 5.I	5,15 14.XII	10,3 6.II	11,4 7.IV	2,12 7.III	10,1 20.X	5,4 9.IV	1,1 30.IX	4,9 20.V	7,05 7.IX
Балансова вартість споруд, що вводяться, млн.грн. / День і місяць введення	4,1 7.VII	0,5 19.V	1,6 1.V	2,4 30.XI	0,5 8.V	3,1 3.XII	2,2 12.X	1,6 15.I	3,2 14.IX	1,7 20.II
Балансова вартість вибуваючих силових машин і устаткування, млн.грн. / День і місяць вибуття	3,4 6.V	1,1 9.VII	4,3 19.XI	5,2 11.VII	3,0 30.I	4,2 14.VII	2,1 29.II	0,5 201.X	4,8 30.XI	6,4 30.X
Продовження таблиці 2.2
Нижча теплота згорання натурального палива, ккал/кг
Питома витрата умовного палива на вироблення 1 кВт∙год, г у.п./кВт∙год
Ціна палива франко-станція призначення, грн../т
Питома вага палива в структурі нормованих обігових коштів %
Середній інтервал між суміжними постачаннями палива, днів
Норма транспортного запасу палива, днів
Час на приймання, розвантаження і складування палива, днів
Час на підготовку палива до виробництва, днів
Страховий запас, днів

Таблиця 2.2 – Дані по промислово-виробничому персоналу ТЕС (верхнє число – плановий рік, нижнее – базовий рік)

Категорія працівників	Средньооблікова чисельність по варіантах, осіб
Робітники
ІТР
Службовці
Молодший обслуговуючий персонал
Учні
Охорона

Методичні рекомендації по виконанню завдання 2

 

1. Виробнича структура основних фондів (ОФ) відображає у відсотках долю вартості кожної групи основних фондів в загальній вартості основних фондів.

Балансова вартість кожної групи основних фондів на кінець року розраховується по формулі:

,

де

- балансова вартість групи основних фондів відповідно на кінець і на початок року, грн..;

n(m) - число введень (виводів) основних фондів по групі протягом року;

- балансова вартість знов введеного в дію i-того елементу основних фондів даної групи, грн..;

- балансова вартість вибулого до-того елементу основних фондів даної групи, грн.

Форма представлення результатів розрахунків – Таблиця 6.8.

Для аналізу динаміки зміни виробничої структури основних фондів протягом року необхідно:

- виділити елементи (групи) основних фондів, які утворюють їх активну частину;

- визначити питому вагу активної частини основних фондів на початок і на кінець року;

- визначити величину і напрям зміни питомої ваги активній частині основних фондів до кінця року;

- зробити виводи про тенденцію, що намітилася.

Таблиця 2.3 – Структура основних фондів

Група основних фондів	Структура основних фондів на початок року	Структура основних фондів на кінець року
Балансова вартість, млн.грн.	Питома вага %	Балансова вартість, млн.грн.	Питома вага %
Будівлі
Споруди і передавальні пристрої
Силові машини і устаткування
Робочі машини і устаткування
Інші основні фонди
ВСЬОГО:		100,00		100,00

 

2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства – це средневзважена в часі величина з балансової вартості основних фондів на початок року, вартості введених і вартості вибулих протягом року основних фондів.

 

3. Річні амортизаційні відрахування по i-той групі основних фордов при рівномірній амортизації визначаються по формулі:

,

де

- середньорічна вартість i-той групи основних фондів, млн.грн.;

- норма рівномірної амортизації по i-той групі основних фондів (Таблиця 6.9) %/год.

Таблиця 2.4 – Норми рівномірної амортизації основних фондів

Група основних фондів	Норма рівномірної амортизації %/рік
Будівлі	1,2
Споруди і передавальні пристрої	8,3
Силові машини і устаткування	6,5
Робочі машини і устаткування	6,7
Інші основні фонди

 

Для розрахунку амортизаційних відрахувань при прискореній амортизації методом залишку, що знижується, необхідно спочатку основні фонди розподілити по групах для цілей амортизації (табл. 2.5). Далі амортизаційні відрахування по кожній групі, що утворилася, розраховуються поквартально шляхом вживання квартальної норми амортизації до залишкової вартості групи основних фондів на початок кожного кварталу. Форма виконання розрахунків – табл. 6.11.

