Прирости координат обчислюють за формулами

Полтава 2003

 

Методичні вказівки до розрахунково - графічних робіт з інженерної геодезії: 1 “Горизонтальна зйомка”, 2 “Тахеометрична зйомка” для студентів напрямів підготовки 0921 “Будівництво”, 0903 “Гірництво” стаціонарної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, – 2003. – 29 с.

 

Укладач: І.Ю.Богдан, канд. фіз.- мат. наук, доцент

 

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри проектування автомобільних доріг та сільських будівель В.Й. Хазін, професор

 

Рецензент: П.С.Корба, канд. фiз.-мат. наук, доцент

 

Затверджено радою університету

Протокол №.10 від 25.04.2003 р.

 

 

Редактор Н.В.Жигилій

 

Коректор Н.О.Янкевич

 

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Для складання топографічного плану ділянки місцевості виконана горизонтальна зйомка окремих об’єктів забудованої частини ділянки і тахеометрична зйомка решти території. Зйомочна основа для виконання зйомок створена у вигляді теодолітно - нівелірного ходу.

При виконанні розрахунково - графічної роботи “Горизонтальна зйомка” необхідно:

1.Обчислити координати точок теодолітного ходу.

2.Побудувати частину топографічного плану ділянки місцевості, на якій проведена горизонтальна зйомка.

При виконанні розрахунково-графічної роботи “Тахеометрична зйомка” слід:

1.Обробити журнал тахеометричної зйомки.

2.Побудувати топографічний план ділянки місцевості, на якій проведена тахеометрична зйомка.

 

ГОРИЗОНТАЛЬНА ЗЙОМКА

 

2.1 Вихідні дані

Замкнутий теодолітний хід прокладений між п’ятьма точками. Для першої точки відомі координати x_I, y_I. На лінію I-II теодолітного ходу переданий дирекційний кут a_I-II. Горизонтальні кути b теодолітного ходу (праві) виміряні теодолітом 2Т30, горизонтальні прокладення d одержані за результатами вимірювань ліній землемірною стрічкою. Горизонтальна зйомка виконана способами перпендикулярів, полярних координат, створів, лінійної і кутової засічок. Результати зйомки та вимірювань наведені в додатку Б.

 

2.2 Вибір вихідних даних

 

Усi обчислення виконують у “Відомостi обчислення координат точок теодолітного ходу”, яку креслять на стандартному аркуші паперу (формат А4) за зразком додатка Д. Iз додатка А за номером студента в списку групи вибирають дирекційний кут a_I-II і координати x_I, y_I, якi записують у перший рядок відповідно граф 4,10,11 відомості. За номером студента в списку й номером групи визначають номер варіанта роботи та згідно з цим варіантом із додатка Б вибирають i заносять у графи 2 та 5 відомості кути b і горизонтальні прокладення d, а на окремому аркуші (формат А4) креслять у довільному масштабі абрис зйомки для свого варiанта роботи.

2.3 Обчислення координат точок теодолітного ходу

2.3.1 Оцінка якості виміряних кутів і їх ув'язування

Якість виміряних кутів оцінюють порівнянням кутової f_b і гранично допускної кутової f_{b гр.} нев'язок ходу. Кутову нев'язку f_b обчислюють за формулою

f_b=å_b - (å_b)_т, (2.1)

де å_b –сума виміряних кутів ходу,

(å_b)_т =180° (n-2) – теоретичне значення суми кутів,

n – кількість кутів.

Гранично допускна нев'язка f_{b гр.} = .

Якщо f_b £ f_{b гр.}, кути виміряні якісно, і їх ув'язують, розподіляючи нев’язку f_b на всі кути порівну. Поправка d_b в окреме значення кута визначається за формулою

d_b = - . (2.3)

Заокруглені до 0,1^! поправки записують над відповідними виміряними кутами (графа 2)

Ув'язане значення кута буде

b_ув. = b + d_b. (2.4)

Контроль:

S b_ув. =(S b)_т. (2.5)

 

 

2.3.2 Обчислення дирекційних кутів ліній

Дирекційні кути ліній ходу обчислюють послідовно, використовуючи дирекційний кут a_I-II і ув'язані значення кутів b_ув.

a_II-III = a_I-II ± 180°- b_2ув. ,

a_III-IV = a_II-III ± 180°- b_3ув. (2.6)

…………………………

…………………………

Контроль: a_I-II = a_V-I ± 180°- b_1ув.

