Причини й умови правопорушень неповнолітніх

Правопорушення - це зовнішній акт поведінки - діяння, яке може проявлятися у формі дії або бездіяльності (не визначаються правопорушенням думки, почуття, психічні процеси тощо.

В.М. Оржеховська зазначає, що правопорушення, здійснені неповнолітними, - це небезпечне соціальне явище, оскільки, по-перше, вони негативно впливають на формування особистості; по-друге, завдають значної шкоди суспільству через втрату трудових ресурсів (лише третина покараних повертаються до повноцінного суспільного життя); по-третє, відіграють значну роль у формуванні рецидивної злочинності (дві третини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях з підліткового віку).

Причини та умови правопорушень неповнолітніх досліджували спеціалісти юридичної, психологічної, соціально - педагогічної сфер. Найбільш яскравими представниками досліджуваної проблеми варто вважати О.М.Джужу, В.М.Кудрявцева, Н.Ф.Кузнецов, О.М Бандурка, А.Ф.Зелінського, В.М. Оржеховську, Л.В. Колчину, Ф.Уертхема, Д.Баулбі, С.Г.Поволоцьку тощо.

Злочинність неповнолітніх, будучи зумовлена загальними причинами злочинності в нашій країні, має свої особливості. Вони пов'язані з віковими, психологічними, статевими та іншими відзнаками особистості неповнолітніх правопорушників і механізмом протиправної поведінки; з обставинами, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніх; з динамікою, структурою злочинності та правопорушень неповнолітніх; демографічними та багатьма іншими факторами, які відносяться до різних соціально-економічних та морально - психологічних сфер громадського життя.

Спираючись на дослідження низки вчених причин і умов правопорушень, можна розглянути деякі з підходів. Так, В.М.Кудрявцев причини та умови вчинення правопорушень поділяє на суб'єктивні та об'єктивні. Де під суб'єктивними вчений розуміє «елементи соціальної психології, що суперечать ідеології суспільства». Під об'єктивними «певні суперечності у суспільному житті, економічних і соціальних відносинах людей».

На думку О.М.Джужи та Н.Ф.Кузнецової та деяких інших вчених, витоками та причинами кожного правопорушення є, з одного боку, особистісні властивості правопорушника - його потреби, погляди, інтереси, ставлення до різних соціальних цінностей і вимог, у тому числі правових, а, з другого - сукупність зовнішніх обставин, які викликають намір і рішення вчинити правопорушення.

О.М.Бандурка та А.Ф.Зелінський серед причин конкретних правопорушень називають: особу правопорушника; обставини її формування; конкретну ситуацію, в якій було вчинено правопорушення.

Беручи до уваги те, що вчені одні і ті ж самі явища відносять до причин або до умов вчинення правопорушень, на нашу думку, доцільним є розгляд причин та умов вчинення правопорушень неповнолітніми у комплексі. Звідси більш доречним є поділ причин та умов вчинення правопорушень неповнолітніми на дві групи:

1) ті, які залежать від особистісних властивостей неповнолітнього правопорушника;

2) ті, які залежать від зовнішнього оточення.

Для пізнання внутрішнього світу неповнолітніх правопорушників, зокрема моральних якостей, необхідне знання їх життєвих позицій, їх ставлення до оточуючої дійсності, до людей, до суспільства. Це неможливо без вивчення їх потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивів діяльності тощо.

У правовій літературі найчастіше підкреслюється значення, „негативного впливу середовища на неповнолітніх. При цьому особлива увага приділяється мікросередовищу - сфері безпосереднього спілкування неповнолітніх.

Причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень виявляються переважно у негативних сторонах взаємодії соціального мікросередовища і особистих якостей індивіда. Формування негативних рис особи неповнолітнього правопорушника відбувається на базі природних задатків у відповідності з фізіологічним і психічним розвитком індивіда під впливом таких соціальних факторів, як несприятливі соціально-економічні умови, культурне оточення, сім'я, дошкільні заклади, школи, колектив за місцем роботи або навчання.

Споконвічні заповіді "не вбий", "не вкради", "полюби ближнього" тощо недостатньо утверджуються у свідомості дітей, підлітків і молоді як з боку сім'ї, так і з боку державних та громадських інститутів суспіль­ства. Навпаки, відбувається масова пропаганда культу сили, грошей, здобу­тих будь-яким шляхом, ідеалізація та романтизація злочинного світу. Засо­би масової інформації надмірно насичені матеріалами, що демонструють насильство, протиправні вчинки, які залишаються не покараними адекватно мірі скоєних злочинів, часто безкарними узагалі. Усе це створює у значної частини молодих людей уявлення про вседозволеність будь-якої поведінки, широкі можливості швидкого збагачення кримінальним способом.

Формування такого "криміналізованого" менталітету - не остання причина того, що питома вага молоді у складі засуджених протягом ос­танніх років невпинно зростає, і сьогодні мололі люпи уже становлять значно більше половини усіх засуджених в країні за рік.