Таблиця 2.5 – Норми прискореної амортизації у відсотках до залишкової вартості ОФ на початок кварталу

Група ОФ для цілей амортизації	Склад групи ОФ	Норма амортизації %/квартал
	Будівлі, споруди, їх структурні компоненты і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки і їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі	2,0
	Автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, устаткування і пристосування до них	10,0
	Будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 і 4	6,0
	Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби прочитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)	15,0

 

 

Таблиця 2.6 – Розрахунок амортизаційних відрахувань методом залишку, що знижується

№ групи для цілей амортизації і об'єкти ОФ, включені в групу	Залишкова вартість ОФ на початок кварталу, грн.	Норма амортиза-ции %/квартал	Амортизаційні відрахування, грн.
І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	IV кв.	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	IV кв.	за рік
Всього					–

 

4. Для оцінки ефективності використання активної частини основних виробничих фондів електростанції розрахувати:

- приватні показники (коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, коефіцієнт інтенсивності використання устаткування, річне число годинника використання встановленої потужності);

- узагальнювальний показник використання устаткування (коефіцієнт використання потужності).

Для оцінки ефективності використання всієї суми основних виробничих фондів електростанції розрахувати наступні узагальнювальні показники:

- фондовіддача основних фондів;

- фондомісткість продукції.

 

5. Загальна норма запасу палива на ТЕС в днях визначається як сума норм запасу по всіх видах запасу:

,

де

- відповідно поточний, транспортний, підготовчий, страховий запас і час на приймання, розвантаження і складування палива, днів.

 

6. Норматив запасу умовного палива на ТЕС в тоннах умовного палива визначається по формулі:

,

де

- питома витрата умовного палива, г у.п./кВт∙год;

- річне вироблення електроенергії, кВт∙год/рік.

 

Норматив запасу натурального палива на ТЕС:

- у натуральному вираженні (тонни):

,

де

- нижча робоча теплота згорання відповідно умовного і натурального палива, ккал/кг;

;

- у грошовому вираженні (грн.):

,

де

- ціна палива франко – станція призначення, грн../т.

 

7. Потреба ТЕС в нормованих обігових коштах визначається виходячи з нормативу запасу натурального палива у вартісному вираженні і питомої ваги палива в структурі нормованих обігових коштів.

 

8. При розрахунку показників оборотності обігових коштів прийняти, що річний обсяг реалізованої продукції дорівнює обсягу валової продукції, за винятком електроенергії, використовуваної на власні потреби, а середньорічний залишок обігових коштів дорівнює сумі нормованих обігових коштів.

 

Виробнича структура промислово-виробничого персоналу підприємства – це співвідношення питомих вагів (у відсотках) різних категорій працівників ПВП в загальній їх чисельності по підприємству.

 

Форма представлення розрахунків – табл. 2.7. Зробити виводи.

Таблиця 2.7 – Виробнича структура ППП ТЕС

Категорія працівників	Базовий рік	Плановий рік	Зміна питомої ваги (плановий рік – базовий рік)
Числен-ность, осіб	Питома вага %	Числен-ность, осіб	Питома вага %
.
.
ВСЬОГО:		100,00		100,00	–

 

10. Для базового і планового років розрахувати наступні показники рівня продуктивності праці на ТЕС:

- питоме вироблення електроенергії (це натуральний показник);

- штатний коефіцієнт станції (це трудовий показник);

- річне вироблення валової продукції на одного працівника ПВП (це вартісний показник).

 

11. Для оцінки динаміки зміни рівня продуктивності праці розрахувати індекс зростання продуктивності праці і темп зростання продуктивності праці:

- по річному виробленню валової продукції на одного працівника ПВП;

- по штатному коефіцієнту станції.

Робота 3.

Маркетинг-план: обгрунтування способу розрахунку підприємства за споживану електроенергію, вигляду тарифу і розрахунок плати за електроенергію

 

1. Розрахувати річну плату підприємства за споживану активну електроенергію:

- при одинтарифному обліку (оплата електроенергії за роздрібним тарифом);

- при багатотарифному обліку (оплата електроенергії по диференційованих за часом доби (зонним) тарифам), прийнявши в цьому випадку наступний розподіл річного електроспоживання по зонах доби: пік – 24%, напівпік – 46%, ніч – 30% від спожитої електроенергії.

2. Обгрунтувати спосіб розрахунку підприємства за споживану активну електроенергію.

3. Для обгрунтованого в п.2 способу розрахунку підприємства за споживану активну електроенергію визначити середню закупівельну ціну на активну електроенергію.

4. Розрахувати річну плату підприємства за реактивну електроенергію.