Приклад: a_I-III=45°30,0^!+180°00!-105°16,6^!=120°13,4^!,

a_I-II=312°32,1^!-180°00!-87°02,1^!=45°30,0^!.

 

2.3.3 Обчислення приростів координат точок ходу

Прирости координат обчислюють за формулами

Dх = d cos a, ( 2.7)

Dy = d sin a,

де d – горизонтальне прокладення окремої лінії,

a – дирекційний кут цієї лінії.

Знаки приростів координат відповідають знакам косинуса і синуса дирекційного кута й при обчисленнях на калькуляторі визначаються авто­матично. Обчислені значення приростів координат заокругляють до 0, 01 м та записують у графи 6 і 7 відомості.

2.3.4 Оцінка якості виміряних ліній і ув'язування приростів

координат

Якість вимірювання ліній оцінюють порівнянням відносної лінійної нев'язки ходу f_відн. із допускною лінійною нев'язкою f_доп. Спочатку обчислюють нев'язки приростів координат f_x і f_y

f_x = SDx, f_y= SDy (2.8)

та абсолютну лінійну нев'язку f_a6c.

. (2.9)

Відносну лінійну нев'язку ходу обчислюють за формулою

f_відн.= , (2.10)

де Р = Sd (периметр ходу), (2.11)

і виражають у вигляді аліквотного дробу (дріб із чисельником, що дорівнює одиниці).

Одержане значення f_відн. порівнюють із допускною лінійною нев'язкою f_доп. = . Якщо f_відн. £ f_доп., довжини ліній виміряні якісно, і тоді ув'язують прирости координат.

Поправки δDx та δDу в обчислені прирости Dх і Dу координат визначаються за формулами

δD x =- d,

δDу =- d, (2.12)

тобто нев'язки fx і fy розподіляють у прирости координат пропорційно довжинам ліній, за якими ці прирости обчислені.

Заокруглені до 0,01 м поправки δDx і δDу записують над відповідними приростами координат (графи (6 і 7).

Приклад: Dx_I-II= - м,

δDу_IV-V= + м.

Ув'язані прирости координат обчислюють за формулами:

Dх_ув.= Dх + δDx,

Dy_ув.= Dy + δDy. (2.13)

 

Контроль: SDх_ув.=0,

SDy_ув.=0. (2.14)

2.3.5 Обчислення координат точок

 

Координати точок теодолітного ходу обчислюють послідовно, використовуючи координати точки І і ув'язані прирости координат:

x_II=x_I+Dх_ув.I-II ,

y_II=y_I+Dy_ув.I-II . (2.15)

……………………

……………………

Контроль: x_I=x_V+Dх_ув.V-I ,

y_I=y_V+Dy_ув.V-I .

 

Приклад: x₂=+105,10+36,36 =+141,46 м,

y₂=-83,12+37,02=-46,10 м,

……………………

……………………

x ₁=+84,02+21,08=+105,10 м,

y₁=-60,14-22,98=-83,12 м.

 

 

2.4 Побудова топографічного плану

 

2.4.1 Побудова та оцифрування координатної сітки

На аркуші ватману (формат A3) проводять діагоналі, на яких відкладають довільні,але однакові відрізки. З'єднавши одержані точки, одержують прямокутник, який є основою для побудови координатної сітки (рисунок 1).

На сторонах прямокутника будують сітку квадратів (довжина сторони

10 см). Сітку оцифровують у масштабі 1:500, тобто кратно 50 м, відповідно до значень координат точок. Сітка повинна бути побудована й оцифрована так, щоб усі точки теодолітного ходу помістились на аркуші і при цьому план розміщувався приблизно посередині аркуша. Крім того, у зв’язку з тим, що на цьому ж аркуші буде будуватись частина плану за результатами тахеометричної зйомки, необхідно, щоб навколо точки IV ще залишалось чисте місце в радіусі приблизно 6 см.

