Шановний голово. Шановні члени державної екзаменаційної комісії.

На Ваш розгляд виноситься дипл. робота на тему «Розвиток іпот. кредит-я в банках України».

Робота виконана на матеріалах ПАТ «Приватбанк».

Науковий керівник: к.е.н., доц. Кирпатенко Володимир Миколайович

Подолання фінансової нестабільності та подальший розвиток банківської системи України перебувають у тісному взаємозв’язку із нарощуванням обсягів банківського кредитування, зокрема іпотечного. Іпотечні кредити є обов'язковою ланкою в ринковій економіці.

Теоретичні аспекти іпȯтечних операцій та іпȯтечного кредитування знайшли своє відображення в економічній літературі.. Віддаючи належне напрацюванням українських вчених, слід зазначити, що проблематика ефективного розвитку іпȯтечного кредитування вимагає ретельного дослідження у зв’язку з її постійною актуалізацією. І хоча є достатньо напрацювань щодо дослідження сутності іпȯтечного ринку та його впливу на економіку країни, обґрунтування умов і проблем становлення іпȯтечних фінансових відносин у економіці нашої країни, на теперiшньому етапi перед науковцями стоїть головне завдання - пошук реальних шляхiв мiнiмiзацi ризикiв іпотечного кредитування, обґрунтування умов для пожвавлення іпȯтечного кредитування України.

Метою написання даної дипломної роботи – дослідження механізму іпȯтечного кредитування та пошук шляхів його вдосконалення, а також на цій основі розроблення практичних рекомендацій щодо його ефективного використання банком.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:

- провести дослідження механізму іпȯтечного банківського кредитування в Україні;

— оцінити поточний стан іпȯтечного ринку України;

— оцінити проблеми економічно-правового характеру в іпȯтечному кредитуванні;

— запропонувати шляхи удосконалення іпȯтечного банківського кредитування;

-- виробити рекомендації щодо впровадження сучасних методів управління ризиками іпотеки банку.

Обєктом дослідження є процес іпȯтечного кредитування в банках України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних положень щодо розвитку механізму іпȯтечного банківського кредитування.

Інформаційною основою дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних економістів, у яких розглянуто сучасні наукові погляди та проблеми іпотечного кредитування банків, аналітичні матеріали банку, статистичні дані, законодавчі та нормативні акти України з питань банківської діяльності.

Іпотечний кредит - це особлива форма кредиту, пов'язана з наданням позик під заставу нерухомого майна - землі, виробничих або житлових будівель тощо. Іпотечні позики надаються на довгостроковій основі. Іпотечний кредит стає можливим лише за умови приватної власності на землю і нерухомість.

Іпотечний кредит має, як правило, чітке цільове призначення. Іпотечні позики в сучасних умовах найчастіше використовуються для фінансування придбання, побудови і перепланування житлових і виробничих приміщень, а також освоєння земельних ділянок. Особливістю іпотечного кредиту є те, що заставою для його надання може виступати та нерухомість, на купівлю якої він береться.

Юридичною та економічною передумовою виникнення іпотечного кредиту є наявність розвинутої системи права приватної власності на нерухомість і, насамперед, на землю. Без приватної власності на землю та інституціонального забезпечення її купівлі-продажу широкий розвиток іпотечного кредиту неможливий.

Предметом іпотечного кредиту виступають - ділянки землі, майно, що на ній розташоване, будівлі, споруди, квартири, підприємства як цілісний майновий комплекс, інше майно, віднесене законодавством до нерухомого.

Предметом іпотеки також може бути:

- об'єкт незавершеного будівництва;

- інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Іпотечна система складається з сукупності елементів. Основними суб'єктами даної системи є:

- іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем;

- іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;

- інвестор - особа, яка надає позикові кошти;

- органи державного нагляду і регулювання.

Елементи іпотечної системи можна прослідкувати на рис.1.(Роздатк. матеріал).

