Алгоритм розв’язання задачі

Домашня контрольна робота

з дисципліни:

«Інформаційні системи в менеджменті»

Виконала:

студентка ФЕтаУ,

6601/1, 1 групи, 4 курсу заочної форми навчання

Бичкова Анна

Київ – 2015

Зміст завдань

1. Інформаційно-пошукові системи в менеджменті

2. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв’язання задачі «Розрахунок планової потреби в обладнанні на річний план виробництва»

3. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв’язання задачі «Облік надходження готової продукції на склад»

Список використаних джерел

1. Інформаційно-пошукові системи в менеджменті

Інформаційно –пошукові системи (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основних етапи: перший — збір і зберігання інформації, другий — пошук і видача інформації користувачам.

В економіці ІПС можуть використовуватися для зберігання і пошуку нормативних, планових, бухгалтерських та інших документів, даних для наукових досліджень.

ІПС відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задач збору, зберігання і видачі інформації мають такі спільні процедури:

Ÿ аналіз документів і їх добір;

Ÿ створення пошукового образу документів (ПОД);

Ÿ запис документів і їх пошукових образів на прийняті носії;
Ÿ зберігання документів і ПОД;

Ÿ аналіз запитів;

Ÿ видача документів користувачам.

ІПС можна класифікувати за такими ознаками:

Ÿ родом виконуваних операцій;

Ÿ режимом пошуку;

Ÿ типом інформаційно-пошукової мови (ІПМ);

Ÿ типом критерію відповідності;

Ÿ ступенем автоматизації.

За першою ознакою ІПС діляться на документальні, фактографічні, логічні і комплексні.

Документальні ІПС на інформаційні запити видають адреси зберігання пошукових образів, оригінали чи копії документів з необхідною інформацією.

Фактографічні ІПС у відповідь на введені в них інформаційні запити безпосередньо видають відповідні фактичні дані (структурний склад, формули, характеристики матеріалів і тому подібне).

Логічні ІПС видають на запит не лише введену раніше інформацію, але, якщо необхідно, виконують логічну переробку цієї інформації для одержання нової, що явно в систему не вводилась.

Комплексні ІПС містять сукупність елементів документальних, фактографічних і логічних ІПС.

За режимом пошуку ІПС діляться на системи, що працюють в режимі вибіркового розподілу інформації, тобто за постійними інформаційними запитами в масивах постійно поповнюваних документів, і системи ретроспективного пошуку за разовими змінними запитами абонентів з пошуком документів з даної тематики в масивах.

За типом інформаційно-пошукової мови ІПС класифікуються на системи з природними (людськими) і інформаційними мовами. Інформаційно-пошукові мови — це синтетично створені мови для ідентифікації і пошуку документів за запитом (наприклад, дескрипторна мова).

За критерієм відповідності, тобто сукупністю правил визначення ступеня формальної відповідності між ПОД (ПОД — виражений у термінах мови ІПС основний зміст документа, що займає значно менше машинної пам’яті від повного змісту документа) і пошуковим розпорядженням ПР (ПР — виражений у термінах ІПС пошуковий запит), ІПС поділяються на системи з використанням логічних схем (І, ЧИ, НЕ); з використанням аналітичних функцій (статистичні і векторні критерії); з використанням «вагових» функцій чи коефіцієнтів; з аналізом критерію відповідності на збіг чи часткове входження (пошукового розпорядження в ПОД).

За ступенем автоматизації ІПС класифікуються на системи з автоматичною класифікацією масивів (формування в ПОД породження класів за мітками, на основі асоціативних зв’язків між термінами в ПОД), системи з автоматичним пошуком для сортування і порівняння ПОД з пошуковим розпорядженням, системи з автоматичним індексуванням для автоматизації процесів згортання при реферуванні, анотуванні, виборі ключових слів і т. ін., системи з автоматичною видачею різновидів інформації (бібліографічних описів, ПОД, копій документів), системи з автоматичним управлінням (при наявності зворотного зв’язку і зміни режимів пошуку в ІПС).

Як уже зазначалося, на основі ІПМ використовують два основних режими чи методи організації пошуку: з вибірковим розподілом інформації і з ретроспективним пошуком.

При цьому застосовують різні мовні засоби, залежно від категорії користувачів і можливостей мов. Використовують мови, що забезпечують тільки можливості запитів, тобто виведення даних на екран чи друк в необхідному форматі; комплексні мови запитів-обновлень, що як більш розвинені мови дозволяють формулювати запити, які стосуються декількох взаємозв’язаних записів і дозволяють поновляти дані так же легко, як і формулювати запити; генератори звітів, що дозволяють вибирати необхідні дані і форматувати їх у вигляді потрібних форм документів; графічні мови, що дозволяють виводити інформацію у вигляді різних графіків і діаграм та інших зображувальних засобів.

При створенні ІПС неминуче виникає потреба у створенні тезаурусу системи, тобто набору спеціальних термінів для кодування понять та зв’язків між ними. Тезаурус дозволяє виражати зміст документів та запитів формалізованою інформаційною мовою.

Найбільш поширеними в сучасних автоматизованих ІПС є тезауруси з використанням мов дескрипторного типу, на відміну від тезаурусів з мовами класифікаційного типу, що використовуються, наприклад, в бібліотечно-бібліографічній класифікації з фіксованим обмеженим списком слів і словосполучень. Дескрипторами можуть бути окремі слова або словосполучення із групи синонімічних чи близьких за значенням слів, що використовуються в системі для контрольованого індексування (кодування) змісту документів і запитів встановленням відповідності між текстом документа і набором ключових дескрипторів.

