Тема 7. Антропологія права

Поняття, проблеми правової антропології та її місце в системі філософії права. Типи правової антропології. Ключові питання правової антропології. Рівні та структура правової антропології.

Право як спосіб людського співіснування. Антропологічні основи права: людина як правова істота. Поняття “правова лю­дина”. Людина і право. Природа людини як основа антропологічного обґрунтування права. Людина як творець і носій права. Гуманістична при­рода права. Гуманізм як принцип права. Людиномірність права. Невідчужувані права людини як першооснова права. Філософське обґрунту­вання прав людини. Права та свободи людини і громадянина як надбання людства. Права людини як критерій легітимації правових інститутів. Права людини як засіб об’єктивації простору особистої автономії. Права людини як форма взаємодії індивіда, суспільства і держави. Права людини як моральні критерії правопорядку. Інститут прав людини та його ґенеза в західній цивілізації. Проблема уні­версальності прав людини. Людина як суб’єкт права.

Співвідношення права, людини та держави (влади): філософсько-правовий вимір. Ідея верховенства права. Теорії громадянського суспільства та правової держави та їх юридико-антропологічне значення.

Універсально-цивілізаційний та культурно-особливий виміри права. Системостворюючі ідеї правових культур Заходу і Сходу та їх значення для України. Цивілізаційно-правовий вибір для України: проблема правової ідентичності. Правосвідомість і право. Правовий менталітет, правове мислення та їх національні особливості. Правова культура. Домінанти української правової культури. Право і мораль. Етичні основи права. Релігійні витоки ідеї права.

Тема 8. Поняття, сутність та організація наукового дослідження

Поняття, сутність, структура та функції науки. Класифікація наук. Специфіка суспільного (гуманітарного) знання. Форми наукових знань (наукова ідея, науковий факт, наукова проблема, наукова гіпотеза, наукове положення, наукова концепція, наукова теорія). Сутність та функції наукової теорії. Структурні елементи науки: поняття, категорії, закони (закономірності), принципи, постулати, правила. Поняття та зміст наукового пізнання. Доказування та спростування як засоби наукового пізнання. Сутність та правила наукової аргументації. Суб’єкт та об’єкт наукового пізнання. Взаємо­зв’язок науки та практики. Поняття, суть та види наукової діяльності.

Наукове дослідження як форма розвитку науки. Види наукових досліджень. Емпіричний (чуттєвий) та теоретичний (раціональний) рівні наукового дослідження.

Стадії (етапи) наукового дослідження. Організаційний (змістовно-теоретичний) етап наукового дослідження. Наукові факти та їх роль в науковому дослідженні. Постановка, формулювання та конкретизація наукової проблеми. Висунення та обґрунтування наукової гіпотези. Визначення об’єкта, предмета та актуальності наукового дослідження. Формулювання теми, мети та завдань наукового дослідження. Визначення струк­тури наукового дослідження. Аналіз стану наукового дослідження обраної тематики та визначення ступеня наукової новизни запропонованого вирішення про­блеми. Дослідний етап. Програма та план наукового дослідження. Вибір методів наукового дослідження. Методологічна та методична частини програми наукового дослідження. Етап узагальнення та апробації результатів наукового дослідження. Завершальна стадія науково-дослідного процесу. Аналіз та інтерпретація наукових даних. Виклад та обґрунтування наукових результатів. Формулювання наукових висновків. Визначення наукової та практичної значущості отриманих результатів дослідження. Етап реалізації результатів наукового дослідження.

Емпіричні та теоретичні да­ні наукового дослідження та робота з ними. Первинна та вторинна наукова інформація. Принципи збирання інформаційного матеріалу. Пошук джерельної бази дослідження. Специфіка джерел юри­дичних досліджень. Система джерел наукової інформації (історичні джерела, літературні джерела, архівні джерела, матеріали практики, результати наукових досліджень, нормативні документи, правозастосовчі та інтерпретаційно-правові акти) та організація роботи з ними. Відбір джерельної бази юридичного дослідження. Робота з друкованими джерелами. Вивчення змісту та структури джерел, визначення і відбір інформації. Форми та види запису: кон­спект, тези, план, цитування, термінологічний словник. Облік, оформлення, систематизація та класифікація відібраного матеріалу.