Епе­н­ди­мо­ци­ти цен­т­ра­ль­но­го ка­на­лу спин­но­го мо­з­ку.

Ім­пре­г­на­ція сріб­ло­м. Збі­ль­шен­ня × 400.

Да­не оба­р­в­лен­ня дає мо­ж­ли­вість чі­т­ко ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти епе­н­ди­мо­ци­ти, які висте­ля­ють зсе­ре­ди­ни центра­ль­ний ка­нал спин­но­го мо­з­ку. Во­ни роз­мі­щу­ють­ся в один ряд, на­га­ду­ю­чи од­но­ша­ро­вий епі­те­лій. Клі­ти­ни оба­р­в­ле­ні у сі­ру­ва­то-зеле­ний ко­лір. Зве­р­ніть ува­гу на ба­за­ль­но роз­мі­ще­не яд­ро, на­яв­ність ві­йок, які вкри­ва­ють апі­ка­ль­ні по­ве­р­х­ні клі­тин і ви­да­ють­ся у про­світ ка­на­лу; від­ро­с­т­ки, що від­хо­дять від ба­за­ль­ної по­ве­р­х­ні клі­тин і, га­лу­зя­чись, на­пря­в­ля­ють­ся у бік по­ве­р­х­ні спин­но­го мо­з­ку.

 

 

 

 

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. – Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 220-231

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 116-122.

3. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.И­.­ А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­ Ю­ри­ной. М., 1989. – С.240-250.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей В.Г. Е­ли­се­е­ва и со­авт. М., 1983. – С. 268-270.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н.В. Па­сє­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

 

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А. Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. ­Го­ло­ва­ць­кий А.­С­., Па­ла­па В.Й. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, цитології та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. Ужго­род, 1997.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­ А­л­ма­зов, Л.С. Су­ту­лов. М.: 1978. С. 204-237.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Вол-ко­вой, Ю.­ К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М., 1996. – С. 105-126, 123-126.

5. В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Петербург, 1999. – С. 453-470.

6. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.А­.­Челышева. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 325-342.

 

 

За­нят­тя 19

Те­ма:

Не­р­во­ві во­ло­к­на.

Ме­та:

1. Ви­вчи­ти мі­к­ро­ско­пі­ч­ну і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­ну бу­до­ву мі­є­лі­но­ви­х­ нервових во­ло­кон. 2. На­вчи­ти­ся оці­ню­ва­ти роль та зна­чен­ня не­р­во­вих во­ло­кон у не­р­во­вій си­с­те­мі лю­ди­ни. 3. Зро­зу­мі­ти про­цес мі­є­лі­ні­за­ції не­р­во­во­го во­ло­к­на. 4. Зна­ти про­цес ре­ге­не­ра­ції не­р­во­вих во­ло­кон пі­с­ля ушко­джен­ня. 5. Умі­ти на гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах і еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти без­мі­є­лі­но­ві і мі­є­лі­но­ві не­р­во­ві во­ло­к­на, їх структур­ні ком­по­ненти.

 

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ві во­ло­к­на як стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти не­р­во­вої тка­ни­ни ві­ді­гра­ють пер­шо­ря­д­ну роль у за­без­пе­чен­ні вза­є­мо­зв’я­з­ку усіх стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів ор­га­ні­з­му лю­ди­ни, тоб­то їм на­ле­жить ін­те­гра­ти­в­на роль – не­об­хід­на умо­ва нор­ма­ль­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ор­га­ні­з­му. То­му ви­вчен­ня бу­до­ви та функціональ­но­го зна­чен­ня не­р­во­вих волокон є за­по­ру­кою ро­зу­мін­ня як нормаль­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ор­га­нів і си­с­тем у скла­ді ор­га­ні­з­му, так і виникнен­ня рі­з­но­го ро­ду патології, що є ре­зуль­та­том по­ру­шен­ня ін­не­р­ва­ції стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів ор­га­ні­з­му. От­же, ви­вчен­ня да­ної те­ми має ва­ж­ли­ве зна­чен­ня не тіль­ки для не­вро­ло­гії та ін­ших при­кла­д­них ме­ди­ч­них ди­с­ци­п­лін, але й для фо­р­му­ван­ня клі­ні­ч­но­го ми­слен­ня, так не­об­хід­но­го май­бу­т­ньо­му ліка­рю.

 

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на ана­то­мія не­р­во­вої си­с­те­ми (біо­ло­гія се­ре­д­ньої шко­ли, ка­фе­д­ра ана­то­мії лю­ди­ни).

 

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

 

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 231-237 у підручнику «Гісто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. За­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка і кла­си­фі­ка­ція не­р­во­вих во­ло­кон.

2. Без­мі­є­лі­но­ві не­р­во­ві во­ло­к­на: мі­к­ро­ско­пі­ч­на і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­на бу­до­ва, роз­мі­щен­ня у ор­га­ні­з­мі і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня; без­мі­є­лі­но­ві не­р­во­ві воло­к­на ка­бе­ль­но­го ти­пу.

