Схема програмного управління натискним пристроєм та лінійками маніпулятора

Лекція № 47

Програмне управління натискним пристроєм та лінійками маніпулятора.

1 Загальні відомості про методи управління натискним пристроєм та лінійками маніпулятора

2 Схема програмного управління натискним пристроєм та лінійками маніпулятора

Загальні відомості про методи управління натискним пристроєм та лінійками маніпулятора

Система інформаційного супроводу злитка одночасно з переміщенням злитка по рольгангам передає номер програми, по якій даний злиток повинен прокатуватися. Відповідно до номера N_пр з пам'яті зберігання програм необхідно вибрати всі дані, що визначають цю програму, для завдання послідовності обтискань по пропусках, кантівок, переходу з одного калібру в іншій і тому подібне

Всі програми зберігаються на магнітній стрічці в порядку зростання номерів, які, таким чином, є адресами місць зберігання програм по довжині магнітної стрічки. Запис всіх даних кожною з програм здійснюється послідовно по пропусках, починаючи з першого. Запис даних для кожного пропуска проводиться багаторозрядним кодом з виділенням заздалегідь відомих груп розрядів для запису ідентичних для усіх пропусків даних. Наприклад, перші вісім розрядів відведено для запису положення верхнього валка; дев'ятий розряд - для запису операції кантівки (нуль в дев'ятому розряді - відсутність кантівки, одиниця - кантівка); десятий і одинадцятий розряди - для запису положення лінійок маніпуляторів (нулі по обох розрядам відповідають положенню лінійок проти першого калібру; одиниця в десятому і нуль в одинадцятому - положенню лінійок проти другого калібру; нуль в десятому і одиниця в одинадцятому - положенню лінійок проти третього калібру; одиниці по обох розрядах - положення проти четвертого калібру); розряди від дванадцятого до сімнадцятого служать для запису номера пропуску.

Крім доріжок для запису даних програми, є доріжки для запису адреси - номера програми. Магнітна стрічка із записаними програмами і їх адресами намотана на бобіни, перемотування яких здійснюється реверсивним приводом.

 

 

Схема програмного управління натискним пристроєм та лінійками маніпулятора

Малюнок 1 - Блок-схема програмного пристрою

 

Хай в якийсь момент часу в пристрій пошуку адреси поступив номер програми для плющення чергового злитка (мал. 1), а магнітна стрічка частково намотана на одній бобіні і частково на іншій. В процесі попереднього руху магнитної стрічки відтворюючі головки ВГ рахували адресу місця зупинки стрічки і передали його в пам'ять пристрою пошуку адреси. Номер, що поступив на вхід цього пристрою програми порівнюється з адресою, наявною в пам'яті, на підставі чого визначається напрям обертання приводу бобін з магнітною стрічкою. Якщо номер програми співпадає з номером адреси, то стрічка залишається нерухомою. Якщо ж, наприклад, номер програми більше номера адреси, то привід намотує стрічку на ліву бабину, і навпаки. В процесі перемотування відтворюючі голівки считують адреси і порівнюють їх з номером заданої програми. У момент їх збігу відповідні відтворюючі головки ключами під'єднуються до електронних регістрів ЕР1-ЕР21, що виконують роль оперативної пам'яті, в яких записуються всі дані програми по всіх пропусках, після чого привід магнитної стрічки зупиняється. Номер програми або, що те ж, номер адреси під час прочитування даних програми передаються для зберіганнях в електронний регістр ЕРС. Ця передача здійснюється при збігу коди ліченої адреси N_a з кодом N_пр⁰ заданого номера програми, при якому з командного виходу N_a =N_пр⁰видається одиниця, що замикає ключ на вході в електронний регістр ЕРС. Переданий в ЕРС код адреси схемою збігу СС порівнюється з кодом номера програми. Оскільки обидві коди однакові, то на виході СС буде нуль. Лише у момент змінювання номера програми, по якій повинен прокатуватися черговий злиток, схема СС видасть одиницю, яка використовується для гасіння всіх електронних регістрів ЕР1÷ЕР21, в яких зберігалася програма.

Очевидно, що гасіння регістрів може здійснюватися тільки після того, як почався останній пропуск плющення попереднього злитка, що контролюється за допомогою елементу И, один вхід якого сполучений з виходом схеми СС, а інший отримує одиницю після початку останнього пропуску і переходу схеми рахунку пропусків в положення першого пропуску П1.

Таким чином, перед запам'ятовуванням даних програми прокатування чергового злитка всі регістри ЕР1-ЕР21 проміжної пам'яті погашені. Число регістрів рівне максимальному числу пропусків, яке для схеми мал. 1 прийняте рівним 21.

Відтворюючі головки, відповідні розрядам, відведеним для запису номера пропусків через електронні підсилювачі ЕУВ, підключені до декодуючої діодної матриці, яка перетворює двійковий код в десятковий і видає одиницю по одному з двадцяти одного виходу. Поява одиниці на першому виході матриці визначає, при збігу коду адреси N_a з кодом номера програми N_пр⁰, поява одиниці на виході елементу И, керівника ключем К в ланцюзі електронного регістра ЕР1. Аналогічним образом управляються і ключі решти всіх регістрів, що визначає запис в кожен з регістрів даних програми, що відносяться тільки до відповідного пропуску.

Рахунок числа пропусків в ході плющення злитка здійснюється електронним лічильником ЕСЧП, на вхід якого подаються імпульси сигналу П. Лічильник ЕСЧП виконаний таким чином, що його перехід в новий стан здійснюється по передньому фронту імпульсу П, тобто у момент початку чергового пропуску лічильник переходить в стан, відповідний наступному пропуску.

Отже, в початковому положенні перед початком прокатування чергового злитка лічильник повинен знаходитися в першому положенні, тобто в лічильник вже повинен поступити один імпульс. Цей імпульс поступає від формувача імпульсів ФЕ, вхід якого сполучений з виходом елементу АБО, підключеного до всіх разрядам лічильника. У момент гасіння ЕСЧП по всіх його розрядах з'являються нулі, внаслідок чого на виході елементу АБО одиниця змінялася на нуль. Ця зміна викликає появу короткочасного імпульсу на виході ФИ, з якого через елемент ИЛИ подається на вхід лічильник, переводячи його з нульового положення в перше. Лічильник ЕСЧП сполучений з декодуючою діодною матрицею, яка перетворює двійковий код в десятковий і видає одиницю по одному з виходів матриці (всього їх 21), керівників ключами К прочитування електронних регістрів ЕР1-ЕР21. Перший вихід П1 діодної матриці управляє ключем регістра ЕР1, другий вихід П2 - ключем регістра ЕР2 і тому подібне Таким чином, початок чергового пропуску, викликаючи перехід лічильника числа пропусків в нове положення, забезпечує прочитування даних, що є завданням для механізмів лінійок маніпулятора, кантувальника і нажимного пристрою в наступному пропуску. Виконання цих завдань здійснюється тільки після закінчення пропуску, тобто при П = 0. Після того, як буде початий останній пропуск, ЕСЧП повинен повернутися в початкове положення, що досягається гасінням лічильника, здійснюваним в мить, коли на виході елементу ИЛИО одиниця зміниться на нуль і формувач ФИ подасть короткочасний імпульс на вхід гасіння ЕСЧП. Елемент ИЛИО підключений до розрядів вихідних ланцюгів схеми, що визначають завдання положення верхнього валка, і на його виході з'являється нуль тільки в тому випадку, якщо завдання відсутнє. Хай, наприклад, в програмі є всього одинадцять пропусків, початок останнього одинадцятого пропуску викличе поява одиниці на дванадцятому виході декодуючої матриці ЕСЧП і замикання ключа, що сполучає вихідні ланцюги схеми з регістром ЕР12, в якому нічого не записано, тобто по всіх розрядах присутні нулі. Поява нулів на вихідних ланцюгах схеми викличе гасіння ЕСЧП і подальший його перехід в положення П1.

Якщо число пропусків в програмі 21, то почало двадцять першого пропуску приведе до розмикання ключа в ланцюзі зв'язку ЕР21 з вихідними ланцюгами схеми, на яких ніякої коди бути присутнім не буде, і на виході ИЛИО також з'явиться нуль.