Гранично допустимі концентрації речовин

Лекція №6

Тема:	Загальні положення фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
Питання: 6.1 Законодавство в області гігієни праці. 6.2 Фізіологічні особливості різних видів діяльності. 6.3Гігієнічна класифікація праці. 6.4Гранично допустима концентрація (ГДК) речовин.

Законодавство в області гігієни праці

Основним нормативним документом є закон України “Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення”.

 

Забезпечення санітарного благополуччя досягається:

- державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього і виробничого середовища;

- державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, програм і об'єктів на відповідність вимогам санітарних норм.

- включенням вимог безпеки для здоров'я і життя в нормативно-гігієнічну документацію.

- ліцензуванням видів діяльності, зв'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я.

- обов'язковими медичними оглядами визначених категорій населення.

 

 

Фізіологічні особливості різних видів діяльності

В історичному аспекті – 3 етапи діяльності:

1.ручна праця;

2.механізована праця;

3.автоматизована праця.

Вони відрізняються друг від друга величиною фізичного навантаження і нервово-емоційної напруги.

Трудова діяльність поділяється на фізичну і розумову.

Фізичнадіяльність	Розумова діяльність
робота м'язів. Відбувається витрата енергії. По величині енерговитрат роботи підрозділяють на Ш категорії: - легкі; - середньої важкості; - важкі. Чим вище категорія роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну і серцево-судинну системи. Пульс при важкій роботі – 150-170 ударів/хв. Вентиляція легень - 100 літрів/хв (норма 6-8 л/хв).	участь у трудовому процесі центральної нервової системи й органів почуттів. Зменшується пульс, підвищується кров'яний тиск, збільшується надходження крові в мозок (у 8-10 разів у порівнянні зі станом спокою). Працюють у першу чергу зір і слух (напруженість збільшується в 5-10 разів). Це визначає більш тверді вимоги до нормування рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності.

 

 

Стомлення – сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, що розвивається в результаті тривалості діяльності і ведучих до погіршення якості роботи.

Після відпочинку стомлення зникає. Важливо, щоб стомлення не перейшло в перевтому.

Гігієнічна класифікація праці

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов і характеру праці на робочих місцях.

Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці” по показниках шкідливості і небезпеки факторів виробництва середньої ваги і напруженості трудового процесу.

4 класи умов праці:

1. – оптимальні умови праці;

2. – припустимі умови праці;

3. – шкідливі умови праці;

4. – небезпечні (екстремальні) умови праці можуть викликати важкі форми професійних захворювань, отруєнь, погрозу для життя.

 

Гранично допустимі концентрації речовин

У санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини розділяються на хімічні речовини і промисловий пил.

 

Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні)

Виробничий пил

по характеру впливу на людину поділяються на: – загально токсичні (загальне отруєння) - ртуть. – дратівні (роздратування дихальних шляхів і слизувальних оболонок) - хлор, аміак; – сенсибілізуючі (алергени) - лаки, фарби; – канцерогенні (що викликають ракові захворювання) - азбест; – мутагенні - свинець, радіоактивні речовини. – що впливають на репродуктивну функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).

досить розповсюджений шкідливий виробничий фактор – гірничодобувна промисловість, машинобудування, металургія, текстильна промисловість, сільське господарство. Шкідливість виробничого пилу обумовлена її здатністю викликати проф. захворювання легень, у першу чергу пневмоконіози та сілікози.

 

 

Під граничнодопустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію, яка при щоденній роботі не викликає проф. захворювань, або відхилень у стані здоров'я.

 

 

За величиною ГДК шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи:

1-й – надзвичайно небезпечні, ГДК <0,1мг/м³ (свинець, ртуть)

2-й – високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0мг/м³ (кислоти сірчаний і соляна, хлор)

3-й – помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0мг/м³ (спирт метиловий)

4-й – малонебезпечні, ПДК > 10,0 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон).

 

Для контролю ГДК використовують:

- експрес-метод (газоаналізатор);

- лабораторний метод (проби);

- метод безперервної автоматичної реєстрації.

 

 

Захист від шкідливих речовин на виробництві:

1. Вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів.

2. Удосконалення технологічних процесів.

3. Герметизація виробничого устаткування.

4. Нормальне функціонування систем вентиляції, кондиціонерів повітря, очищення викидів в атмосферу.

5. Медогляди.

6. Контроль за змістом шкідливих речовин.

7. Використання засобів індивідуального захисту.