Складання акта про нещасний випадок на виробництві

Про нещасний випадок, унаслідок якого працівник втратив пра­цездатність на один день і більше або виникла необхідність пе­ревести його на іншу, легшу роботу терміном не менш ніж на один день, складається акт за формою Н-1.

Інформація, яка є в акті, допомагає розкрити картину пригоди, проаналізувати причини і ефективність заходів, які вживаються щодо зниження травматизму тільки в тому випадку, коли акт складений правильно, об'єктивно, на підставі глибокого прове­деного розслідування.

Акт про нещасний випадок - офіційний документ жорстко визначеної форми Н-1 (додаток № 1). Відхилення від цієї форми можуть викликати різні ускладнення при вирішенні питання щодо відшкодування матеріальних збитків потерпілих, а також значною мірою утруднює аналіз травматизму.

Опис обставин нещасного випадку. Чим повніше і об'єктив­ніше буде проведене розслідування і з'ясування обставин, за яких стався нещасний випадок, тим меншою є ймовірність помилок у визначенні причин і більшою гарантія правильності прийнятого вирішення про заходи щодо Попередження травматизму.

Найбільш типовий недолік в описі обставин - неконкретність опису різних фактів, які безпосередньо не стосуються нещас­ного випадку, а ті моменти, які визначають суть випадку і його причин, випускаються.

Якщо до п. 11 все правильно заповнено, то при опису обста­вини слід дотримуватися таких вимог.

Загальні вимоги. Уся увага при описі обставин має бути зосереджена на повному розкритті причин нещасного випадку. Обставини потрібно викладати коротко, в логічній послідовності, не загромаджувати дрібницями, вже відомими даними, що не сто­суються справи. В акті слід записувати те, що встановлено комі­сією під час розслідування, і в жодному разі не записувати перед­бачення і домисли.

Місце випадку. Коли неможливо вказати місце випадку а необхідною точністю, це слід зробити в обставинах, назвавши ту частину машини, агрегату, споруди, де знаходився потерпілий на момент нещасного випадку.

Опис роботи, яку виконував потерпілий на момент нещас­ного випадку. Тут необхідно вказати не тільки загальне визна­чення технологічної операції (ремонт машини), а конкретно еле­мент роботи, при якому виникла травма (набивка сальника, зні­мання колеса).

Прийоми, якими користувався потерпілий під час роботи. Якщо нещасний випадок стався в результаті неправильних при­йомів роботи особами, які працювали поряд, необхідно вказати, у чому полягає порушення.

Положення (поза), в якому знаходився потерпілий виконую­чи операцію, на момент нещасного випадку» а також після нього.

Стан обладнання, інструменту і пристроїв, якими працю­вав потерпілий на момент нещасного випадку. Якщо нещасний випадок не пов'язаний із застосуванням обладнання, інструмен­та чи пристроїв, то описувати цього не потрібно.

Стан майданчика, на якому проводилася робота (стояв по­терпілий на підлозі, підставці, стан майданчика та ін.).

Умови праці (характеристика) на робочому місці в момент нещасного випадку (температура, газ, пара, пил, шум, освітленість та ін.). Якщо випадок не пов'язаний а цими факторами, то їх описувати не потрібно.

Чим нанесена травма потерпілому (частина обладнання, бу­дівлі, інструменту, окалина, пил, газ, нагріті тіла та ін.).

Характер травми, нанесеної потерпілому (перелом, розтяг­нення, опік, гостре отруєння, поранена частина тіла).

Визначення причини нещасного випадку. Визначення при­чини - головна мета розслідування, оскільки лише за умови, що причина визначена правильно, можна бути впевненим в ефектив­ності профілактичних заходів. Проте часто причину замінюють обставинами і наслідками нещасного випадку, формулюють не­правильно.

Найбільш типічні помилки: причина не встановлена; причина встановлена неправильно; запис надуманих причин; причини, які не випливають а обставин; порушення послідовності опису основ­них та другорядних причин; запис наслідку замість причини.

Заходи щодо усунення причин нещасних випадків. Визна­чення заходів щодо усунення причин нещасних випадків - завер­шальний етап складання актів за формою Н-1. Тільки за умови правильного формулювання обставин і причин заходи щодо за­побігання травматизму будуть ефективними.

Отже, при розробці заходів з попередження і розслідування нещасних випадків слід враховувати таке:

• в акті мають бути вказані конкретні заходи з усунення при­чин нещасного випадку. Якщо в акті не визначені заходи, то потрібно провести дорозслідування;

• заходи мають бути спрямовані насамперед на ліквідацію по­рушень правил і норм техніки безпеки;

• заходи мають бути сформульовані конкретно, технічно гра­мотно;

• зберігати послідовність в записах заходів, спочатку - най­більш важливі (технічні), потім усі інші;

• обов'язково вказати виконавців і терміни виконання запла­нованих заходів.

Акт про спеціальне розслідування нещасного випадку. Мето­дика складання актів спеціального розслідування така сама, як і актів за формою Н-1. Подаються відомості про потерпілого (Потер­пілих); характеристика підприємства, дільниці та місця роботи; об­ставини, що призвели до нещасного випадку (аварії); причини не­щасного випадку (аварії); заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії); висновок комісії щодо осіб, які допустили пору­шення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, і запропоновані заходи щодо притягнення їх до відповідальності. Крім цього, додається протокол та ескіз місця події групового нещас­ного випадку або нещасного випадку зі смертельним наслідком, аварії І чи II категорії. Пояснення до складання протоколу огляду та ескізу місця поды наводиться в Порядку. Форми протоколу опи­тування, пояснювальної записки осіб, які причетні до нещасного випадку (аварії) також подаються в Порядку. Акт спеціального розслідування наводиться нижче (додаток 2).

Спеціальне розслідування нещасних випадків здійснюється про­тягом не більше ніж 10 днів. При цьому складається акт спеціаль­ного розслідування і оформляються інші зазначені вище матеріали.

Підприємство в п'ятиденний термін після закінчення розслі­дування нещасного випадку надсилає матеріали, вказані в По­рядку, прокуратурі та відповідному органу державного нагляду за охороною праці, а в разі розслідування гострого отруєння (за­хворювання) - також санепідемстанції. Перший примірник ма­теріалів розслідування залишається на підприємстві.

Комісія з розслідування зобов'язана провести розслідування за формою (додаток 6), в якому окреслити заходи щодо запобі­гання розвитку профзахворювань.

Порядок розслідування профзахворювання. Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожно­го випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання.

Акт розслідування профзахворювань складається комісією з роз­слідування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закін­чення розслідування та надсилається хворому, підприємству, де ви­явлене це захворювання, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу та контролю за здійсненням запланованих заходів.

На підприємстві та в санепідемстанції акт розслідування проф­захворювання зберігається протягом 45 років, в інших організа­ціях - 2 роки.

 

 

 

 

ПОЯСНЕННЯ