Загальні висновки і пропозиції

Аналіз фінансової стійкості підприємства - найважливіша характеристика його поточного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов’язаннями і нарощувати економічний потенціал.

Без фінансового аналізу сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова – обов’язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність.

Фінансовий аналіз – це процес ідентифікації якості фінансового стану підприємства та визначення чинників, які впливають (чи вплинули) на покращення чи погіршення фінансових параметрів суб’єкта господарювання. Економічна природа та цілі аналізу фінансового стану, діагностики банкрутства та оцінки фінансової стійкості підприємства в цілому є ідентичними. Найважливішими користувачами результатів внутрішнього фінансового аналізу є керівництво підприємства, менеджмент лінійних підрозділів, власники крупних пакетів корпоративних прав.Адресатами зовнішнього аналізу здебільшого є потенційні інвестори, акціонери, кредитори, органи державної влади, а також менеджмент підприємства. Зовнішня діагностика є інструментом зменшення інформаційної асиметрії між підприємством, яке є об’єктом вкладення капіталу та капіталодавцями.

Головним джерелом фінансового аналізу є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. У виробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціями управління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою проміжною ланкою - бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничих цілей). Фінансовий аналіз є інструментом контролю ефективності використання розподілених або інвестованих коштів. Перед вкладанням коштів у виробництво інвестори проводять оцінку вартості як матеріальних так і нематеріальних активів. На основі фінансової оцінки будується ціна цих активів. Дані управлінського аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, використовуються керівниками для вдосконалення технології й організації виробництва, для створення механізму досягнення максимального прибутку.

Фінансовий стан характеризується системою таких показників, як поточна і перспективна платоспроможність, оборотність, наявність власних і позичкових джерел коштів, ефективності їхнього використання та ін. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства. Для аналізу фінансової стійкості розраховують наявність власного оборотного капіталу, фінансову автономію, тощо.

Як показав проведений аналіз ПП «Укрекопром» за 2013-2015 р.р вага власного капіталу на даному підприємстві становить 2-5%%. Одночасно вага запозиченого капіталу коливається в межах 98-95%%, що свідчить про втрату підприємством автономії та суттєву залежність від зовнішнього фінансування. Доцільно залучити додатковий власний капітал. Ліквідність підприємства дуже низька, отже, підприємство не в змозі забезпечити покриття своїх поточних пасивів ліквідними активами. Проте, за аналізовані роки залишається надто низьким коефіцієнт абсолютної ліквідності, що говорить про нестачу коштів на підприємстві. Проведений аналіз характеризує баланс ПП «Укрекопром» як низько ліквідний. Як показують розрахунки, інвестиційний проект підприємства може бути прийнятим. Проте, для фінансування нового інвестиційного проекту слід використати власний додатковий капітал. Нестача власного оборотного капіталу становить 510,6 тис. грн.

В дипломній роботі доведено, що показники фінансової стійкості та рентабельності не є достатнім критерієм оцінки ефективності діяльності господарських структур. Альтернативним способом оцінки ефективності є розрахунок показників, що характеризують рівень зміни вартості суб’єкта господарювання за аналізований період. Вартісний підхід до управління фінансами репрезентують три основні концепції: дисконтування грошових потоків, економічної доданої вартості та доданої вартості грошового потоку. Завдяки запровадженню системи вартісних показників можна оцінити величину створення (чи поглинання) вартості підприємством в цілому чи окремими центрами відповідальності. В рамках цього підходу пропонується створення системи вартісної діагностики підприємства, запровадження механізмів стимулювання менеджменту до реалізації проектів, спрямованих на генерування доданої вартості, перехід від бюджетування діяльності на систему плаваючих прогнозів.