У чому полягає особливість призначення та виплати пенсії в разі інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання?

Назвіть принципи функціонування солідарної, обов’язкової накопичувальної та недержавної систем пенсійного забезпечення.

Накопичувальне пенсійне забезпечення ґрунтується на принципах добровільної та індивідуальної участі. Кожен, хто приймає участь у індивідуальній пенсійній програмі будь-якого виду та тривалості, накопичує пенсію собі персонально. Це є основною відмінністю від солідарної пенсії, яка виплачується нині працюючими людьми нинішнім же пенсіонерам через посередництво Пенсійного Фонду України.

Солідарна система спирається на принцип солідарності поколінь - коли працюючі оплачують пенсію сьогоднішнім пенсіонерам. Гроші рухаються від молодших до старших, тому ця пенсійна система і називається «солідарної».

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:

· законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;

· заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;

· добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;

· добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;

· добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

· економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

· неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;

· рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;

· розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та накопичувального пенсійного страхування з метою захисту майнових прав учасників пенсійного фонду та унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;

· визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

· гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;

· цільового та ефективного використання пенсійних коштів;

· державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;

· відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

· державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.

 

Визначте поняття та зміст державної соціальної гарантії – мінімальна пенсія за віком. Чи є вона універсальним стандартом для усіх видів пенсій? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на законодавство.

 

Мінімальна пенсія за віком – це державна соціальна гарантія, яка належить тим, хто вийшов на пенсію за віком, а також у зв'язку з втратою годувальника на одного утриманця та нараховується за наявності необхідного страхового стажу у розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за наявності необхідного страхового стажу.

Громадянка К. після закінчення інституту працювала 12 років економістом, згодом за сімейними обставинами змушена була звільнитись і до досягнення пенсійного віку не працювала. Чи має вона право на пенсію за віком?

 

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» умовами призначення пенсії за віком є досягнення пенсійного віку та наявність необхідного страхового стажу не менше

15 років. Тому, відповідно до вищенаведених положень, не має права.

 

У чому полягає особливість призначення та виплати пенсії в разі інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання?

 

Пенсія по інвалідності, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається та виплачується Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві у відповідності до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що причинили втрату працездатності». У цій же статті йдеться про пенсії по інвалідності, що призначається та виплачується Пенсійним фондом України відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до працевлаштування чи після закінчення трудової діяльності.

Для призначення пенсії по інвалідності потрібен хоча б мінімальний страховий стаж на час звернення за пенсією, строк якого залежить від групи інвалідності:

для інвалідів 1-ї групи:

до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;

від 26 до 28 років — 2 роки;

від 29 до 31 року — 3 роки;

від 32 до 34 років — 4 роки;

від 35 до 37 років — 5 років;

від 38 до 40 років — 6 років;

від 41 до 43 років - 7 років;

від 44 до 48 років — 8 років;

від 49 до 53 років — 9 років;

від 54 до 59 років — 10 років;

 

для інвалідів 2 та 3 груп:

до досягнення 23 років включно — 1 рік;

від 24 до 26 років — 2 роки;

від 27 до 28 років — 3 роки;

від 29 до 31 року — 4 роки;

від 32 до 33 років — 5 років;

від 34 до 35 років — 6 років;

від 36 до 37 років — 7 років;

від 38 до 39 років — 8 років;

від 40 до 42 років — 9 років;

від 43 до 45 років — 10 років;

від 46 до 48 років — 11 років;

від 49 до 51 року — 12 років;

від 52 до 55 років — 13 років;

від 56 до 59 років — 14 років.

 

Якщо інвалідність настала після досягнення пенсійного віку, право на пенсію по інвалідності настає за наявності необхідного страхового стажу.

Якщо інвалідність настала під час проходження строкової військової служби, пенсія по інвалідності призначається незалежно від наявності страхового стажу.

 

Розмір пенсії по інвалідності також залежить від групи:

інвалідам першої групи пенсія по інвалідності призначається у розмірі 100% відсотків пенсії за віком;

інвалідам другої групи — у розмірі 90% пенсії за віком;

інвалідам третьої групи — у розмірі 50% пенсії за віком.

 

Непрацюючі інваліди 2 групи на свій вибір мають право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:

у жінок 20 років, а у чоловіків — 25, якщо їм уперше встановлена інвалідність у віці до 46 років;

у жінок — 21 рік, а у чоловіків — 26 років, якщо їм уперше встановлена інвалідність у віці до 48 років;

у жінок — 22 роки, а у чоловіків — 27 років, якщо їм уперше встановлена інвалідність у віці до 50 років;

у жінок — 23 роки, а у чоловіків — 28 років, якщо їм уперше встановлена інвалідність у віці до 53 роки;

у жінок — 24 роки, а у чоловіків — 29 років, якщо їм уперше встановлена інвалідність у віці до 56 років;

у жінок — 25 років, а у чоловіків — 30 років, якщо їм уперше встановлена інвалідність у віці до 59 років.

Непрацюючі інваліди 2 групи, визнанні інвалідами після досягнення пенсійного віку, і інваліди 3 групи за наявності страхового стажу у чоловіків — 35 років, а у жінок — 30 років мають право на свій вибір на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Інвалідам-чоловікам старшим за 60 років і жінка старшим за 55 років пенсія по інвалідності призначається довічно.