Порівняльний аналіз відомостей про діяльність слідчих та слідчо-оперативних груп за КПК України 1960р. та новим КПК України 2012р.

Слідча група

За КПК 1960 р.	За КПК 2012 р.
Стаття 114-1 «Повноваження начальника слідчого відділу»	Стаття 39 «Керівник органу досудового розслідування»
Начальник слідчого відділу має право передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим.	Керівник органу досудового розслідування уповноважений:у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначити старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
Стаття 119. «Провадження слідства в справі декількома слідчими»	Стаття 38. «Орган досудового розслідування»
Якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому.	Досудове розлідування здійснюють слідчі органу досудового розслідуваня одноособово або слідчою групою.
Стаття 119-1 «Міжнародна слідча група»
За письмовою угодою Генеральної прокуратури України та компетентних органів іноземних держав для проведення розслідування на території України може бути створена міжнародна слідча група, до складу якої включаються представники органів прокуратури, дізнання та досудового слідства України та компетентного органу однієї або більше заінтересованих іноземних держав. Міжнародна слідча група може бути створена у разі: 1) розслідування особливо складних справ або необхідності проведення процесуальних дій на території України та інших держав; 2) якщо компетентні органи України та кількох держав провадять розслідування злочину, обставини якого потребують здійснення скоординованих спільних дій; 3) в інших випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України та про участь прокурора, представників органу дізнання і досудового слідства України у міжнародній слідчій групі, створеній в іноземній державі, Генеральний прокурор України або його заступник виносить постанову на підставі угоди з компетентним органом іноземної держави. У постанові про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України визначається мета створення такої групи, зазначаються її склад та керівник, а також може встановлюватися строк, на який така група створюється. Постанова про створення міжнародної слідчої групи на території України оголошується обвинуваченому.
Стаття 119-2 «порядок діяльності міжнародної слідчої групи»
Проведення слідчих та інших процесуальних дій міжнародної слідчою групою здійснюється за правилами надання міжнародної правової допомоги, але не потребує звернення до компетентних органів іноземної держави із запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу. У складі міжнародної слідчої групи прокурори, представники органу дізнання та досудового слідства України зносяться та обмінюються матеріалами розслідувань з представниками компетентних органів іноземних держав безпосередньо. Керівником міжнародної слідчої групи на території України є представник органу досудового слідства України. Керівник міжнародної слідчої групи приймає справу до свого провадження, безпосередньо керує діями членів групи, визначає її завдання і виконавців слідчих та інших процесуальних дій.

Отже ми бачемо, що процесуальне закріплення діяльності СГ в КПК України як 1960р. так і 2012р. майже відсутнє, а відомості про СОГ взагалі відсутні.Тому для регулювання СОГ треба користуватись відомчими наказами тощо. Одним з таких є наказ N 456 від 24.09.2010 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України».

Таким чином можна сказати, що спільна узгоджена діяльність органів досудового слідства та дізнання в таких формах як СГ та СОГ під час розслідувань в кримінальних правопорушеннях, не належно регламентована чинним кримінально-процесуальним законодавством України. Тому неповнота законодавчого регулювання діяльності слідчих та слідчо-оперативних груп, відсутність єдиного теоретичного підходу до визначення їх правової природи не може не відбитися на ефективності здійснюваного ними розслідування злочинів.