Організація системи вогню та інженерного обладнання позиції відділення. Складання картки вогню відділення (Н-Т-2) – 80 хв.

Після отримання завдання особовий склад відділення приступає до розчищення смуги обзору та обстрілу, відривання і маскування окопів, а командир відділення уточнює систему вогню та організовує інженерне обладнання позиції відділення.

Потім одиночні (парні) окопи з’єднуються між собою в окоп на відділення, який доводиться до повного профілю та з’єднується суцільною траншеєю з окопами сусідніх відділень. Для особового складу обладнується перекрита щілина.

В подальшому відриваються окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для бойової машини піхоти (бронетранспортера) та хід сполучення до неї. В окопі на відділення обладнується бліндаж, ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи щодо його вдосконалення в бойовому і господарчому відношеннях з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні. Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир організовує її дообладнання.

Всі ходи сполучення обладнуються позиціями для стрільби з метою проведення маневру силами та вогнем. Вигини між фасами траншеї повинні розташовуватися під кутом 120-160^о. Особовий склад необхідно забезпечити достатньою кількістю шанцевого інструменту.

Після уточнення системи вогню та організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення.

Викладач нагадує порядок складання картки вогню відділення.

На картку вогню відділення наносяться: орієнтири, їх номери, найменування та відстань до них; положення противника; позиція відділення; смуга вогню та додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і протитанкових керованих комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу РПГ); позиції сусідів та межі їхніх смуг вогню на флангах відділення; ділянки зосередженого вогню взводу та місця в них, по яких вести вогонь відділенням; загородження, розташовані поблизу позиції відділення та ті, що прикриваються його вогнем.

При складанні картки вогню командир відділення спочатку наносить точку свого стояння на відстані, що складає приблизно 1/3 довжини аркушу від його нижнього краю, визначає сторони горизонту (північ або південь) та показує їх стрілкою, і наносить найбільш віддалений орієнтир. Відкладена до нього віддаль може служити масштабом при нанесенні інших орієнтирів, місцевих предметів і цілей. Потім він підписує орієнтири і визначає дальність до них, наносить положення противника, визначає позицію відділення за місцевими предметами, наносить смугу вогню по глибині на дальність дійсного вогню, наносить основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і протитанкових керованих комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу РПГ), та інші елементи. Сектори обстрілу вогневих засобів наносяться у межах смуги вогню, а додаткові сектори можуть виходити за межі смуги вогню відділення.

Після віддання бойового наказу командир відділення організовує підготовку відділення для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування бойової машини піхоти, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення до бою.

Викладач опитує студентів, чи мають вони зауваження по роботі командира відділення. У разі їх відсутності викладач надає час і ставить завдання студентам скласти картку вогню відділення. При цьому відпрацьовується норматив з тактичної підготовки Н-Т-2.