Нормативи оцінювання пестицидного забруднення ґрунтів

 

Цілком придатну оцінку екологічного стану земель можна отримати за допомогою даних, що характеризують рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкову кількість пестицидів у ґрунтах і рослинах. Рівень забрудненості ґрунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації. У табл. 2.3. наведено нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів. За відсутності ГДК можна встановлювати тимчасові допустимі концентрації (ТДК), які визначають за емпіричним рівнянням регресії:

 

(2.3)

де ГДКх.п. - гранично допустима концентрація речовини у харчових продуктах.

Таблиця 2.3

Нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів

Тип екологічної ситуації	Залишкова кількість пестицидів, кг/га	У ґрунті	У рослин
Сприятлива	<3	не виявляється	не виявляється
Задовільна	3-4	<ГДК	<ГДК
Передкризова	4-5	<ГДК	<ГДК
Кризова	5-6	1,1 - 1,5 ГДК	1,1 - 1,5 ГДК
Катастрофічна	>6	1,6 - 10 ГДК	1,6 - 10 ГДК

 

2.5. Нормативи пестицидного забруднення харчових продуктів.

 

 

В організм людини з їжею надходять не тільки поживні речовини, а й сторонні хімічні речовини. З їжею надходить до 95% пестицидів, тоді як з водою – 4,7 і з атмосферним повітрям – 0,3%. Нітрати та нітрити до 70% в організм людини потрапляють найчастіше з продуктами рослинного походження, а решта – з водою та продуктами тваринного походження. Радіонукліди (приблизно до 94%) надходять з продуктами харчування, а решта – з водою та повітрям. Забруднення потрапляють у продукти харчування з некондиційної сировини з сільськогосподарської продукції, вирощеної за недосконалими технологіями. У разі використання недосліджених добрив (мінеральних чи органічних), нераціонального їх внесення чи зрошування угідь забрудненими стічними водами хімічні речовини в підвищеній кількості надходять у продукцію рослинництва й тваринництва, а з нею - в харчові продукти.

Надмірна кількість нітратів у харчових продуктах становить велику небезпеку для здоров'я людини. Останнім часом доведено канцерогенну дію нітратів, особливо у разі тривалого і систематичного надходження їх в організм людини.

МОЗ України затверджено максимально допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції

Продукція	Норма нітратів мг/кг сирого продукту, за нітрат-йоном
Картопля: рання (до 1 вересня) пізня (після 1 вересня)
Капуста білоголова: рання пізня
Морква: рання пізня
Томати у ґрунті: відкритому захищеному
Огірки у ґрунті: відкритому захищеному
Буряки столові
Цибуля ріпчаста
Цибуля на перо у ґрунті: відкритому захищеному
Зелені овочеві культури у відкритому ґрунті (салат, шпинат, щавель, капуста салатна, петрушка, селера, кріп). Зелені овочеві культури у захищеному ґрунті
Перець солодкий у відкритому ґрунті
Кабачки у захищеному ґрунті
Кавуни
Дині
Гарбузи
Виноград столових сортів, яблука, груші
Продукти дитячого харчування: консерви на фруктовій основі, консерви на овочевій основі

 

За накопиченням у харчових продуктах пестициди поділяють на:

− з вираженою, помірною і слабко вираженою акумуляцією;

− дуже стійкі (час розкладу на нетоксичні компоненти понад 2 роки);

− стійкі (0,5 - 2 роки);

− помірно стійкі (1 - 6 місяців);

− малостійкі (до 1 місяця).

Сільськогосподарська сировина та харчові продукти можуть забруднюватися пестицидами прямим і непрямим шляхами. Під час оброблення сільськогосподарських культур, тварин, птиці, зерна, фуражу тощо відбувається забруднення прямим шляхом. До непрямих шляхів забруднення харчових продуктів пестицидами належать: транслокація їх у рослини з ґрунту; занесення пестицидів у період обробки на непередбачені площі та водойми; напування тварин забрудненою водою і використання для них кормів, забруднених пестицидами, та ін.