5. Визначити:

- середню ціну на реактивну електроенергію;

- середньорічну вартість 1 кВт∙год споживаної підприємством активної електроенергії.

6. Запропонувати заходи по зменшенню плати підприємства за електроенергію.

Відомості про підприємство

Підприємство отримує електроенергію від одного постачальника – ВАТ «Донецкобленерго» на напрузі:

- для непарних варіантів – 110 кВ;

- для парних варіантів – 35 кВ.

На підприємстві здійснюється приладовий облік вжитку активної електроенергії, але відсутні засоби обліку реактивних перетікань.

Дані про високовольтне електричне навантаження підприємства приведені в завданні 1 (Таблиця 1.2).

У електромережі підприємства встановлено 4 батареї статичних конденсаторів. Потужність кожної батареї 1350 квар.

Режим роботи підприємства безперервний.

Перед виконанням завдання має бути складений баланс активної електроенергії підприємства (див. завдання 1).

Короткі теоретичні відомості

Споживачам дано право вибору способу розрахунку плати за спожиту активну електроенергію – або за роздрібним тарифом, або по тарифах, диференційованих по зонах доби (зонним тарифам).

Вживання зонних тарифів дає споживачам вигоду лише в разі «перевернутого» графіка вжитку, із значною долею вжитку електроенергії вночі.

Зонні тарифи застосовуються за наявності окремого обліку вжитку активної електроенергії по періодах часу.

Зонні тарифи формуються на підставі роздрібного тарифу шляхом застосування до роздрібного тарифу відповідних тарифних коефіцієнтів.

Для всіх груп споживачів, окрім групи «Електрифікований міський транспорт» і групи «Населення і населені пункти», роздрібні тарифи диференційовані залежно від класу напруги, на якій споживач приєднаний до електричних мереж:

- перший клас напруги – 35 кВ і вище;

- другий клас напруги – менше 35 кВ.

Промислові підприємства оплачують дві складові електроенергії – активну і реактивну.

Розрахунки за реактивну складову електроенергії здійснюються всіма споживачами (окрім населення), які мають сумарний середньомісячний вжиток активної електроенергії по всіх точках обліку на одному майданчику 5000 кВт∙год і більше. Майданчиками називаються територіально відособлені (розташовані по різних адресах) об'єкти споживача (цехи, підрозділи і тому подібне), які не мають внутрішніх електричних зв'язків між собою.

Методичні рекомендації по виконанню завдання 3

1. Розмір плати за спожиту в даному періоді активну електроенергію при одинтарифному обліку:

 

,

де

- плата за спожиту активну електроенергію при одинтарифному обліку, грн../период;

- одноставочный тариф за 1 кВт∙год відпущеної споживачеві активної електричної енергії, грн../кВт∙год;

- обсяг вжитку активної електричної енергії в даному періоді, кВт∙год /период.

У розрахунках як одноставочного тариф прийняти роздрібний тариф (відповідно до класу напруги), встановлений для енергопоставляючої компанії ВАТ «Донецкобленерго» на момент виконання завдання, або скористатися даними для учбових цілей (табл. 3.1). Зверніть увагу, табл. 3.1 містить тарифи без ПДВ. Для визначення тарифу з ПДВ необхідно тариф без ПДВ помножити на коефіцієнт, де – ставка податку на додану вартість (20%).

Таблиця 3.1 – Роздрібні тарифи, встановлені для ВАТ "Донецкобленерго" на вересень 2009 р.

Енергопоставляюча компанія	Тариф, коп./кВт∙год (без ПДВ)
1 клас	2 клас
ВАТ "Донецкобленерго"	43,59	58,46

 

Розмір плати за спожиту в даному періоді активну електроенергію при багатотарифному обліку:

,

де

- плата за спожиту активну електроенергію при багатотарифному обліку, грн../период;

- тарифний коефіцієнт (коефіцієнт до роздрібного тарифу) для i-той зони (Таблиця 3.2);

- об'єм вжитку активної електроенергії в i-той зоні.

 

Річний вжиток підприємством активної електроенергії прийняти згідно балансу активної електроенергії (див. завдання 1 – табл. 1.5).

 

2. Економія по оплаті за активну електроенергію, обумовлена переходом на багатотарифний облік складе:

.

Економія від переходу на багатотарифний облік має місце, якщо.

Таблиця 3.2 – Тарифні коефіцієнти для розрахунку вартості активної електроенергії по зонах доби (для промислових підприємств)

Для промислових підприємств (з 1 січня 2004г.)
Зона	січень, лютий, листопад, грудень	березень, квітень, вересень, жовтень	травень - серпень	Коефіцієнт до роздрібного тарифу
пік	з 8-00 до 10-00 з 17-00 до 21-00	з 8-00 до 10-00 з 18-00 до 22-00	з 8-00 до 11-00 з 20-00 до 23-00	1,8
напівпік	з 6-00 до 8-00 з 10-00 до 17-00 з 21-00 до 23-00	з 6-00 до 8-00 з 10-00 до 18-00 з 22-00 до 23-00	з 7-00 до 8-00 з 11-00 до 20-00 з 23-00 до 24-00	1,02
ніч	з 23-00 до 6-00	з 23-00 до 6-00	з 24-00 до 7-00	0,3

 

3. Середня закупівельна ціна на активну електроенергію:

,

де

- плата за споживану активну електроенергію, грн../год

, якщо;

, якщо.

При оплаті за одноставочному тарифом і незмінністю тарифу середня закупівельна ціна на активну електроенергію відповідає по величині цьому тарифу.

 

4. Відповідно до Методики розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії [8], плата за вжиток і генерацію реактивної електроенергії визначається трьома складовими величинами, а саме:

,

де

- плата за реактивну електроенергію;

П1 - основна плата за вжиток і генерацію реактивної електроенергії;

П2 - надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивній потужності (КРМ);

П3 - знижка оплати за вжиток і генерацію реактивної енергії (для всіх варіантів прийняти П3=0).

 

Основна плата за спожиту електроенергію (П1), що генерується, і надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами КРМ (П2) визначаються по наступних формулах:

;

,

де

n - число точок розрахункового обліку реактивної енергії (прийняти);

- вжиток реактивної електроенергії в точці обліку за розрахунковий період, квар•год;

- генерація реактивної електроенергії в мережу енергозабезпечуючої організації в точці обліку за розрахунковий період, квар•год;

До - нормативний коефіцієнт обліку збитку енергозабезпечуючої організації від генерації реактивної енергії з мережі споживача в мережу енергосистеми (К=3);

D - економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРМ), що означає, скільки кВт активній енергії дорівнюють за ціною 1 квар реактивної енергії, кВт/квар. Прийняти для всіх варіантів D=0,058 кВт/квар.

- фактична середня закупівельна ціна на активну електроенергію за розрахунковий період, грн../(кВт•год);

- нормативне базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень в засоби КРМ в електричних мережах споживача;

- коефіцієнт, який залежить від фактичного (або нормативного) коефіцієнта потужності споживача в середньому за розрахунковий період. Може бути розрахований по формулі:

- коефіцієнт потужності споживача

.

Відповідно до методики [8] за відсутності у споживача засобів обліку реактивних перетікань вжиток і генерація реактивної електроенергії визначаються розрахунковою дорогою:

1) вжиток реактивної енергії приймається рівним вжитку активної електроенергії з врахуванням нормативного коефіцієнта потужності, який для промислових споживачів приймається рівним 0,8. Тоді розрахунковий вжиток реактивної електроенергії складе:

;

2) якщо споживач має цілодобовий безперервний режим виробництва (у нічний час засобу статичними КРМ не відключаються), то для нього розрахункова генерація реактивної електроенергії в мережу електрозабезпечуючої організації визначається по формулах:

;

,

де

- сумарна встановлена потужність конденсаторних установок, у тому числі пристроїв технологічної КРМ, в електричній мережі споживача, квар;

- сумарна встановлена потужність високовольтних (6 кВ, 10 кВ) синхронних електродвигунів в електричній мережі споживача (див. Таблиця 6.2, рядок «Всього» по стовпцю);

- календарне число годинника в розрахунковому періоді, година./период

.

В разі здобуття по формулі величини результат приймається рівним нулю.

5. Середня ціна на реактивну електроенергію:

.

Середньорічна вартість 1 кВт•год споживаної активної електроенергії:

.

Результати розрахунку плати підприємства за електроенергію представити в табличній формі (Таблиця 3.3).

6. Проаналізувавши результати виконаних розрахунків, запропонувати заходи по зменшенню плати підприємства за електроенергію.

