Інформаційне забезпечення юрбізнесу: автоматизація юридичної діяльності та її довідково-інформаційне забезпечення за допомогою програмного забезпечення і новітніх технології

Інформаційні системи в юридичній діяльності

У контексті інформаційних систем і технологій особливого значення набуває таке поняття, як дані — інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для обробки автоматизованими засобами за можливої участі людини. Сучасною формою організації даних на машинних носіях є автоматизовані банки даних.

Автоматизований банк даних — це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, необхідних для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку та видачі даних. Основними складовими автоматизованого банку даних є база даних і система керування базою даних (СКБД).

База даних — це іменована структурована сукупність взаємозв’язаних даних, що відбиває стан об’єктів та відношень між ними в певній предметній галузі. База даних призначається для використання багатьма користувачами у процесі розв’язування кількох прикладних задач і не залежить від окремих прикладних програм. База даних перебуває під управлінням СКБД — комплексу програмних і мовних засобів загального і спеціального призначення, необхідних для створення бази даних, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах застосовуваної технології оброблення інформації.

Організація баз даних є необхідною передумовою для створення правових інформаційних систем і належного забезпечення правовою інформацією суспільства, але використання таких баз може призводити до нових проблем. Скажімо, нагромадження великого обсягу правової інформації в банку даних може призвести до монополізації, а згодом і до зловживань у вигляді приховування інформації, її незаконного оприлюднення чи використання з корисливою метою. Для запобігання таким зловживанням право власності на правову інформацію має належати державі, а використання даних регламентуватися законодавством.

Системи, за допомогою яких здійснюється пошук інформації, нази­ваються інформаційно-пошуковими ситемами (ІПС). Будь-яка процедура пошуку починається із запиту до інформаційно-пошукової системи. Сис­тема виконує пошук у масиві інформації таких документів, які задоволь­няють зробленому запиту, причому успіх пошуку суттєво залежить від точності формулювання запиту. Сучасні пошукові системи містять у собі не просто масиви документів, а банки даних. У них зберігається різно­манітна інформація, необхідна фахівцям для вирішення своїх задач. Сучасні системи пошуку існують і у мережі Інтернет.

Юристи, для підвищення своєї ефективності роботи, використовують правові інформаційно-пошукові системи. Ринок таких продуктів в Україні вже певною мірою сформувався. Наведемо короткий огляд основних ІПС.

1. Безперечним лідером залишається потужна ІПС Ліга:Закон. Інфор­маційно-аналітичний центр «Ліга» пропонує широкий вибір систем інфор­ма­ційно-правового забезпечення: Ліга:Закон Класик, Ліга:Закон Юрист, Лі­га:Еліт, Ліга:Бізнес, Ліга:Бухгалтер (див. http://www.ligazakon.ua/systems).

Системи Ліга:Закон виділяються якістю, оперативністю (від моменту при­й­няття закону до його надходження до системи проходить від 1 до 3 діб), надійністю (системи Ліга:Закон з 1991 р. використовують державні органи, комерційні установи, юридичні фірми та багато інших підпри­ємств), достовірністю (понад 75 прямих договорів з органами влади – пер­шоджерелами нормативно-правової інформації). Функціональні мож­ли­вості систем Ліга:Закон дозволяють легко і зручно працювати з най­по­тужнішими базами даних, що нараховуюють більше 300 тисяч документів.

Сьогодні з системами Ліга:Закон щодня працює понад 65 тисяч користу­вачів зі всієї України та інших держав. Проте в цієї системи є невеликий недолік – вартість.

2. У колах юристів досить відомою є система НАУ. Основні продукти можна знайти на сайті http://www.nau.kiev.ua

3. Експерт-юрист – ще одна ІПС, яка може допомогти правнику в роботі. З інформацією можна ознайомитись на сайті розробника: http://www.expertsoft.com.ua

4. Досить непоганою ІПС для пошуку законодавства є Інфодиск. Ситема доступна в Інтернеті за адресою http://www.infodisk.com.ua

5. Досить успішно використовується ІПС «Законодавство України» (див. http://pravo.orgfree.com

Інформаційне забезпечення юрбізнесу: автоматизація юридичної діяльності та її довідково-інформаційне забезпечення за допомогою програмного забезпечення і новітніх технології

 

Під інформаційним забезпеченням юридичного бізнесу розуміється сукупність способів (засобів) надання юристу правової та суміжної інформації з метою кращої організації юридичної діяльності. Більш конкретно, йдеться про програмне забезпечення (далі – ПЗ) діяльності юриста, зокрема, професійної діяльності певного юриста. Під юристом ми розуміємо різних представників юрпрофесії. Зважаючи на відмінності їх професійної діяльності, можливі різні форми інформзабезпечення. Головна ідея інформзабезпечення юриста – набуття і опрацювання необхідної правової інформації з метою досягнення певного результату: чи до задоволення потреб клієнта чи до досягнення справедливості.