3. Мі­є­лі­но­ві не­р­во­ві во­ло­к­на: мі­к­ро­ско­пі­ч­на і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­на бу­до­ва, розмі­щен­ня у ор­га­ні­з­мі і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня; про­цес мі­є­лі­ні­за­ці­ї.

4. Де­ге­не­ра­ція і ре­ге­не­ра­ція не­р­во­вих во­ло­кон пі­с­ля ушко­джен­ня.

5. Про­цес про­ве­ден­ня збу­джен­ня по без­мі­є­лі­но­вих і мі­є­лі­но­вих не­р­во­вих воло­к­нах.

 

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

без­мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но:

· осьо­вий ци­лі­н­д­р,

· ней­ро­­ле­мо­цит;

мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но:

· шар мі­є­лі­ну,

· осьо­вий ци­ліндр,

· ву­з­ло­ві се­г­ме­н­ти,

· між­ву­з­ло­ві пе­ре­тя­ж­ки.

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

без­мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но:

· осьо­вий ци­ліндр,

· ци­то­пла­з­ма ней­ро­ле­мо­ци­та,

· яд­ро,

· пла­з­мо­ле­ма,

· ме­за­к­сон,

· ба­за­ль­на мем­бра­на;

мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но:

· осьо­вий ци­ліндр,

· ак­со­ле­ма,

· мі­є­лі­но­ва обо­ло­н­ка,

· на­сі­ч­ки мі­є­лі­ну,

· ней­ро­ле­мо­цит (ней­ро­ле­ма): ци­то­пла­з­ма, яд­ро,

· ба­за­ль­на мем­бра­на.

 

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

 

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. Замалювати під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 35: мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но;

Пре­па­рат № 36: без­мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії:

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посіб­ни­ко­ві, ч. І):

79. Без­мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но.

80. Мі­є­лі­но­ве не­р­во­ве во­ло­к­но.

 

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. – Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 231-237.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 122-127.

3. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.И­.­ А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­ Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 284-288.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей В.Г. Е­ли­се­е­ва и со­авт. М., 1983. – С. 268-270.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н.В. Па­сє­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

 

 

 

 

 

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А. Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М.: Мир, 1982, т. 3. –С. 181-194.

2. ­Го­ло­ва­ць­кий А.­С­., Па­ла­па В.Й. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, цитології та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. Ужго­род, 1997.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­ А­л­ма­зов, Л.С. Су­ту­лов. М.: 1978. С. 204-237.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Вол-ко­вой, Ю.­ К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М., 1996. – С. 111-119.

5. В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Петербург, 1999. – С. 471-475.

6. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.А­.­Челышева. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 325-358.

 

За­нят­тя 20

Те­ма:

Не­р­во­ві закін­чен­ня.

Ме­та:

1. Ви­вчи­ти кла­си­фі­ка­цію, бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня не­р­во­вих за­кін­чень. 2. Зна­ти тка­нин­не роз­та­шу­ван­ня не­р­во­вих за­кін­чень. 3. На­вчи­ти­ся оці­ню­ва­ти роль і зна­чен­ня не­р­во­вих за­кін­чень як структу­р­них ком­по­не­н­тів не­р­во­вої си­с­те­ми. 4. Умі­ти ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти не­р­во­ві за­кін­чен­ня на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­ні. 5. Ви­вчи­ти і умі­ти ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти уль­т­ра­стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти нерво­вих за­кін­чень на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях.

 

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ві за­кін­чен­ня ві­ді­гра­ють ва­ж­ли­ву роль в жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті ор­га­ні­з­му. Зо­к­ре­ма ре­це­п­то­р­ні не­р­во­ві за­кін­чен­ня, які яв­ля­ють со­бою кі­н­це­ві розгалуження де­н­д­ри­тів афе­ре­н­т­них ней­ро­нів, ін­фо­р­му­ють ор­га­нізм про змі­ни вну­т­рі­ш­ньо­го і зо­в­ні­ш­ньо­го се­ре­до­вищ, за­без­пе­чу­ють фо­р­му­ван­ня пристосува­ль­них ре­а­к­цій ор­га­ні­з­му до цих змін. Ефе­к­то­р­ні не­р­во­ві за­кін­чен­ня, яв­ля­ю­чись кі­н­це­ви­ми розга­лу­жен­нями ак­со­нів ефе­ре­н­т­них ней­ро­нів, забезпечу­ють та­кі ва­ж­ли­ві про­це­си як пе­ре­да­ван­ня збу­джен­ня на ро­бо­чі структу­ри: м’я­зо­ві во­ло­к­на і клі­ти­ни, се­к­ре­то­р­ні клі­ти­ни за­лоз. Знан­ня бу­до­ви і фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня цих стру­к­тур дає мо­ж­ли­вість зро­зу­мі­ти ме­ха­ні­з­ми роз­ви­т­ку рі­з­них хво­роб не тіль­ки не­р­во­вої си­с­те­ми, але й ін­ших си­с­тем ор­га­ні­з­му, являю­чись, та­ким чи­ном, ва­ж­ли­вим мо­ме­н­том у під­го­то­в­ці лі­ка­рів рі­з­но­го про­фі­лю.