Задача призначена для керівників виробничих цехів виробництва, головних механіків для узагальнення інформації про планову потребу в обладнання на річний план виробництва.

Мета автоматизації - скорочення строків обробки інформації, підвищення точності і достовірності планування потреби в обладнання на річний план виробництва.

Задача входить до складу комплексу задач з техніко-економічного планування.

Ведення розрахунку планової потреби в обладнанні на річний план виробництва автоматизованим способом припиняється у разі пошкодження технічних засобів.

Задача входить до складу комплексу задач з техніко-економічного планування. В результаті розв’язання задачі на друк видається відомість ТЕП-31 (табл. 1).

Таблиця 1

Відомість планової потреби в обладнанні на річний план виробництва

Код ТЕП-31

Код і найменування обладнання __________________

Код цеху	Обладнання	Код деталі (складалної одиниці)	Застосовність у виробі	Час роботи обладнання
Код	Найменування

Об’єктами, для управління якими розв’язується задача, є цехи, обладнання, готові вироби. Задача розв’язується не рідше одного разу на рік по виробах, що випускаються.

У даній задачі використовується масив ефективного фонду часу роботи одиниці обладнання EFFOND, масив руху (переміщення) основних засобів RUHOZ – як відображення стану наявного обладнання, довідник основних засобів FOND та масив плану випуску виробів на рік PLANV.

Документ ТЕП-31 передається у технічне бюро і відділ головного механіка, де використовується технологами і диспетчерами виробництва як довідковий матеріал за планування і регулювання завантаження обладнання та планування його фактичної кількості для виробництва. Зв’язки даної задачі з іншими задачами відображено на схемі інформаційних зв’язків (рис. 1).

Рис. 1. Схема інформаційних взаємозв’язків

Вихідна інформація

2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень наведено у табл. 2.

Таблиця 2

№ з/п	Найменування вихідного пові- домлення	Ідентифі-катор	Форма представ- лення	Періоди-чність видачі	Строки видачі	Одержу- вачі інфор-мації
1.	Масив руху (переміщення) основних засобів	RUHOZ	Масив на МД	один раз на рік	До 31.12	Задачі Техніко-економічного планування
2.	Відомість планової потреби в обладнанні на річний план виробництва	ТЕП-31	Документ	"	"	Техбюро

2.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень наведено у табл. 3

Таблиця 3

№ з/п	Найменування структурної одиниці (реквізит)	Позначення у формулах	Ідентифікатор вихідного повідомлення	Вимоги до точності
1.	Код виробу	f	PLANV , ТЕП-31	до цілих
2.	Найменування виробу		"	-
3.	Код цеху	с	"	-
4.	Код обладнання	b	"	-
5.	Найменування обладнання	-	RUHOZ, ТЕП-31	-

Вхідна інформація

3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень наведено у табл. 4.

Таблиця 4

№ з/п	Найменування вхідного повідомлення	Ідентифі- катор	Форма представлення	Строки, частота надход-ження
1.	масив плану випуску виробів на рік	PLANV	масив на МД	1 раз на рік
2.	Масив ефективного фонду часу роботи одиниці обладнання	EFFOND	"	постійно у БД
3.	Довідник основних засобів	FOND	"	"

3.2. Перелік та опис структурних одиниць вхідних інформаційних повідомлень наведено у табл. 5.

Таблиця 5

№ з/п	Найменування структурної одиниці	Позначення у формулах	Точність	Джерело інформа- ції	Ідентифіка-тор джерела інформації
1.	Код виробу	f	-	масив	PLANV
2.	Код цеху	c	-	"
3.	Код обладнання	b	-	"	FOND
4.	Час роботи обладнання		до 0.01	"	TRUD
5.	Найменування обладнання	-	-	"	FOND

Алгоритм розв’язання задачі

Математичний опис алгоритму

Планова потреба в b обладнанні розраховується за формулою:

L^П^G_b = T^П^G_b /F^П^G_b

Відхилення планової потреби від фактичної наявності b- обладнання розраховується за формулою:

∆ L_b₌L^Ф^G_b - L^П^G_b

Коефіцієнт забезпеченості плану b- обладнанням розраховується за формулою:

∆ L_b=L^Ф^G_b / L^П^G_b

Рис. 2. Структурна схема алгоритму

Задача призначена для керівників виробництва на підприємстві, робітників складів для узагальнення інформації про облік надходження готової продукції на склад.

Мета автоматизації - скорочення строків обробки інформації, підвищення точності і достовірності обліку надходження готової продукції на склад.

Задача входить до складу комплексу задач з оперативного управління виробництвом.

Ведення розрахунку обліку надходження готової продукції на склад автоматизованим способом припиняється у разі пошкодження технічних засобів.

В результаті розв’язання задачі на друк видається відомість ОУП-11 (табл. 1).

Таблиця 1

Відомість обліку надходження готової продукції на склад

Код ОУП-11

Код і найменування готової продукції __________________

Код складу	Готова продукція	Код операції руху	Код одиниці виміру	Дата надходження
Код	Найменування

Об’єктами, для управління якими розв’язується задача, є склади, готова продукція. Задача розв’язується кожного разу при відвантаженні готової продукції.

У даній задачі використовується масив Довідник характеристик і цін на готову продукцію VIRIB, Масив відвантаження продукції покупцям VIDVANT.

Документ ОУП-11 передається у технічне бюро і відділ обліку, де використовується обліковцями і відповідальними на складських приміщеннях як довідковий матеріал обліку надходження готової продукції на склад. Зв’язки даної задачі з іншими задачами відображено на схемі інформаційних зв’язків (рис. 1).