 

 

Рисунок 1 - До побудови координатної сітки і нанесення точок теодолітного ходу (координати точки I: x_I = 105.10 м, y_I = -83.12 м)

 

2.4.2 Нанесення точок знімальної основи

Нанесення на план точок теодолітного ходу виконують за допомогою циркуля і масштабної лінійки у такій послідовності (рисунок 1):

1.Знаходять квадрат, де повинна розміщуватись точка.

2.На протилежних сторонах квадрата за напрямком осі x відкладають у масштабі відрізки, які дорівнюють різниці абсциси точки й оцифрованої сітки.

3.З'єднують одержані при відкладанні точки і на цій лінії за напрямком осі у відкладають у масштабі різницю ординати точки та оцифрованої сітки.

4.Точку наколюють голкою циркуля, обводять колом діаметром 1,5 мм і зліва підписують номер точки.

Правильність нанесення точок контролюють за такими параметрами: точки теодолітного ходу повинні розташовуватись на плані за годинниковою стрілкою; довжини ліній, виміряні на плані, з точністю масштабу мають дорівнювати відповідним горизонтальним прокладенням; дирекційні кути, виміряні на плані, повинні збігатися з їх відповідними значеннями, які використовувалися при обчисленнях.

 

 

2.4.3 Нанесення ситуації та оформлення плану

Точки теодолітного ходу з'єднують лініями. За допомогою масштабної лінійки, циркуля і транспортира, використовуючи числові дані абрису свого варіанта, наносять ситуацію. Спосіб нанесення окремої точки ситуації на план відповідає способу зйомки цієї точки: перпендикулярів, створів, полярних координат, лінійної й кутової засічок.

Усі допоміжні лінії витирають, на плані залишаються тільки точки теодолітного ходу, перетини сітки координат і наявні елементи ситуації, зображені умовними знаками (додаток Е).

План оформляють кульковими ручками (чорний, зелений кольори), вулицю відмивають рожевим кольором, зарамочне оформлення плану – згідно з додатком Д.

 

2.5 Контрольні питання

1. Що називається теодолітним ходом і які вимоги ставляться до нього?

2. Які вимірювання і якими приладами проводять при прокладанні теодолітного ходу?

3. Що називається горизонтальним прокладенням лінії?

4. Що називається кутовою нев'язкою і як її обчислити для замкнутого теодолітного ходу?

5. Як визначити гранично допускну кутову нев'язку і для чого вона служить?

6. Як ув'язати виміряні кути і який контроль їх ув'язування?

7. Що називається дирекційним кутом лінії?

8. Як обчислити дирекційні кути сторін теодолітного ходу для виміряних правих за ходом горизонтальних кутів і який контроль цих обчислень?

9. Як оцінити якість лінійних вимірювань у теодолітному ході?

10. Що називається приростами координат точок і як їх обчислити?

11. Як обчислити нев'язки f_x, f_y, f_a6c для замкнутого теодолітного ходу?

12. Який геометричний смисл нев'язок f_x, f_y, f_a6c ?

13. Як ув'язують прирости координат і контролюють обчислення?

14. Якими способами знімають ситуацію місцевості і які вимірювання проводять у кожному способі?

15. Що називається абрисом горизонтальної зйомки?

16. Що називається топографічним планом?

17. Що називається масштабом плану і точністю масштабу?

18. Як побудувати й цифрувати сітку координат?

19. Як нанести на план точку теодолітного ходу?

20. Який контроль нанесення на план точок теодолітного ходу?

Тахеометрична зйомка

 

 

3.1 Вихідні дані

 

У якості зйомочної основи тахеометричної зйомки використані точки теодолітного ходу (попередня робота “Горизонтальна зйомка”), для яких методом геометричного нівелювання визначені позначки Н. Зйомка проведена зі станції (точки) IV теодолітного ходу теодолітом 2Т30. Теодоліт орієнтований на точку III. Планове положення точок місцевості (пікетів) визначалося способом полярних координат, а висотне положення – методом тригонометричного нівелювання. На станції (точці) зйомки на кожен пікет зняті відлік А по горизонтальному кругу і відлік КЛ по вертикальному кругу, визначена віддалемірна відстань Д_в до пікету. Наведення теодоліта здійснювалось на відлік v по рейці,який дорівнює висотіприладу і, тобто v=і. Місце нуля МО вертикального круга теодоліта відоме. Результати зйомки занесені в журнал й абрис тахеометричної зйомки (додатки В і Г).

