Про адаптацію п'ятикласників

Перехід з молодшої школи в середню - складний період у житті школяра. У 5-му класі до всіх проблем підліткового віку додається проблема адаптації до нових умов навчання, їм необхідно пристосуватися до нових умов шкільної дійсності (кабінетна система, встановлення контактів з різними вчителями, засвоєння нових предметів).

З метою вивчення ступеня й особливостей пристосування дітей до нової соціальної ситуації поряд із педагогічними спостереженнями проводиться психологічна діагностика п'ятикласників. На цьому етапі обстежувалися рівні шкільної тривожності, мотивації, самооцінки, ставлення дитини з класом. Паралельно проходило анкетування батьків з питань психічного стану дітей.

Програма вивчення рівня адаптації п'ятикласників до школи може бути представлена в наступному вигляді (Таблиця 1):

Таблиця 1

Компоненти адаптації	Емпіричні	Методики
Емоційне прийняття нової соціальної ситуації	Тривожність	Тест шкільної тривожності Філіпса
	Самооцінка	Вивчення загальної самооцінки (Г.Н. Казанцева)
	Ставлення до школи	Методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» (Чирков В. І., Соколова О. Л., Сорокіна О. В.)
	Відношення до процесу учіння	Методика «Експертна оцінка адаптуванні дитини до школи» (Чирков В. І., Соколова О. Л., Сорокіна О. В.)
	Оцінка дитини з класом	Методика «Експертна оцінка адаптуванні дитини до школи» (Чирков В. І., Соколова О. Л., Сорокіна О. В.) Анкета на оцінку емоційного ставлення до шкільних предметів (Т. Ю. Федотов, М. І. Шіхалеева)

 

Дослідження проводилося в групі з учнів 5 - а - 5 – б класу.

Результати всіх використаних методик по кожному учневі представлені в додатках А, Б, В, Г, що знаходяться у педагога-психолога.

Загальний результат діагностики адаптації п'ятикласників представлений на малюнку 1.

рис. 1

 

1) Результати діагностики шкільної тривожності.

2) Узагальнивши дані по тесту шкільної тривожності Філіпса отримуємо висновки (рис. 2, рис.3):

24% учнів характеризується підвищеною тривожністю

для 24% учнів тривожність не характерна

у 52% учнів стан оптимальне

36% респондентів відчувають страх самовираження

48% - відчувають страх ситуації перевірки знань

48% - відчувають страх не відповідати очікуванням оточуючих

у 44% - низька фізіологічна опірність стресу

у 28% є проблеми і страхи у відносинах з учителями

рис. 2

2) Результати діагностики самооцінки.

Низька самооцінка у 8%.

Середній рівень самооцінки у 60% учнів.

Високий - 32%

3) Результати діагностики мотивації.

Мотивація в 5 класі в цілому задовільна. Виразом основної мотивації для 28% учнів є фраза «хочу отримати професію і стати хорошим фахівцем», для 24% - «мені цікаво вчитися».

4) Результати діагностики відносини в групі.

У класі переважає колективний тип сприйняття індивідом групи (64%), що говорить про те, що учні сприймають групу як самостійну цінність, на перший план для багатьох виступають проблеми групи та окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи в цілому, прагнення внести свій внесок у групову діяльність, виявляється потреба в колективних формах роботи.

8% респондентів сприймають групу як перешкоду своєї діяльності або ставляться до неї нейтрально. Для них група не являє собою самостійної цінності, що проявляється в ухиленні від спільних форм діяльності, у перевазі індивідуальної роботи, в обмеженні контактів.

8% респондентів сприймають групу як засіб, що сприяє досягнення тих чи інших індивідуальних цілей, група оцінюється з точки зору її «корисності» для них. Віддається перевагу більш компетентним членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми чи послужити джерелом необхідної інформації.

Побудова відносин 20% респондентів з класом відображає особливості декількох типів сприйняття.

Таблиця 2

 

Тип сприйняття індивідом групи	%
Коллективістичний	64%
Прагматичне	8%
Індивідуалістичне	8%
Коллективістичний / Прагматичне	8%
Коллективістичний / Індивідуалістичне	4%
Прагматичне / Індивідуалістичне	4%
Коллективістичне / Прагматичне / індивідуалстістичне	4%

 

Некомфортно в групі з однокласниками 4% учнів. Комфортно і нормально себе в групі відчувають 24% і 72% відповідно.

5) Результати експертної оцінки адаптованості

У зоні повної адаптації 96% учнів, 4% - в зоні неповної адаптації.

6) Результати діагностики засвоєння програми навчання

Експертна оцінка вчителя показала, що, в цілому, учні справляються з програмою 5 класу. Однак, на даний момент, слабо в навчанні себе проявляють 8% учнів.

7) Результати діагностики відносини до навчальних предметів

Позитивні емоції у більшості учнів (84%) викликає урок математики, найбільш негативні - урок музики (44%), урок фізкультури (24%). Характерно загальне зниження емоційного фону у 20% респондентів на уроці історії, у 16% на уроках російської мови, іноземної мови, літератури.

9) Результати діагностики типу сприйняття і типу темпераменту

У 5 класі з 25 чоловік 48% - аудіали, 32% - візуали, 20% - кінестетики, 20% - холерики, 52% - сангвініки, 16% - флегматики, 4% - меланхоліки, змішаний тип темпераменту у 8% учнів.

Таким чином, результати діагностики адаптації показали, що в зоні неповної адаптації знаходиться 44% учнів, підвищена тривожність спостерігається у 24% учнів, занижена самооцінка у 8% учнів, некомфортно в групі 4% учнів, недостатня навчальна мотивація у 12% учнів, індивідуалістичний тип сприйняття групи у 8% учнів, за експертною оцінкою адаптованості (за анкетою для батьків) в зоні неповної адаптації 4% учнів, позитивні емоції у більшості учнів (84%) викликає урок математики, найбільш негативні - урок музики (44%),

 

Рекомендації:

1. Класному керівнику:

1.1. Донести інформацію до батьків (вихователів) та вчителів учнів.

1.2. Сприяти гармонізації образу "Я", підвищенню впевненості в собі і своїх можливостей у дітей із заниженою самооцінкою.

1.3. Сприяти розвитку у дітей вмінь, що дозволяють встановлювати міжособистісні відносини з однолітками і педагогами.

1.4. Сприяти зниженню: загального рівня тривожності, страху самовираження, страху ситуації перевірки знань, страх не відповідати очікуванням оточуючих, страху і проблем в стосунках з вчителям.

1.5. Враховувати психологічних особливостей учнів (тип їхнього сприйняття світу, тип темпераменту).

1.6. Враховувати низьку фізіологічну опірність стресу у учнів.

1.7. Частіше використовувати вправи на релаксацію, тілесний контакт.

1.8. Звернути увагу на позицію батьків учнів.

1.9. Провести з батьками додаткові бесіди з метою уточнення їх ставлення до дітей, ступеня їх участі у підготовці дітьми домашнього завдання, пояснення негативного впливу на дитину гіперопіки і емоційної прохолодно батьків.

2. Батькам:

2.1. Ставитися до дітей відповідно їх віку, пред'являти вимоги, відповідно їх віку і здібностям. (Завищені вимоги ведуть до підвищення рівня тривожності, занижені - до пониження мотивації та успішності).

2.2. Враховувати психологічних особливостей дитини, його емоційний стан, тип їх сприйняття світу, тип темпераменту.

2.3. Сприяти зниженню тривожності і страхів.

2.4. Спілкуючись з дитиною, не підривати авторитет інших значимих для нього людей.

2.5. Формувати у дітей позитивне відношення до школи, учителям та однокласникам.

2.6. Якщо дитині важко дається не будь навчальний предмет, краще зайвий раз допомогти йому і надавати підтримку, а при досягненні навіть найменших успіхів пам'ятати про похвалу. 2.7. Довіряти дитині, бути з ним чесними і приймати таким, який він є.

2.8. Якщо з якихось об'єктивних причин дитині важко вчитися, вибрати для нього гурток до душі, щоб заняття в ньому приносили йому радості і він не відчував себе скривдженим.

2.9. Частіше спілкуватися з дитиною, допомагати робити уроки, грати, малювати.

2.10. Бути послідовні у своїх діях, не забороняйте дитині без всяких причин те, що ви дозволяли раніше.

2.11. Сприяти гармонізації образу "Я", підвищенню впевненості в собі і своїх можливостей.

2.12. Переглянути своє ставлення до дитини і виключити гіперопіки і емоційну прохолодність.