 

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на ана­то­мія не­р­во­вої си­с­те­ми (біо­ло­гія се­ре­д­ньої шко­ли, ка­фе­д­ра ана­то­мії лю­ди­ни).

 

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

 

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 483-487 у підручнику «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. За­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка не­р­во­вих за­кін­чень.

2. Кла­си­фі­ка­ція не­р­во­вих за­кін­чень.

3. Ре­це­п­то­р­ні не­р­во­ві за­кін­чен­ня. Бу­до­ва, тка­нин­не роз­та­шу­ван­ня та функціона­ль­не зна­чен­ня ві­ль­них не­р­во­вих за­кін­чень.

4. Бу­до­ва, тка­нин­не роз­та­шу­ван­ня та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня не­ві­ль­них капсу­ль­ова­­них не­р­во­вих за­кін­чень: ті­лець Фа­те­ра-Па­чі­ні, Го­ль­джі-Маццоні, Мей­с­не­ра, Ру­фі­ні, кі­н­це­вих колб Кра­у­зе.

5. Бу­до­ва, тка­нин­не роз­та­шу­ван­ня та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня не­ві­ль­них некап­су­льо­ва­них не­р­во­вих за­кін­чень: не­р­во­во-м’я­зо­вих і не­р­во­во-сухожиль­них ве­ре­тен.

6. Бу­до­ва і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ефе­к­то­р­них не­р­во­вих за­кін­чень. Ру­хо­ві не­р­во­ві за­кін­чен­ня (мо­тор­ні бля­ш­ки).

 

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

 

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

ре­це­п­то­р­не ві­ль­не не­р­во­ве за­кін­чен­ня:

· кі­н­це­ве га­лу­зін­ня де­н­д­ри­та,

· клі­ти­ни Ме­р­ке­ля,

· епі­те­лі­о­ци­ти.

ка­п­су­ль­ва­ні не­р­во­ві за­кін­чен­ня:

тіль­ця Фа­те­ра-Па­чі­ні і Го­ль­джі-Ма­ц­цо­ні:

· ка­п­су­ла,

· кі­н­це­ве розгалуження де­н­д­ри­та,

· вну­т­рі­шня ко­л­ба,

· зо­в­ні­ш­ня ко­л­ба,

· фі­б­ро­ци­ти у скла­ді зо­в­ні­ш­ньої ко­л­би,

· ви­до­змі­не­ні глі­о­ци­ти вну­т­рі­шньої ко­л­би;

тіль­ця Ру­ф­фі­ні і Мей­с­не­ра:

· ка­п­су­ла,

· кі­н­це­ве га­лу­зін­ня де­н­д­ри­та,

· ви­до­змі­не­ні олі­го­де­н­д­ро­ци­ти;

кі­н­це­ва ко­л­ба Кра­у­зе:

· ка­п­су­ла,

· кі­н­це­ве роз­ши­рен­ня або кі­н­це­ве розгалуження де­н­д­ри­та;

не­ві­ль­ні не­ка­п­су­льо­ва­ні не­р­во­ві за­кін­чен­ня:

не­р­во­во-су­хо­жи­ль­не ве­ре­те­но:

· не­р­во­ве во­ло­к­но,

· ко­ла­ге­но­ве во­ло­к­но су­хо­жи­л­ка;

не­р­во­во-м’я­зо­ве ве­ре­те­но:

· зо­в­ні­ш­ня ка­п­су­ла (по­бу­до­ва­на із по­пе­реч­но­-по­с­му­го­ва­них м’я­зо­вих воло­кон),

· вну­т­рі­шня спо­лу­ч­но­т­ка­нин­на ка­п­су­ла,

· вну­т­рі­ш­ньо­ве­ре­тен­ні (ін­тра­фу­заль­ні) м’я­зо­ві во­ло­к­на двох ти­пів: з ядер­ною сум­кою і яде­р­ним пе­ре­в’я­зом,

· то­н­кі і тов­с­ті не­р­во­ві во­ло­к­на.

 

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

ру­хо­ве не­р­во­ве за­кін­чен­ня (ак­со-м’я­зо­вий си­напс):

· ак­сон: си­на­п­ти­ч­ні пу­хи­р­ці, мі­то­хо­н­д­рія, ак­соле­ма;

· м’я­зо­ве во­ло­к­но: сар­ко­пла­з­ма, сар­ко­ле­ма, скла­д­ки сар­ко­ле­ми, синаптич­на щі­ли­на.

 

 

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

 

 

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. Замалювати під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 37: тіль­це Фа­те­ра-Па­чі­ні у шкі­рі па­ль­ця лю­ди­ни.

Пре­па­рат № 38: тіль­це Мей­с­не­ра у шкі­рі па­ль­ця лю­ди­ни

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії:

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посіб­ни­ко­ві, ч. І):

82. Ру­хо­ве не­р­во­ве за­кін­чен­ня.

 

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти: