Підходи освіти «рівний — рівному».

Тема 6. Організація виховної роботи з педагогічно занедбаними підлітками.

Перелік питань самостійної роботи

1. «Концепція рівний-рівному щодо ствердження здорового способу життя».

2. «Концепція превентивного виховання».

 

1. Концепція «Рівний-рівному»

Стан проблеми.

В Україні спостерігається різке погіршення стану фізичного і психічного здоров'я підлітків. Гостро стоїть проблема репродуктивного здоров'я, ранньої вагітності дівчат-підлітків.

За оцінкою медиків, практично здоровими закінчують школу лише 5— 7% учнів. Як результат кожний п'ятий важко засвоює навчальний матеріал. У дітей розвиваються агресивність, невдоволеність, почуття заниженої самооцінки. Усе це нерідко виливається в конфліктність між однолітками, вчителями, батьками. Дослідження засвідчили, що половина дітей, які мають проблему в фізичному та психічному здоровії, схильні до негативних проявів у поведінці. Такі діти втричі частіше порівняно з іншими піддаються впливу наркотиків.

Втрата цінності здоров'я для молоді створює проблему національної безпеки, самого існування держави.

Ряд прорахунків у реалізації Національних програм протидії наркоманії та боротьби із захворюванням на СНІД, боротьби із злочинністю призвели до втрати довіри щодо державної політики в розв'язанні цих проблем, що негативно вплинуло на загальну соціально-психологічну атмосферу в суспільстві. Відомчий підхід, спрямований переважно на боротьбу з наслідками негативних явищ, не просто виявився безперспективним, а породив розчарування, роздратованість, соціальну апатію серед молодого покоління. Тактика залякування, моралізаторства продовжує панувати в українському інформаційному й освітньому просторі.

Просвітницька робота серед молоді щодо здорового способу життя поки що недостатньо ефективна. Тому більшість учнів, особливо старшокласників (від 80 до 97%), не мають достатніх знань з таких гострих проблем, як шляхи зміцнення здоров'я, запобігання наркоманії, алкоголізму, СНІДу тощо. Через відсутність підготовлених кадрів (лише 12—15% у-міській місцевості й 6—8% у сільській) знання про шляхи збереження здоров'я в навчальних закладах України реалізуються здебільшого формально, епізодично, без урахування тенденцій у молодіжному середовищі.

Педагоги недостатньо володіють спеціальними методами роботи з формування знань, умінь та навичок для збереження і зміцнення здоров'я підлітків, недостатньо використовують у цій роботі сучасні підходи. Профілактична діяльність державних освітніх закладів зорієнтована на передавання знань від дорослого до дитини з ігноруванням активної позиції самої дитини, її права на самовизначення щодо власного способу життя. Утім, практика показує, що набуття і закріплення соціального досвіду й життєвих установок на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку є значно ефективнішими в ході спілкування підлітків між собою.

Сьогодні національна освітня система перебуває в процесі реформування пошуку більш адекватних до вимог сучасного життя орієнтирів і форм організації навчання. Саме тому Концепція освіти «рівний— рівному» (далі Концепція) виходить з ідей реформування національної системи освіти для утвердження здорового способу життя, формування духовно, психічно, фізично й соціально здорової особистості, розширення демократичних засад взаємодії дорослих з молодим поколінням.

2. Мета.

Досвід щодо запобігання проявам негативної поведінки неповнолітніх, нагромаджений громадськими організаціями за технічної підтримки міжнародних донорів, показує, що найоптимальнішим методом профілактичної роботи є навчання однолітків однолітками, коли молода людина оволодіває знаннями, набуває соціального досвіду в ході спілкування з ровесниками.

Узагальнюючи такий підхід та виходячи із завдань реформування освіти щодо створення умов здорового способу життя в Україні, можна визначити мету Концепції освіти «рівний — рівному». Це сприяння підвищення розуміння дітьми й молоддю переваг здорового способу життя через просвітницьку роботу, формування системи життєвих принципів здорового способу життя, стимулювання молоді до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, сприяння визначенню шляхів позитивної соціалізації молоді, формування знань, умінь та навичок здорового способу життя і запобігання негативній поведінці за допомогою методу освіти "рівний — рівному".

Освіта "рівний — рівному" спрямована на дітей і молодь віком 12—18 років різного соціального статусу. Серед них позитивно орієнтовані, допризовники, групи ризику, засуджені.

3. Суть методу освіти «рівний — рівному»
Набутий досвід.

Метод освіти «рівний — рівному» (англійською мовою реег егіисаіїоп) до середини XIX ст. не розглядався як самостійний метод навчання, але використовувався зокрема, в європейській школі. Навчальний метод почав впроваджуватись у середині XX ст. в країнах Західної Європи та Північній Америці. У західній освітній практиці освіта «рівний — рівному» вже стала одним з базових методів і використовується в початкових та середніх школах, університетах, за місцем проживання. Але особливо ефективним цей метод виявився в ході просвітницької роботи щодо запобігання негативним явищам. У час, коли знизився інтерес до здорового способу життя, а знання, які поширювали дорослі, залишалися лише.гаслами, новий підхід до забезпечення рівня доступності превентивних знань за допомогою молоді став рятувальним.

Переваги передавання знань від однолітка до однолітка полягали в тому, що підлітки більше часу спілкуються один з одним, глибше розуміють потреби свого оточення, на відміну від дорослих розуміють субкультурну мову, більше довіряють одне одному, більше готові до розуміння й наслідування поведінки.

Зазначались і економічні переваги методу, оскільки однолітки, підготовлені за методом освіти «рівний — рівному», надають значну кількість ефективних просвітницьких послуг безкоштовно.

Вітчизняний досвід освіти «рівний — рівному» виріс із практики національної освіти в українських сільських школах, особливо малокомплектних, де вчитель вимушений працювати одночасно з кількома класами. Приділяючи увагу одній групі (класу), педагог змушений залучати учнів з інших класів, і роль наставників виконують кращі учні.

Пошуки освітніх технологій на початку XX ст. викликали великий інтерес до методу освіти «рівний — рівному» у вітчизняних науковців і практиків. Теорія культурологічної відповідності учасників педагогічної взаємодії Л.С.Ойротського заклала основи широкого використання цього підходу як педагогічного методу, починаючи з 20-х років XX ст.

Він набув своєї соціальної значущості завдяки практичному досвіду роботи з неповнолітніми за теорією відповідальної залежності та виховуючих стосунків А.С.Макаренка, в педагогіці людяності В.О.Сухомлинського. Метод освіти «рівний— рівному» використовувався у вітчизняній школі, у вихованні через колектив; при бригадному та груповому методах навчання: при закріпленні за невстигаючим учнем кращого учня; у формах роботи вожатих, учнівських комісій, громадських дитячих організацій, а також у діяльності класного, шкільного, районного, обласного та республіканського активів учнів.

Прийоми методу освіти «рівний — рівному» щодо питань здорового способу життя практикувалися в діяльності шкільних санітарних комітетів і санітарних постів, оперативних загонів («Юні друзі міліції» та «Юні інспектори дорожнього руху»). Отже, метод слід розглядати і в контексті історичного розвитку освітніх процесів в Україні. Багаторічний досвід заклав методологічні основи для розвитку і впровадження методу в сучасних умовах.

Ознакою сучасної національної школи є розвиток самодіяльних спілок учнівської молоді, які популяризують здоровий спосіб життя. Це рух учнівського лідерства — лідер класу, лідер школи, що становлять організацію лідерів при районних відділах освіти. Нагромаджено досвід роботи учнівського самоврядування, діяльності позашкільних закладів як методичних центрів з підготовки учнів-лідерів у навчальний період та канікулярний час в оздоровчих таборах учнівського активу. Серед молодіжних організацій, що опікуються проблемами розвитку національних традицій формування здорового способу життя серед однолітків, найактивнішими є «Січ», яка розвиває ідеї і методи здорового способу життя в Східній Україні, і «Пласт» (Українська скаутська організація), що охоплює молодь переважно західних регіонів України. Активністю в поширенні ідей здорового способу життя відзначається Асоціація гайдів України. Розвитку методу освіти «рівний — рівному» активно сприяє діяльність соціальних служб для молоді, особливо поширення волонтерського руху. Він активно використовується в консультуванні, патронажі, діяльності груп взаємопідтримки та ін.