Ступінь шкідливості пестицидів визначається надходженням та рівнем вмісту їх у харчових продуктах. Залишкова кількість пестицидів у харчових продуктах зумовлена їхніми фізико-хімічними властивостями; розчинністю у воді, жирах; швидкістю та характером трансформації.

Пестициди можуть зберігатися у культурах від одного тижня до п'яти місяців. Деякі хлорорганічні речовини дуже стійкі, і їх знаходять у ґрунті та харчових продуктах через 4 - 12 років після застосування.

У людей з гострим отруєнням виникають головний біль, запаморочення, втрата апетиту, нудота, інколи блювання, біль у животі, м'язах, підвищується температура.

Фосфорорганічні пестициди швидко розпадаються під впливом факторів зовнішнього природного середовища (сонячне світло, ультрафіолетове випромінювання, температура, кисле середовище), а в продуктах харчування руйнуються при проварюванні. Дотримуючи правил обробляння рослин і тварин та строків від моменту обробляння до збирання врожаю, отруїтися фосфорорганічними речовинами практично неможливо. Це може статися тільки у разі значного збільшення доз препарату під час обробляння та скорочення встановленого інтервалу між останнім оброблянням рослин і тварин сильнодіючими препаратами і збиранням урожаю та забоєм тварин.

Неорганічні препарати, до складу яких входить мідь, залізо, сірка, ртуть та ін., широко використовують для захисту рослин, садів, плодових культур та овочів від хвороб.

З ртутьорганічних сполук використовують тільки гранозан, яким протравлюють зерно. Він стійкий, леткий, високотоксичний і діє на білок тканин людського організму, внаслідок чого порушується обмін речовин у тканинах, змінюється стан центральної нервової системи, серця, судин та інших органів – можливі отруєння.

Сполуки, що містять мідь (сульфат міді або мідний купорос, бордоська рідина, хлороксид міді) широко використовують для захисту садів, виноградників, плодових культур та овочів від шкідників і хвороб.

Висновки

 

Пестициди – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для боротьби з організмами, які шкодять оброблюваним сільськогосподарським культурам. Значення пестицидів як забруднювачів навколишнього середовища, визначається їх поведінкою на полях, що оброблюються і прилеглої території, де відбувається міграція в інші ланки агроекосистем, викликаючи порушення харчових ланцюгів організмів.

Рівень забрудненості ґрунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації.

Окрім безпосереднього цільового призначення, пестициди чинять багатосторонній негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють з глобальними екологічними чинниками. Головна небезпека пестицидів полягає у входженні їх у біологічний кругообіг, у процесі якого вони надходять в організм людини і тварин. Пестициди, що потрапили на поверхню ґрунту, можуть вимиватися в більш глибокі горизонти й ґрунтові води, надходити у водойми з поверхневим стоком, удруге з’являтися на поверхні ґрунту при капілярному піднятті ґрунтових вод або при оранці з оберненням пласту, переходити в атмосферне повітря в результаті випаровування. З’ясовано, що гербіциди пригнічують дихання ґрунту і процес нітрифікації. Пестициди мають кумулятивні властивості і можуть зберігатись у ґрунті протягом 8-12 років після застосування. В ґрунті пестициди адсорбуються частинками ґрунту та гумусу, накопичуються в ґрунтових організмах, порушуються хімічним чи біологічним шляхом і просочуються з інфільтраційною водою до рівня ґрунтових вод.

Використана література

1. Антропогенные проблемы экологии / А.И.Кораблева. – Дніпропетровск: Проминь, 1997. – 144 с.

2. Апостолов Е., Мичков Х. Урбанізація. Тенденции и гигиено-демогра-фические проблемы. – М.: Медицина, 1977. – 210 с.

3. Борисенко А.А. Гігієнічні проблеми застосування пестицидів та шляхи їх вирішення // Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/14550/1/Borysenko.pdf.

4. Генеральна угода між Міністерством аграрної політики і продовольства України, галузевими об’єднаннями харчової і переробної промисловості та профспілкою працівників агропромислового комплексу на 2011-2013 роки // Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?11442.

5. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – М.: Министерство здравоохранения СССР, Всесоюзный Совет Профессиональных Союзов, 1988. – 46 с.

6. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібн. – К.Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 203 с.

7. ДСТУ 3008-95. Документація, звіти у сфері науки і техніки.- К.: Держстандарт України, 1995.

8. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст.91.

9. Каталог. Нормы предельно допустимых концентраций вредных примесей в атмосферном воздухе: В 2 Ч. – К.: МОЗ Украины, Украинский Центр Государственного Санитарно-эпидемиологического контроля, 1996. – Ч. 1. – 23 с.; Ч. 2. – 24 с.

10. Концепція екологічного нормування / О.Г. Васенко (розроб.). — К., 1997. — 24с.

11. Корнет В.А. Проблема непридатних і заборонених до використання пестицидів на Україні та їх вплив на здоров’я населення // Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ekol_bezpeka/2010_2/pdf/43.pdf.

12. Кортуна Н.О., Жмінько П.Г. Вплив пестицидів на організм вагітних і розвиток плода // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Spt/2010_23/str24.pdf.

13. Крисаченко Валентин Семенович. Людина і біосфера: основи екологічної антропології: Підручник / Міжнародний фонд "Відродження". — К.: Заповіт, 1998. — 687с. — (Програма "Трансформація гуманітарної освіти в Україні"). — с. 670-687.

14. Матеріали з впровадження нового механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря / За ред. С. С. Куруленка. – К.: ДЕІ Мінприроди України, 2007. – 216 с.

15. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України: НТД 33-4759129-03-04- 92 / Український НДІ водогосподарсько- екологічних проблем. — К., 1992. — 39с.

16. Морозова Т.В. Нормування антропогенного навантаження: навч. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці: Рута, 2008. - 99с.

17. Набивач В. М., Сухий М. П.. Основи екологічного нормування і промислової токсикології / Український держ. хіміко-технологічний ун-т. — Д.: УДХТУ, 2002. — 193 с.

18. Навчальний посібник до оформлення курсових проектів (робіт) у Вінницькому національному технічному університеті / Уклад. Г. Л. Лисенко, А. Г. Буда, Р. Р. Обертюх – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 60 с.

19. Некос В.Ю., Максименко Н.В., Владимирова О.Г., Шевченко А.Ю. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище: підруч. для студ. екол. спец. вищ. навч. закл. / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2007. — 288 с.

20. Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел: Затв. М-вом охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309.

21. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Курсове проектування: навчальний посібник. Навчальний посібник / В. Г. Петрук, І. В. Васильківський, С.М. Кватернюк, В.А. Іщенко, П.М. Турчик. – Вінниця: ВНТУ, 2015.– 112 с.

22. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище: метод. вказ. до проведення практ. занять, вивч. дисципліни та викон. реферату для студ. спец. 6.070800 "Екологія та охорона наколишнього середовища" (спеціалізація 6.070800.01 "Екологія харчової промисловості") напряму підгот. 0708 "Екологія" ден. форми навч. / Національний ун-т харчових технологій / Л.Ф. Степанець (уклад.) — К.: НУХТ, 2007. — 14 с.

23. Пестициди – один з найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища // Режим доступу: http://www.teroblses.org.ua/pam-yatky-dlya-naselennya/pestytsydy-odyn-iz-naynebezpechnishych-faktoriv-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha.html.

24. Посібник по охороні атмосферного повітря для фахівців, які надають дозволи (ліцензії) на викиди забруднюючих речовин. Том 1, 2.Видавництво ВАТ "УкрНТЕК", 2000, -754 с.

25. Фурдичко О.І., Славов В.П., Войцицький А.П. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище: навч. посіб. / О.І. Фурдичко (ред.). — К.: Основа, 2008. — 360 c.

26. Шелудченко Б.А., Бахмат М.І., Войцицький А.П., Бендера І.М., Шелудченко Н.Б. Інженерна екологія: навч. посібник для підгот. бакалаврів напряму 0708 "Екологія" у вищ. навч. закладах II-IV рівнів акредитації / Подільський держ. аграрно-технічний ун-т / Б.А. Шелудченко (ред.) — Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007. Ч. 6: Нормування якості навколишнього середовища. — Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007 — 172 с.