Таблица 3.3 – Результати розрахунку плати за електроенергію

Показник	Одиниця виміру	Значення показника
Вжиток активної електроенергії	тис. кВт•год/рік	.
Тарифи на активну електроенергію:
- без ПДВ	коп./кВт•год	.
- з ПДВ	коп./кВт•год	.
Плата за активну електроенергію:
- без ПДВ	тис.грн./рік	.
- з ПДВ	тис.грн./рік	.
Середня закупівельна ціна на активну електроенергію:
- без ПДВ	коп./кВт•год	.
- з ПДВ	коп./кВт•год	.
Вжиток реактивної електроенергії	тис. квар•год/рік	.
Плата на реактивну електроенергію:
- без ПДВ	тис.грн./рік	.
- з ПДВ	тис.грн./рік	.
Середня ціна на реактивну електроенергію:
- без ПДВ	коп./квар•год	.
- з ПДВ	коп./квар•год	.
Загальна плата за електроенергію:
- без ПДВ	тис.грн./рік	.
- з ПДВ	тис.грн./рік	.
Середньорічна вартість 1 кВт•год:
- без ПДВ	коп./кВт•год	.
- з ПДВ	коп./кВт•год	.

Робота 4.

Фінансовий план: визначення річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електричній мережі підприємства

1. Скласти плановий кошторис і визначити структуру річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електромережі підприємства на три роки вперед.

2. Проаналізувати структуру експлуатаційних витрат, намітити дороги зниження експлуатаційних витрат.

3. Для оцінки стану електрогосподарства підприємства розрахувати для першого року наступні показники:

- собівартість розподілу електроенергії по електричній мережі підприємства;

- собівартість вживання 1 кВт•год електроенергії на підприємстві.

 

Вихідні дані до завдання 4 – див. табл. 4.1 – 4.4.

Таблиця 4.1 – Вихідні дані по персоналу електроенергетичної служби підприємства

Категорія персоналу

Режим роботи

Тривалість зміни, год.

Середній оклад , грн../міс.

Облікова чисельність персоналу по варіантах завдання, осіб

Оперативний персонал

Безперервний

Ремонтний персонал

Переривчастий, п'ятиденний робочий тиждень

ІТР

Переривчастий, п'ятиденний робочий тиждень

Таблиця 4.3 – Кошторис капіталовкладень в об'єкти системи електропостачання підприємства

Найменування об'єкту	Вартість по варіантах завдання, тис.грн.
Головна понизувальна підстанція (ГПП):
- устаткування
- постійна частина витрат
ЛЕП повітряні
ЛЕП кабельні
Розподільні пункти (РП)
Цехові трансформаторні підстанції (ТП)

Таблиця 4.2 – Елементи планового балансу робочого часу одного средньооблікового робітника на рік

Показники (елементи балансу робочого часу)	Умовна познач-ка	Одини-ця виміру	Тижневий режим
П’ятиденний ( 8 год.)	Шестиденний	Безперервний ( 12 год.)
1. Календарний час		дні
1.1. Вихідні дні		дні	(СБ)+(ВС)= 52+52=104	(ВС)=52	Невиходи за графіком змінності =182,5
1.2. Святкові дні		дні
1.3. Передсвяткові дні, в які скорочується на 1 годину		дні
2. Розрахунковий номінальний час		дні	=365-(104+10)=251	=365-(52+10)=303	=365-182,5=182,5
	год.	=251·8-4·1=2004	=303·7-4·1-52·2=2013	=182,5·12=2190
3. Нормативний номінальний час (норма робочого часу)		год.	=2004	=2013
Переробка (+) або недоробка (-)		год.			=2190-2004=186
4. Плановані невиходи:		дні
а) основна та до-даткова відпустка		дні	=5/7·24,9=17,79		=1/2·23,9=11,95
б) за хворобою		дні	=5/7·4,0=2,86		=1/2·3,8=1,9
в) інші		дні	=5/7·1,6=1,14		=1/2·1,9=0,95
5. Явочний час		дні	=251-22=229		=182,5-15=167,5
	год.	=229·8=1832		=167,5·12=2010
Коефіцієнт облікового складу			=251/229=1,1		=182,5/167,5=1,09

 

 

Таблиця 4.4 – Річні втрати реактивної електроенергії, тис.квар·год/рік

Місце виникнення втрат	Дані по варіантах завдання
Система зовнішнього електро-постачання	трансфор-матори
лінії
Система внутрішнього електро-постачання	трансфор-матори
лінії

 

Короткі теоретичні відомості

 

До річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електромережі підприємства відносять всі витрати на підтримку електромережі в робочому стані, а також річну вартість втрат електричної енергії в елементах електромережі.

Кошторис експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії складається по наступних економічних елементах витрат:

- витрати на оплату праці персоналу електроенергетичної служби;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів