Структура та зміст курсової роботи

 

Рекомендується така структура Курсової роботи:

· титульна сторінка;

· зміст;

· вступ;

· основна частина;

· висновки;

· список використаних джерел;

 

1) Титульна сторінка є першою сторінкою роботи, яка містить:

· найменування вищого навчального закладу, факультету, циклової комісії, де виконана робота;

· назву роботи;

· прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника;

· місто та рік подання роботи до захисту.

З цього аркуша починається загальна нумерація сторінок роботи, але номер сторінки на ньому не вказується.

2) Зміст подають безпосередньо перед вступом.

Основні складові змісту:

· вступ;

· послідовно перелічені найменування всіх розділів і підрозділів змісту роботи;

· висновки;

· список використаних джерел;

Навпроти кожної позиції проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

3) Вступ розташовують одразу після змісту, починаючи з нової сторінки.

Основними складовими вступу є:

· Актуальність теми

· Мета дослідження

· Задачі дослідження

· Об‘єкт дослідження

· Предмет дослідження

· Методи дослідження

Вступ не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, а й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Тому основні складові вступу до курсової роботи розглянемо докладніше.

Актуальність теми.

Актуальність теми – обов‘язкова вимога до будь-якої роботи, перший критерій, за яким здійснюється її експертиза при її захисті.

Тому цілком природно, що вступ до курсової роботи має починатися з обґрунтування актуальності теми. В цій частині вступу через критичний аналіз та порівняння з відомими розв‘язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки України.

Актуальність (лат. Actualis – дієвість) теми – це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичними завданнями відповідної сфери діяльності.

Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо, і що досліджується студентом вперше, і свідчить про те, для якої галузі науки мають цінність наукові результати дослідження.

Обґрунтування актуальності вибраної теми курсової роботи як кваліфікаційної роботи свідчить й про те, як автор уміє вибрати важливу для теорії і практики тему, як розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість студента.

Висвітлення актуальності має бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки викласти:

· Сутність проблеми дослідження;

· Соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе соціально-культурне значення в умовах України;

· Суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки, теорії і практики;

· Вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці;

· Доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відомими розв‘язаннями проблеми.

Мета дослідження випливає із проблеми, тобто ціль дослідження полягає у тому, щоб розв'язати якусь проблему. У свою чергу реалізація поставленої мети передбачає розв’язання певних задач дослідження.

Об'єкт і предмет курсової роботи співвідносяться як загальне і приватне. Об'єкт визначає, ЩО конкретно ви будете вивчати в цій темі, а предмет більш вузький і конкретний. Тобто, з усієї системи, що представляє собою об'єкт дослідження, виділяється або процес, або частина цієї системи, який і є тим самим предметом. Іншими словами, предмет - це "привід" для вивчення всього об'єкта.Предмет дослідження є частиною, стороною, аспектом, елементом об'єкта. Наприклад, об'єктом дослідження можуть виступати суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права на працю, а предметом - юридична природа та зміст трудових договорів за нових умов господарювання.

З метою вирішення поставлених задач використовуються комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання (наприклад, методи опису понять і термінів, аналізу, тлумачення, класифікації, системно-структурний, історичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний методи та інші). Вибір методів дослідження при виконанні наукової роботи не є довільним, а визначається особливостями окреслених ними задач, специфікою змісту проблем і можливостями дослідження. Їх коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу.

4) Основна частина курсової роботи. Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Кожний розділ починається з нової сторінки. Зміст розділів основної частини повинен відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

Основна частина, як правило, складається з 2–3-х розділів. Кожен розділ може містити два або більше підрозділів. Їхні назви не повинні повністю повторювати формулювання теми, предмету або мети дослідження.

Обсяг викладеного матеріалу має бути пропорційним. Не можна допускати, наприклад, щоб один із підрозділів складав 8–10 сторінок тексту, а інший – 2–3.

5) Висновки. У висновках наводиться оцінка одержаних результатів дослідження (наукову, практичну, соціальну цінність). Ця частина містить висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядались у роботі, можливих галузей використання здобутих результатів роботи.

6) Список використаних джерел. Наукове дослідження завершується списком використаних джерел, який починається з нової сторінки. До переліку посилань слід включати джерела, на які у тексті є посилання. Список складається із нормативних актів, нормативних документів, вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів.