Фінансові результати діяльності підприємства

Прибуток є важливим показником ефективної діяльності підприємств. Проте якість роботи підприємства не можна оцінювати за масою прибутку. Для того щоб точно обчислити прибутковість підприємства, потрібно зіставити прибуток з витратами підприємства або з обсягом виробничих фондів підприємств. Таке зіставлення характеризує рентабельність. Вона в свою чергу показує прибутковість, доходність підприємства.

Ефективність фінансової діяльності виражається в досягнутих фінансових результатах. Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.

Доходи підприємства – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Збитки підприємства – грошовий вираз зменшення або втрати економічних вигод, які приводять до зменшення власного капіталу.

Уся детальна інформація про фінансові результати підприємства міститься у другій формі, що включена до фінансової звітності – у Звіті про фінансові результати. Він зв’язує баланс за минулий та звітний періоди і показує, за рахунок чого відбулися зміни у звітному балансі порівняно з минулим.

Звіт про фінансові результати покликаний відображати величину доходів за видами, величину і склад витрат, понесених у зв’язку з одержанням цих доходів і, відповідно до цього, - фінансовий результат діяльності підприємства за минулий період. Фінансовий результат сьогодні – це не тільки результат успішної (або невдалої, якщо констатуються збитки замість прибутку) роботи підприємства вчора, а й грошовий потік завтра [1].

За словами Інни Лазаришеної, доцента економічних наук, звіт про фінансові результати дає змогу оцінити обсяги і динаміку валового та чистого прибутку за видами діяльності підприємства (основною, операційною, фінансовою та інвестиційною), зробити висновки про їх структуру, а також охарактеризувати показники рентабельності. Якщо баланс показує нам стан справ з активами, капіталом та забов’язаннями на конкретну дату – перше і останнє число звітного періоду, то звіт про фінансові результати відображає результати роботи підприємства за період (квартал, I півріччя, 9 місяців, рік). А це дозволяє порівняти наслідки роботи за поточний та попередній роки [2].

Слід зазначити, що у Звіті про фінансові результати відображають дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за принципом брутто, тобто без нарахування наданих знижок. Повернення проданих товарів, комісійних винагород ті інших сум, що підлягають виключенню з доходів, для відображення яких призначена стаття “інші відрахування з доходу”. Виділення окремим показником чистого доходу від реалізації продукції дозволяє визначити його суму після відрахування ПДВ, акцизного збору, інших сум, які не є доходом підприємства.

Проведені дослідження показали, що суму виручки від реалізації продукції не можна кількісно ототожнювати із сумою доходу. Різниця між ними полягає в тому, що суму виручки від реалізації коригують на суму ПДВ та акцизного збору. Так, у звіті про фінансові результати містяться такі статті: “Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)” та “Чистий дохід від реалізації продукції”, зміст яких припускає ідентичність категорій “дохід” і “виручка від реалізації” [1].

Б. Засадний наголошує, що відповідно до МСБО 1 “Подання фінансових звітів”, другим компонентом після Балансу є Звіт про прибутки і збитки, тобто звіт про доходи, витрати та фінансові результати діяльності суб’єкта господарювання за певний період [3].

Звіт надає користувачам, насамперед інвесторам і кредиторам, важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства та ризику недосягнення ним очікуваних результатів, що впливатиме в майбутньому на розмір дивідендів, сплату відсотків, погашення кредитів тощо.

Показником результатів діяльності суб’єкта господарювання може бути прибуток або збиток. Причому прибуток є основою для визначення інших показників (прибутковість інвестицій, прибуток на акцію тощо). Отримання у звітному періоді збитку призводить до зменшення власного капіталу через використання нерозподіленого прибутку попереднього періоду для покриття такого збитку.

Елементами, які безпосередньо пов’язані з визначенням прибутку (збитку), є доходи і витрати. За вимогами достовірності (однієї з якісних характеристик фінансових звітів) усі статті доходів і витрат, визначені за період, мають бути включені у звіт про прибутки і збитки. Проте за деяких обставин (наприклад, виправлення помилок та вплив змін облікових політик) певні статті можна не враховувати при визначенні прибутку або збитку за поточний період. Також існують статті, які відповідають визначенню доходів або витрат, але розглядаються іншими стандартами і, як правило, виключають з прибутку або збитку.

Основними елементами Звіту є доходи та витрати, прибутки та збитки. Згідно з пунктом 70 МСБО 1:

Дохід – це збільшення протягом облікового періоду економічних вигод у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників).

Витрати – це зменшення протягом облікового періоду економічних вигод у вигляді виникнення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).

У фінансовій звітності доходи і витрати відображаються за принципом нарахування, тобто доходи і витрати від певних операцій визначаються, коли вони відбуваються (а не за датою отримання чи сплати грошових коштів або їх еквівалентів), і відображаються у Звіті того періоду, до якого відносяться. Завдяки принципу нарахування користувачі отримують важливу для них інформацію не тільки про минулі операції з виплати або отримання грошових коштів, а й про зобов’язання виплатити їх у майбутньому і про ресурси, які мають надійти.

Доходи та витрати можуть відображатися у Звіті у розрізі видів діяльності (наприклад, доходи від основної діяльності підприємства, доходи від інших операцій). Таке подання інформації доречне для прийняття економічних рішень щодо оцінки здатності суб’єкта господарювання в майбутньому генерувати грошові кошти та їх еквіваленти від різних видів діяльності. Однак при такому розмежуванні доходів і витрат необхідно брати до уваги характер діяльності суб’єкта господарювання. Статті, в яких певний суб’єкт господарювання наводить результат одного виду діяльності, іншому можуть слугувати для відображення результатів іншої діяльності. Наприклад, згідно з П (С) БО 3 операції купівлі-продажу цінних паперів для фондової біржі є результатом операційної діяльності, тоді як для будівельної компанії такі операції належать до фінансової діяльності.

Як ми можемо побачити, розмежування статей доходу і витрат і об’єднання їх різними способами дає також можливість продемонструвати кілька оцінок результатів діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, на підставі інформації Звіту можна визначити валовий прибуток, прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), чистий результат (прибуток або збиток) діяльності підприємства за звітний період.

Методологічні засади відображення доходу в обліку та у фінансовій звітності визначені МСБО 18 “Дохід” (далі – МСБО 18), що акцентує увагу на таких аспектах: оцінці доходу; визначенні критеріїв визначення доходу; умовах, за яких ці критерії будуть задоволені. Аналогом в Україні є П (С) БО15, яке регламентує порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та розкриття її у фінансовій звітності. Основні положення цих документів схожі. Зокрема, основну увагу зосереджено на визнанні та класифікації доходів, їх оцінці та розкритті інформації про доходи у фінансовій звітності та примітках.

Дохід, що виникає в результаті діяльності підприємства, може бути у вигляді виручки від реалізації готової продукції, товарів, робіт у вигляді роялті, дивідендів або відсотків від цінних паперів, орендної плати. Проте дохід – це не завжди надходження грошових коштів або їх еквівалентів, пов’язане з продажем, надання послуг, отримання відсотків тощо. Отримання доходу може приводити до збільшення й інших активів (наприклад дебіторської заборгованості, виробничих запасів) та супроводжуватися погашенням зобов’язань (наприклад, коли підприємство відвантажує готову продукцію, за яку раніше було отримано авансовий платіж від покупця).

Для відображення витрат у фінансовій звітності в Україні застосовуються норми П (С) БО 16, в якому визначено, зокрема порядок визначення і склад витрат. Аналогічний МСФЗ відсутній, проте основні принципи відображення витрат у фінансовій звітності визначені Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів(далі – Концептуальна основа) та МСБО 1, МСБО 19 “Виплати працівникам”, МСБО 23 “Витрати на позики”.

Як передбачено в пункті 94 Концептуальної основи, витрати визначаються у Звіті, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних зі зменшенням активів або зі збільшенням зобов’язань, які можна достовірно виміряти. Це означає, що визначення витрат відбувається одночасно з визначенням збільшення зобов’язань (наприклад, нарахування зарплати працівникам) або зменшення активів (наприклад, реалізація товару).

Витрати визначаються виходячи із принципу відповідності, тобто включаються до Звіту в періоді, коли був визнаний дохід, для отримання якого було здійснено ці витрати. Наприклад, матеріальні витрати, заробітна плата, накладні витрати, що включені до складу собівартості продукції, визначаються як витрати і відображаються у Звіті в періоді отримання доходу від реалізації цієї готової продукції. Але іноді прямий зв'язок між витратами та доходами встановити важко: наприклад, такі довгострокові активи як ОЗ можуть забезпечувати економічні вигоди протягом багатьох років [3].

Отже, фінансові результати відображаюсь мету підприємницької діяльності, її доходність, і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу, кредиторів, державні органи, фондові біржі та ін.

Основним фінансовим результатом підприємства є його прибуток, іноді його заміняють показником доходу. Крім цих абсолютних показників для оцінки фінансових станів застосовують ряд відносних показників і коефіцієнтів. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. На кожному підприємстві формуються чотири показники прибутку, який істотно розрізняється по величині, економічному змісту і функціональному призначенню.