Проаналізуйте основні напрямки громадянської освіти молодших школярів.

Як процес впровадження системи знань про людину i суспiльство громадянська освiта в школі може здійснюватись у чотирьох напрямках:

· як навчальний предмет,

· як мiжпредметна форма дiяльностi в рамках освiтнього простору,

· як органiзацiя позакласної та позашкільної діяльності учнів,

· як органiзацiя шкiльного середовища.

Перший напрямок здійснення громадянської освіти реалізується через запровадження спеціальних навчальних курсів. Так в систему початкової освіти впроваджено самостійний навчальний курс «Громадянська освіта» (автор Бібік Н.М.).

Курс продовжує суспільствознавчу складову початкової освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його громадянське зростання.

Змістове наповнення курсу зосередить учня на усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробовуванні різноманітних соціальних ролей, засвоєнні еталонів поведінки.

Мета курсу — сприяти формуванню у малого українця потреби до пізнання світу та людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Цей курс також зумовлює передумови для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Розвивальний аспект змісту предмета передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, розвиток загальнопізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних умінь; оволодіння узагальненими способами дій; моделювання культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиток активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнання школярами своїх можливостей.

Найважливішим виховним аспектом є формування у молодших школярів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, державотворчість, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного "Я", віри у свої сили, талант, здібності; виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Оскільки зміст курсів, об'єднаних предметом "Я і Україна", об'єктивно має міжпредметний характер, у їх конструюванні важливо було забезпечити самостійне значення, оригінальність, яка б не дублювала соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів.

Водночас він мусить стати ядром виховного впливу на особистість дитини і бути органічно пов'язаним з системою знань, які передбачені іншими дисциплінами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

 

Другий напрямок громадянської освіти здійснюється через впровадження відповідного змісту до існуючих шкільних предметів кожної з освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.

Особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки.

Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такі елементи змісту громадянської освіти:

1. „Мови і літератури"

• вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;

• формування комунікативних умінь;

• формування елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції;

• формування інтелектуально-розвиненої особистості, громадянина України

2.„Людина і світ "

• усвідомлення школярами своєї належності до природи і суспільства;

• створення елементарної бази для засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм і традицій;

• формування патріотизму, поваги до української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення української держави як рівноправного члена світової спільноти.

3. "Мистецтво "

• розуміння і творення художніх образів;

• формування потреби у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні

4. "Математика "

• формування початкових умінь доказово міркувати, пояснювати свої дії

5. "Здоров 'я і фізична культура "

• виховання позитивних моральних і вольових якостей;

6. "Технології"

• сприяння формуванню активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.

Зміст освітніх галузей початкової школи має забезпечувати формування в учнів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей.

Елементи громадянських знань, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:

а) культурологічні

• про головні історичні події та елементи культурно-історичного середовища, про минуле свого краю і його традиції, про визначні історичні постаті й діячів;

• про культуру та національні риси українців

6) політологічні

• про співжиття в громадянському суспільстві;

• про державну символіку;

• про територію та кордони України;

• про етнічний склад населення;

• про державний устрій;

в)правові,

• про права людини та рівноправність;

• про основні правопорушення і юридичну відповідальність за них;

• про взаємні обов'язки батьків і дітей

г)економічні

• про природу та економіку України;

д) соціальні

• про сім'ю, школу, однолітків;

• про правила співжиття і взаємодію людей у сім'ї, колективі;

• про правила етикету.

• про історію і традиції школи;

• про моральні вимоги до товаришування і дружби

Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:

а) у політичній сфері суспільного життя

• висловлювати патріотичні почуття

б)у правовій сфері суспільного життя

• розповідати про державні символи України;

• дотримуватись свідомої дисципліни

в)у соціальній сфері суспільного життя

- оцінювати власні вчинки та вчинки однолітків;

- брати участь у житті школи;

- демонструвати повагу і толерантність до представників інших культур, національностей та конфесій; виконувати моральні вимоги до товаришування і дружби;

- уміти взаємодіяти з іншими людьми;

- будувати відносини з іншими на основі загальнолюдських моральних цінностей і поваги до прав людини;

- розуміти і виконувати свої домашні обов'язки;

- відповідати за свої вчинки;

- толерантно ставитись до думок інших;

- давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуації, спираючись на власний досвід;

- виявляти емоційно-позитивне ставлення до праці;

- дотримуватись норм етикету в спілкуванні

д) загальнопізнавальні

- виявляти зв'язки між явищами і робити самостійні висновки;

- уміти говорити, слухати і розуміти;

- брати участь у культуро-творчій і культуро-оздоровчій діяльності;

- вести діалог;

- формулювати власне висловлювання і критично оцінювати його;

- самостійно працювати з книгою;

- висловлювати своє ставлення до прочитаного;

- розказувати про ключові постаті в культурі та історії народу.

Громадянознавчі цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту початкової школи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:

а) загальнолюдські

милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, повага до прав інших людей, дбайливе (бережливе) ставлення до природи і довкілля; неповторність і самоцінність кожної людини, життя людини, доброта, працьовитість, наполегливість,

скромність, вірність, поступливість, обов'язковість.

б)демократичні (громадянського суспільства)

толерантність, права інших людей, активність

в) національні:

гордість за державу, повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної і державної мов; вшанування діячів культури та національних героїв, традицій українського народ.

Отже на етапі початкової школи створюються умови для всебічного розвитку та виховання особистості молодших школярів, засвоєння моральних цінностей, правил поведінки, елементарних знань про державу, закони, права, обов'язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи вмінь і навичок, що дозволяють їм інтегруватися в суспільство на рівні родини, класу, школи, уявлення дітей про національні та демократичні цінності.

 

4. Розкрийте особливості використання інтерактивних технологій у процесі вивчення навчальних предметів освітніх галузей «Суспільствознавство» і «Природознавство»

Інтерактивне навчання – технологія, яка передбачає активну взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу, індивідуалізує участь кожного в колективній (груповій) діяльності з чітко спланованим очікуваним результатом навчання

Мета інтерактивного навчання в початковій школі – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Застосування цих технологій у навчанні дає змогу учням:

ü полегшити процес засвоєння знань;

ü ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

ü навчитися формулювати власну думку, правильно її виражати, обстоювати свій погляд, аргументувати і дискутувати;

ü навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

ü моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід;

ü учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми;

ü розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт тощо.

О. Пометун та Л. Пироженко визначили умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), в яких вони реалізуються. Автори розподіляють їх на чотири групи в залежності від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• Інтерактивні технології кооперативного навчання.

• Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

• Технології ситуативного моделювання.

• Технології опрацювання дискусійних питань.

До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні технології, як: робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири -всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум.

До технологій колективно-групового навчання відносяться технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи, як: "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Навчаючи-вчуся", "Ажурна пилка", "Незакінчені речення", "Дерево рішень".

До технологій ситуативного моделювання відносять стимуляційні або імітаційні ігри, спрощене судове слухання.

До технологій опрацювання дискусійних питань відносять такі технології «Метод прес», «Займи позицію», «Зміни позицію», «Неперервна шкала думок», «Дискусія», «Дебати».

 

 

5. Охарактеризуйте особливості проектної діяльності молодших школярів на уроках освітніх галузей «Суспільствознавство» і «Природознавство»

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції.

Метод проектів – організаціянавчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Учні початкових класів мають ще невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вони могли зустрітися вузьке і уявлення їх про такі проблеми малодиференційовані, однопланові. Разом з тим, проблема проекту має бути знайомою і цікавою для молодших школярів. Тому теми дитячих проектних робіт доцільно вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення.

Орієнтовні теми проектів

1. Моя сім’я і мій дім. Наш дім. Режим дня. Воїн в історії наших сімей. Наша безпека. Наші імена. Карта життя. З чого будувати дім? Іграшки – справа серйозна. Як доглядати кімнатні рослини.

2. Наш край. Ландшафтний дизайн. Погода і народні прикмети. Народні промисли. Історія створення пам’ятників нашого міста. Знамениті люди нашого міста. Чому так названо вулиці нашого міста. Підземні скарби нашого краю. Відкриття і вивчення нашої області. Охорона природи Полтавщини. Лікарські рослини Полтавшини. Карта подорожей народними промислами. Рідний край. Які птахи водяться у нашій місцевості. Допоможи зимуючим птахам.

3. Дарувати людям радість. Лабораторія гуманних винаходів. Благодійна програма. Допомога людям похилого віку. Планування дитячого парку. Світ праці та професій. Я хочу, щоб моє місто було чистим!

Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями.

Надмірний об'єм інформації, необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти можуть завдати шкоди загальній меті (формування навиків навчальної діяльності та загальний розвиток), які є, безумовно, головним завданням в цьому віці. Перехід від ігрової діяльності, яка переважає в учнів в даному віці, до навчальної повинен відбуватись поступово. Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання, привнесене з науки, придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти вимоги, що мають Державні освітні стандарти, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.

Проектна діяльність молодших школярів на уроках «Я і Україна» спрямована на вирішення цілої низки завдань, зокрема значно підвищується мотивація учнів до навчальної діяльності, формується вміння самостійно здобувати знання, працювати у групі, аналізувати результати діяльності, відбувається розвиток дослідницьких умінь (аналізу, побудови гіпотез, складання плану дослідження, експериментування, спостереження, узагальнення), критичного і творчого мислення тощо

Етапи роботи над творчим проектом:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (на початкових етапах – за пропозицією вчителя, пізніше – разом з дітьми) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка «найближчої» мети для кожної групи або індивідуального учасника; д) мотивація виконання проекта; е) надання необхідної інформації.

2. Дослідно-творчий етап, що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.

3. Заключний етап поділяється на такі складові: презентація результатів, самооцінка.

На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію дослідно-творчої діяльності.

 

6. Визначте особливості використання ігрових технологій у процесі вивчення навчальних предметів освітніх галузей «Суспільствознавство» і «Природознавство»

Роль дидактичної гри є особливої у процесі навчання шестирічних першокласників, оскільки їх провідною діяльністю є навчальна з елементами дидактичної гри.

Структура дидактичної гри передбачає наявність таких елементів: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, навчальне виконання задачі, результат.

Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

· добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

· ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;

· мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості);

· дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

· багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

· переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання. В якості суперника може бути як сам учень (переконання себе, покращення свого результату), так і інший;

· має кінцевий результат. У грі учасник має отримати приз: матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення) психологічний (самоствердження, самооцінка);

· має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.