 

Автоматизація «технічної» організації діяльності юриста

 

Діяльність юриста може бути певним чином автоматизована. Звісно, йдеться, передусім, не про те, як зробити з юриста автомат чи про те, аби створити автомат (штучний інтелект) замість юриста; хоча й таке можливе. Натомість мається на увазі те, що певні технічні види діяльності юриста можна технологічно циклічно організувати за допомогою спеціальних програм.

 

Що саме піддається організації, автоматизації? Це, зокрема, організація (1) технічного процесу роботи, (2) комунікації, (3) діловодства, (4) обліку та звітності. Перше, з-поміж іншого, включає комп’ютеризацію роботи юриста, використання технічних засобів підготовки документів, їх опрацювання (зокрема, збереження, передачу, копіювання). Друге включає забезпечення юриста різноманітними засобами спілкування – телефоном (факсом), електронною поштою в рамках певної мережі та/чи Інтернету, зокрема, створення можливості оперативно зв’язуватися з ним за межами робочого місця (юрист у цьому плані вподібнюється до «швидкої допомоги»). Автоматизація здійснюється за допомогою різного універсального (тобто не тільки такого, що стосується юристів) ПЗ. Це ж стосується, але лише частково, третьої та четвертої сфер автоматизації – діловодства та обліку й звітності. Щодо останнього, то йдеться як про фінансовий облік і звітність самого юриста, так ввірених йому справ клієнта.

 

Так, провідні юрфірми користуються спеціальним ПЗ із зберігання даних про клієнтів, контактної інформації. За даними щорічного опитування AmLaw Tech Survey в 2005 р. більшість американських юрфірм (65% – 93 юрфірми з 143 опитаних) користувалася ПЗ «InterAction». Фірми також використовують ПЗ «Outlook» (40% - 50 юрфірм), «Elite Apex» (9% - 13), «Notes» (8% - 11), «Aptus» (3% - 4), «Custom in-house» (13% - 19) та деякі інші (6% - 8 юрфірм).

 

Слід окремо відзначити ПЗ із організації правових документів. Юридичні фірми продукують чимало документів (договори, позовні заяви, правові експертизи тощо), які допомагають зберігати, систематизувати й використовувати різне ПЗ із діловодства. Так, за даними згадуваного опитування, із 143 американських юрфірм 50% – використовують ПЗ «iManage/Interwoven», 43% – «Hummingbird», інші – «WORLDOX» та «Custom in-house»; і лише 1% фірм (2 – 143) не використовували жодного ПЗ.

 

Не менш актуальним, особливо для юрфірм, є ПЗ автоматизації обліку робочого часу та біллінгу (виставлення рахунків і відслідковування їх оплати). Якщо в Україні багатьом фірмам просто не відомі такі програми, деякі розробили їх ледь не самостійно, то в США юрфірми мають з чого вибирати. За даними наведеного опитування, по 31% (45 з 144) провідних американських юрфірм використовують такі програми звітності часу, як «Carpe Diem» і «DTE», 17% - «Elite», 11% - CMS, і 5% - «Custom in-house», 6% - інші програми. Згідно з тим само опитуванням 62% (89 з 143 опитаних юрфірм) користуються біллінговими програмами «Thomson Elite», 26% (37) – «CMS Open/CMS.Net», й по 2-3% - «TMC», «Rippe & Kingston», «Custom in-house».

 

Використання організаційного ПЗ в юрбізнесі допомагає заощадити час і зусилля, сприяє більш ефективному досягненню поставлених цілей.

Автоматизація професійної діяльності юриста

 

Здійснюється вона за допомогою спеціального ПЗ. Попри свою новизну, воно стає дедалі популярнішим і загальноприйнятим. Лідером у цій сфері є англомовний ринок ПЗ. Останнім часом розвивається ринок російськомовного ПЗ, пробудився і ринок україномовного ПЗ (зважаючи на обмеженість російськомовного ПЗ в Україні).

 

Можна виокремити два види ПЗ за: (1) видом юрфпрофесії (наприклад, для судді, нотаріуса, реєстратора цінних паперів, якими є переважно юристи), (2) видом діяльності (наприклад, претензійно-позовна робота, договірна практика).

 

Зокрема, для ведення судової практики провідні американські юрфірми використовують широку гамму ПЗ. З-поміж найбільш популярних, за даними опитування, більше 140 провідних американських юрфірм – «LiveNote» (83% – 120 юрфірм), «Concordance» (76% - 110), «CaseMap» (72% - 104), «TimeMap» (61% - 88), «TrialDirector» (49% - 71). Серед інших програм, які використовують юрфірми відзначимо, наприклад, «Sanction», «Ipro», «Access», «iConect», «Litigator's Notebook»,«RealLegal Binder», «Ringtail», «Doculex», «DB Textworks», «Introspect, «Folio Views», «Isys», «Documatrix», «Merrill Discovery Navigator», «nMatrix», «BRS Search», «UR-Law», «VideoNote», «Ibis», «Custom in-house».

 

Ці програми дозоляють систематизувати всі документи по справі, готувати на основі шаблонів заяви і клопотання тощо. Для судового адвоката, особливо такого, котрий веде чимало справа, такі програми незамінні помічники. Реклами ПЗ цього спрямування переконують, що саме «продвинутість» використовуваних технологій забезпечить виграш у справі.

 

Наших юристів, зайнятих судовою адвокатурою і претензійно-позовною роботою, може зацікавити низка російськомовних програм. Зокрема, суддю, який прагне краще організувати технічну роботу з обліку справ, – комплекс «Судебное делопроизводство».

 

Розроблено й програми для інших видів юридичної діяльності. Наприклад, полегшити обрахування державного мита покликана проста програма «ЮристГоспошлина». Програми типу «ЮристРасчет» допоможуть обрахувати відсотки до сплати, кількість днів, а також розмір державного мита. Реєстраторів цінних паперів зацікавить російськомовне ПЗ «Офис регистратора».

 

Всім юристам можуть стати у приґоді програми типу «ЮристАсистент», спрямовані на автоматизацію юридичної діяльності.

 

Зі зростанням попиту і платоспроможності на ринку з’являється дедалі більше ПЗ для організації як загальної, так і спеціалізованої юридичної діяльності.

 

Довідково-інформаційне забезпечення: правові бази даних (ПБД) і програми-збірники

 

Довідково-інформаційне забезпечення юридичної діяльності забезпечують переважно довідкові (інформаційно-правові чи інформаційно-довідкові) системи. Зокрема, бази нормативно-правових актів (НПА), судових рішень, зібрань консультацій спеціалістів, статей юридичних видань, збірників шаблонів правових документів тощо.

 

Бази НПА посідають провідне місце з-поміж ПБД, бо юристи здебільшого мають справу з позитивним правом, правовими положеннями НПА. Формують такі бази зазвичай приватні спеціалізовані підприємства з метою одержання прибутку. Проте є й ПБД публічних установ. Позитивним прикладом останніх є система «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua). Ця безкоштовна, надійна, доволі зручна, постійно оновлювана база українських НПА розміщена на базі сайту Верховної Ради України. База містить не лише законодавство, але й міжнародно-правові документи, які не обов’язково є частиною законодавства України, судові рішення.

 

Прикладом спеціалізованих ПБД є нещодавно створений «Єдиний державний реєстр судових рішень» (reyestr.court.gov.ua), покликаний збирати рішення судів країни.

 

Крім того, в Україні діє Єдиний державний реєстр НПА, щоправда, не повною мірою «виставлений» он-лайн.

 

Українському юристові є з чого вибирати: кілька баз українських НПА, наприклад, компаній та систем «ДІНАЙ», «Ліга», «НАУ». На відміну від публічних, вони прагнуть надавати користувачам більше ніж НПА, задовольняти специфічні потреби певної сфери юридичної діяльності чи юриста. Так, типова ПБД пропонує (1) нормативні документи, (2) консультації (готові і під замовлення), (3) довідкову інформацію, бланки документів, (4) персоніфіковану секцію «під користувача», (5) новини.

 

Ключовими критеріями оцінки баз НПА можна назвати: (1) надійність (в ідеалі, надходження від першоджерел), (2) наповнюваність (скажімо, на сьогодні кількість НПА в базі перевищує 200 тис.), (3) актуалізація чи оновлюваність – внесення нових документів, змін і доповнень (забезпечується он-лайн, електронною поштою тощо), (4) персоніфікація – адаптація програми до користувача і його потреб і, звісно, (5) досконала пошукова система (численні критерії пошуку, перехресні посилання), (6) ціна (за абонемент, плата за документ тощо).

 

Поряд із ПБД можна виокремити й програми-збірники. Здебільшого вони включають юридичні документи або самі є програмним забезпеченням з їх підготовки. Зокрема, на ринку можна віднайти збірники договорів з можливістю вибору й використання шаблону певного виду договору, заповнити (підготувати) певний тип договору, внести необхідні умови тощо. Зокрема, таким, що добре зарекомендував себе в частині підготовки договорів на основі шаблонів, є ПЗ нотаріуса «Экспресс». Водночас, програми-збірники для більшості юристів виконують довідкову, радше ніж «автоматизаційну» функцію.

 

Словом, юристи навіть якщо і користуються шаблонами, то лише «довідково», адже кожний правочин – специфічний і потребує індивідуального договірного опрацювання.