Пожежна безпека. Вимоги пожежної безпеки. Профілактичні заходи.

Пожежна безпека – стан захисту населення, об’єктів господарської діяльності та іншого призначення, а також довкілля від небезпечних факторів і дії пожежі.

Забезпечення пожежної безпеки – прийняття і дотримання нормативних правових актів, правил і вимог пожежної безпеки, а також виконання протипожежних заходів.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Відповідальними за проведення заходів по забезпеченню пожежної безпеки є керівники об'єктів. Вони повинні: організувати вивчення робітниками, службовцями і інженерно-технічними працівниками протипожежних заходів; призначити відповідальних за пожежну безпеку структурних підрозділів, відділів, складів, майстерень і службових приміщень; вимагати від керівників структурних підрозділів (відділів, складів і т.д.) суворого додержання протипожежного режиму, вжиття заходів до виявлення і усунення причин, що можуть викликати пожежу, проведення бесід з робітниками і службовцями на протипожежні теми, а також утримання засобів гасіння у справності і постійній готовності; своєчасно і повністю забезпечити об'єкт засобами гасіння пожеж, зв'язку та сигналізації; широко запроваджувати автоматичні засоби оповіщення про пожежі і стаціонарні автоматичні системи гасіння пожеж; забезпечити цехи (склади, установки і окремі пожежо-вибухонебезпечні агрегати і приміщення) інструкціями про заходи пожежної безпеки.

На ОГ наказом (інструкцією) повинен бути встановлений протипожежний режим та визначені:

- місця паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

- правила проїзду та стоянки автотранспорту;

- місця для зберігання і допустима кількість сировини, які можуть одночасно зберігатися;

- порядок відключення від електромережі електрообладнання;

- порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення інструктажів та занять з відповідальними особами;

- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії у разі виявлення пожежі;

- порядок збору формувань гасіння пожеж, членів добровільних пожежних дружин та відповідальних посадових осіб у разі пожежі.

На кожному ОГ, структурному підрозділі має бути опрацьована загально об’єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкція для всіх вибухо-пожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень.

У будівлях і спорудах, котрі мають два і більше поверхів, у разі перебування на поверсі більше 25 осіб, мають бути розроблені і вивішені плани (схеми) евакуації людей.

У дитячих, навчальних, лікувальних та інших закладах (спортивних, видовищних) додатково інструкції для персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей.

План евакуації розробляється для забезпечення організованого руху під час евакуації та попередження паніки.

Він складається з графічної та текстової частини.

Графічна частина – це план поверху або приміщення з усіма евакуаційними шляхами і виходами (основними та запасними чи резервними). Маршрути руху до основних еваковиходів зображаються суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, а маршрути до запасних еваковиходів – пунктирними лініями зеленого кольору зі стрілками. Окрім маршрутів на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та гасіння пожеж.

Графічна частина плану евакуації повинна мати такі реквізити:

1). Назва.

2). Номер поверху.

3). Умовні позначення.

4). Пояснювальна записка.

5). Гриф затвердження.

6). Призначення приміщень.

7). Підпис упорядника плану.

Повинен бути встановлений порядок оповіщення людей про пожежу.

Текстова частина плану затверджується керівником об’єкта і являє собою таблицю, що містить перелік та послідовність дій у разі пожежі для конкретних посадових осіб і працівників (для кожної зміни).

Основними інженерно-технічними заходами цивільної оборони щодо підвищення протипожежної безпеки об'єктів господарської діяльності є: підвищення вогнетривкості нових будівель, а також будівель, що реконструюються та розширюються; знос малоцінних легкозаймистих будівель; просочування вогненебезпечних конструкцій вогнезахисними речовинами; зниження пожежонебезпечних властивостей оздоблювальних матеріалів і покриттів; розробка безперервних технологічних процесів виробництва, що виключають наявність проміжних ємностей з пожежо-вибухонебезпечними продуктами; зниження ємності виробничої апаратури і складів пожежо-вибухонебезпечних речовин, а також віддалення цих складів від технологічних установок на безпечні відстані; захист ємностей і комунікацій від розливу речовин (прокладка на низьких опорах, в землі, обваловування, підземне зберігання, влаштування зворотних клапанів самозачинювання, піддонів, пасток і резервуарів з направленим стоком); захист технологічного устаткування, апаратів, ємностей від дії надзвичайних ситуацій (фарбування у білий колір, влаштування екранів); розробка і впровадження автоматичних систем виявлення і гасіння пожеж на найбільш важливих об'єктах та ін.

Пожежна охорона – головна частина системи пожежної безпеки, що з’єднує органи управління, сили і засоби, які створюються в установленому порядку з метою захисту життя і здоров’я людей, об’єктів господарської діяльності і довкілля від НС, що спричинені пожежами.

На об’єктах господарювання створюються добровільні пожежні дружини та команди, діяльність яких здійснюється відповідно до Положення про ДПД (ДПК).

Крім того, наказом керівника – начальника цивільної оборони об’єкта створюється протипожежна служба і призначаються протипожежні формування (ланки, групи), які проходять підготовку за спеціальною програмою.

На ОГ з кількістю працюючих понад 50 чоловік може створюватися пожежно-технічна комісія.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки.

Техногенні пожежі, які виникають на об’єктах, приводять до виникнення таких факторів ураження як повітряна ударна хвиля і теплове випромінювання. На характер і масштаби таких аварій суттєво впливають такі показники: кількість, тип і категорія пожежонебезпечних речовин; вогнестійкість будівель і споруд; пожежна небезпека виробництва; стан систем з гасіння пожеж на об’єктах; метеоумови та інші.

Ступінь ураження об’єктів господарської діяльності при пожежах може бути мінімальним, якщо дотримуватись обґрунтованих вимог з обмеження запасів пожежонебезпечних речовин на об’єкті.

Пожежонебезпечний об’єкт - об’єкт, що виробляє, використовує, перероблює, зберігає або транспортує легкозаймисті і пожежонебезпечні речовини, які створюють реальну загрозу виникнення техногенної надзвичайної ситуації.

Стандартна модель виникнення і розвитку аварії на пожежовибухо-вонебезпечному об’єкту складається із п’яти фаз:

І фаза – накопичування дефектів в обладнанні, відхилення від передбачених регламентом процедур виконання технологічного процесу персоналом, а також неякісне проектування і будівництво об’єкту;

ІІ фаза –Порушення цілості технологічних установок, комунікацій і т.д., викидів небезпечних речовин, виникнення пожежі;

ІІІ фаза – розповсюдження небезпечних речовин чи пожежі в навколишнє середовище;

ІV фаза – укриття і евакуація населення, проведення розвідки, зонування території. Надання медичної допомоги потерпілим. Локалізація осередку аварії з метою закінчення викиду або пожежі.

V фаза - повна дезактивація або дегазація зараженого ґрунту і т.д. Лікування потерпілих та відновлення при можливості функціонування об’єкта.