Проекти, над якими працюють громадські організації й використовують метод освіти «рівний — рівному» в роботі з учнівською молоддю та групами ризику в Дніпропетровській, Запорізькій, Вінницькій, Харківській, Чернівецькій, Рівненській та інших областях, засвідчили його безперечну ефективність. Втім на сьогодні метод освіти «рівний — рівному» не набув поширення на загальноукраїнському рівні через відсутність інтересу до проектів громадських організацій офіційних установ. Досвід, у якому реалізовано зарубіжну модель освіти "рівний — рівному" в загальноосвітніх навчальних закладах, відомий лише вузькому колу спеціалістів, які працювали за проектами. Це стримало процеси його наукового узагальнення, адаптації і впровадження в освітній процес як навчального й виховного методу, а в позашкільну роботу — як соціальної технології.

Набутий досвід дає підстави стверджувати, що метод освіти «рівний — рівному» вже мав певні надбання в системі вітчизняної освіти і специфіку впровадження його в умовах України. Він сприятиме подальшій розбудові як національної освіти, так і демократичних та гуманістичних засад суспільства в цілому. Активна участь молоді в просвітницькому процесі означає новий етап підтримки реформування всієї системи національної освіти й превентивної діяльності.

Основні поняття.

Визначення «освіта «рівний — рівному» набуло поширення у зв'язку з визнанням ефективності результатів впровадження проектів популяризації здорового способу життя в країнах Європейської співдружності та інших країнах світу. Поняття «освіта «рівний — рівному» випливає з того, що головну участь у поширенні знань бере сама молодь. Переваги методу освіти «рівний — рівному» полягають у тому, що підліткове середовище є природним соціокультурним середовищем для однолітків, доступність до якого дорослим обмежена віком, соціальним статусом, мовою, стилями комунікації й ефективності впливів.

Нині в світі діє велика кількість проектів, в основі яких лежить метод освіти «рівний — рівному». Проте єдиного визначення цього поняття немає. Це зумовлено тим, що кожна з країн, яка впроваджує метод, орієнтується передусім на культурні традиції своєї системи освіти й виховання, характер розвитку негативних явищ, на етнопсихологічні особливості своєї нації. Тому кожна національна програма дає своє визначення даного поняття.

Освіта «рівний — рівному» оцінюється як соціально-педагопчне явище. Тому згідно з Концепцією вона розглядається в кількох аспектах. Насамперед це соціальний підхід (політика) формування в молодої людини ідеалу здоров'я і здорового способу життя через набуття превентивних знань, навичок, умінь, психологічних якостей і установок на соціально відповідальну поведінку. Це технологія, оскільки передбачає, послідовну систему активних дій лідерів-підлітків і тренерш-педагогів, спрямованих на спростування міфів, уявлень, моделей поведінки, що ведуть до втрати здоров'я, і на заміну їх позитивними орієнтирами життєвого вибору через поширення достовірної інформації, зразків особистого прикладу життєвої позиції лідерами.

Освіта рівних визначає засіб передавання достовірної інформації авторитетними особистостями, довіра до яких і є основною умовою опанування превентивних знань. Вона також в прийомом посилення доступності знань про здоровий спосіб життя, запобігання негативній поведінці і визначає форму організації превентивної діяльності, в процесі якої опановуються знання, вміння та навички, що сприяють формуванню установок, важливих для усвідомлення переваг здорового способу життя. «Рівний — рівному» — це освітній метод, завдяки якому в процесі комунікативної діяльності відбувається обмін знаннями і вміннями, що сприяють формуванню достовірних знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя й запобігання негативним вчинкам. Отже, навчання здорового способу життя за методом «рівний — рівному» — це суспільно корисна діяльність молоді, яка полягає в передаванні знань, умінь і павичок здорового способу життя, що забезпечує запобігання курінню, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНіДу, ХГІСШ та іншим негативним явищам.

Для спрощення сприймання підходу ми визначаємо освіту «рівний — рівному» як соціальний метод (далі метод) реалізації просвітницької роботи. За цим визначенням метод є соціально-педагогічним явищем.

Національне визначення поняття апробовано в ході роботи міжнародного (Таллінн, 1999) та національного (Тернопіль, 1999) семінарів, присвячених розвитку методології освіти «рівний -— рівному» у країнах Центральної й Східної Європи, Співдружності Незалежних Держав і Балтійських країн.

Відповідно до методу просвітницька робота розглядається в широкому і вузькому значенні. У широкому значенні - це просвітницька робота щодо здорового життя у всіх сферах життєдіяльності молоді. Здоровий спосіб життя розглядається як стан духовного, психічного, фізичного і соціального розвитку, що має безперечну соціальну цінність і користь для самої людини. У вузькому значенні — це просвітницька робота з певних проблем: наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ХГІСШ, навичок комунікації, розвитку особистості, формування лідерських якостей, знань прав і соціальних гарантій у збереженні здоров'я.

Процес спілкування розглядається як основна умова просвітницької роботи в міжособистісній, міжгруповій і соціальній комунікаціях. Результативність методу — це система закладених життєвих цінностей молодої людини на активну соціальну позицію, що виявляється в процесі просвітницької роботи серед однолітків, та здатність особи вести здоровий спосіб життя й особистим прикладом доводити його переваги Реалізація методу базується на технологи ступеневого навчання: підготовці педагогів-тренерів, навчанні педагогами-гренерами підлітків-лідерів та веденні підлітками — лідерами просвітницької роботи серед ровесників віком 12—18 років.

Підліток-лідер. Метод відрізняється від традиційних превентивних підходів насамперед тим, що молодим людям надається роль експертів та ініціаторів профілактичного впливу на однолітків. Підлітки набувають досвіду позитивного впливу на особистості й групи, зокрема недоступні для дорослих. Лідерські якості в колі підлітків завжди оцінювались позитивно а підлітки-лідери були зразком поведінки незалежно від своєї соціальної позиції. Підліток-лідер (той, що попереду) - це особистість, що є носієм знань, цінностей, які привабливі для однолітків і які вони бажають наслідувати. Відповідно до узагальненого поняття метод розглядає лідерів-підлітків як спеціально підготовлених непрофесійних педагогів (рівних педагогів), які навчають і мотивують своїх однолітків на здоровий спосіб життя.

Тренер-педагог. Передумовою ефективності методу є висока цінність лідерських якостей фахівця (вчителя, лікаря, соціального працівника тощо) в учнів. З точки зору учнівської молоді такий фахівець має бути лідером; досконало володіти своїми фаховими знаннями; бути близьким до розуміння потреб молоді, її прагнень; не бути зверхнім, допомагати соціальному становленню не лише в межах своїх формальних функцій, а й виходячи з розуміння проблем підлітків. Складовими цінностей, що сприймають підлітки, є висока духовність, без якої фахівець втрачає свою привабливість як людина і не може повноцінно виконувати свою просвітницьку місію. Виходячи із сучасних визначень, він має створити умови, щоб стати тренером соціальних умінь. Отже, тренер-педагог — це фахівець (учитель, лікар, соціальний працівник тощо), який створює умови для ведення просвітницької роботи підлітками-лідерами серед своїх ровесників. Він користується незаперечним авторитетом серед підлітків, володіє технологіями соціального навчання і здатний «відтренувати» інтелектуальні, вольові й емоційні якості підлітків-лідерів, необхідні для здійснення ними освіти «рівний —рівному».

Підходи освіти «рівний — рівному».

Діяльнісний підхід розглядає освіту "рівний — рівному" як активну соціально корисну діяльність щодо здорового способу життя. Особистісно орієнтований підхід спрямовує її на розвиток позитивних якостей учасників просвітницької взаємодії. Він забезпечує високий рівень індивідуальної роботи і сприяє. Системний підхід розглядає освіту «рівний — рівному» як органічний елемент багаторівневої і взаємообумовленої соціально-педагогічної системи формування здорового способу життя.

Конкретно-історичний підхід зумовлює формування здорового способу життя відповідно до гостроти проблеми в конкретній історичній ситуації, зокрема тій, що склалася в Україні. На сьогодні ситуація в країні характеризується найвищим у Європі рівнем поширення ВІЛ/СНІДу, ХПСШ, наркоманії та колом несприятливих чинників забезпечення здорового життя населення в цілому.