Іпотечний кредит є ефективним засобом трансформації капіталу, прив'язаного до нерухомості, в операційний. При цьому заставлена нерухомість залишається в користуванні заставодавця і продовжує виконувати свої безпосередні функції, надаючи можливість водночас одержувати значні фінансові ресурси, залучення яких в інший спосіб неможливе.

Особливістю іпотечного кредиту - масштабність, строковість, фіксованість процентної ставки в умовах стабільного фінансового ринку, цільова спрямованість - відрізняють її від інших форм кредиту та визначають переваги його використання як для позичальника, так і для кредитора.

У процесі свого становлення іпотечний ринок пройшов шлях від первинного до вторинного з одно- та дворівневою моделями.

Структура механізму іпотечного кредитування включає такі основні елементи: суб'єкти, об'єкти, процедури кредитування, важелі (стимули, санкції), нормативно-правове забезпечення, інституційне забезпечення, інформаційне забезпечення.

Зв'язок між цими елементами можна представити в схематичному вигляді (рис. 1.4.).

 

 

 

Рис.1.4. Структура механізму іпотечного кредитування

Однак це досить узагальнена схема. Вона не дає можливість ретельно розглянути всі процеси, які відбуваються у механізмі іпотечного кредитування, тому пропонується схема саме фінансового механізму іпотечного кредитування (див. рис. 1.5 Розд. матеріал).

Отже, механізм банківського іпотечного кредитування в роботі визначається як послідовність етапів надання кредитів під заставу нерухомості

банками на основі визначальних принципів і нових умов (фінансових, організаційно-економічних, нормативно-правових), які об’єднують такі елементи у єдине ціле для створення стійкої системи і враховують специфіку сучасного етапу розвитку банківської системи.

Політика комерційних банків щодо формування коштів на іпотечне кредитування пов'язана з вирішенням трьох завдань:

− знайти джерела інвестиційних ресурсів із мінімальною вартістю;

− забезпечити здійснення інвестиційних операцій у заданих обсягах і напрямах;

− ефективно використовувати власні, залучені та позичені кошти, вкладені в інвестиційні активи.

В останні роки іпотека в Україні стрімко розвивалася, але зараз переживає не найкращий період. Вітчизняний ринок іпотечного кредитування відновлюється дуже повільно. Хоча сьогодні готовність прокредитувати громадян на купівлю житла вже декларують майже 40 банків, реальні обсяги видачі таких позик дуже незначні.

Наслідки світової економічної рецесії негативно вплинули на такий важливий сегмент банківської діяльності як кредитні операції. За 2010-2011 рр. відбулося масове згортання кредитування як юридичних, так і фізичних осіб, але найсуттєвіше скоротилися саме операції на ринку іпотечного кредитування. У 2012 році позитивних тенденцій на вітчизняному ринку іпотеки практично не простежувалося.

Не набагато кращим, ніж 2012-й виявився для іпотеки 2013 рік, хоча деякі зрушення в умовах кредитів на купівлю житла все-таки відбулися.

Не порадували новинами і звичайні іпотечні кредити. В 2013 році, вперше з часу фінансової кризи 2008 р., загальні обсяги кредитування фізичних осіб зросли - на 4,5 мільярда гривень або на 2,4% - до 192,7 мільярда гривень (дані НБУ). Однак іпотеки зростання не торкнулося: обсяги таких кредитів, виданих українським позичальникам, знижуються вже четвертий рік поспіль. За результатами 11 місяців 2013 року вони зменшилися до 52,4 мільярда гривень, втративши більше шести мільярдів, порівняно з 2012 роком. Більше того, обсяги іпотечного кредитування станом на 01.12.2013 р. досягли мінімального значення за останні шість років: обсяг був меншим тільки в 2007 році - 40,8 мільярдів гривень (дані НБУ)[ ].

Рис.2.1.Динаміка обсягів іпотечного кредитування фізичних осіб