 

3.2 Вибір вихідних даних

 

На стандартному аркуші паперу (формат А4) за зразком (додаток Д) креслять “Журнал тахеометричної зйомки”, у який згідно з варіантом (номер варіанта збігається з варіантом попередньої роботи “Горизонтальна зйомка”) із додатка В виписують дані зйомки (у графи 1-4) і значення МО, а із додатка А –позначку H_IV станції (точки) тахеометричної зйомки. На окремомуаркуші у довільному масштабі креслять абрис тахеометричної зйомки для свого варіанта (додаток Г).

 

3.3 Обробка журналу тахеометричної зйомки

 

Мета обробки – одержання горизонтальних прокладень Д_г до окремих пікетів і їх позначок Н.

Спочатку визначають кути нахилу n ліній за формулою

n=КЛ – МО. (3.1)

 

Використовуючи кути нахилу n, знаходять горизонтальні прокладення Д_г і повні перевищення h пікетів над станцією зйомки за формулами:

Д_г = Д_в ´ cos² n; (3.2)

H = h^' + і – v = . ( 3.3)

 

 

У формулі (3.3) враховано, що і = v, тобто і – v = 0.

Обчислення виконують на калькуляторі, причому, як правило, при роботі з кутами n спочатку мінути перетворюють у долі градуса, додають до них цілі градуси кута n і тільки тоді беруть косинус або синус.

Наприклад, перевищення h₁ для першого пікету обчислене за такою схемою:

10^': 60^' = 0,17^о + 2^о = 2,17^о ´ 2 = 4,34^о ® sin = 0,07556 ´14,3 = 1,08:2=0,54м

Обчислені значення Д_г заокругляють до 0,01 м і записують у графу 6, а визначені за формулою (3.3) перевищення – у графу 7 журналу.

Позначки окремих пікетів визначають за формулою

H_i=H_IV+h_i, (3.4)

 

де H_IV – позначкастанції (точки) IV,

h_i – перевищення окремого пікету.

Позначки пікетів записують у графу 8 журналу.

 

3.4 Побудова топографічного плану

3.4.1 Нанесення на план пікетів

 

Топографічний план за результатами тахеометричної зйомки будують як доповнення до топографічного плану, побудованого в попередній роботі “Горизонтальна зйомка”. Масштаб плану – 1: 500, висота перерізу рельєфу – 0,5 м.

Пікети на план наносять способом полярних координат за допомогою транспортира і поперечного масштабу. Для цього нуль транспортира суміщають із напрямком, за яким був орієнтований теодоліт (у роботі – напрямок IV - III), і, відкладаючи значення відліку А по горизонтальному кругу, одержують напрямки на пікети. На цих напрямках у масштабі 1: 500 відкладають горизонтальні прокладення Д_Г до окремих пікетів й одержують їх положення. Біля пікету олівцем записують його номер та позначку з точністю до 0,1 м. Пікети з'єднують між собою згідно з абрисом тахеометричної зйомки.

 

3.4.2 Зображення рельєфу і ситуації

 

Рельєф зображують горизонталями. Для їх знаходження проводять інтерполювання між позначками пікетів за допомогою палетки. На палетці позначки горизонталей (ліній) повинні бути підписані через 0,5 м для усього діапазону позначок. Інтерполювання горизонталей здійснюють за напрямками рівних схилів, позначених на абрисі стрілками. Межі ситуації (між певними пікетами) показують умовним знаком контуру.

 

 

3.4.3 Оформлення плану

 

Горизонталі, отримані при інтерполюванні, укладають, кратні 5 м потовщують та у розриві підписують їх позначки, а за необхідності наносять і берг-штрихи. На плані залишають зображеними лише станцію і 5-6 пікетів, розташованих у характерних точках місцевості. Для цих пікетів номери не вказують, а підписують тільки позначки. Горизонталі креслять плавними тонкими лініями коричневого кольору (товщина основних горизонталей – 0,15 мм, потовщених – 0,25 мм).

Ситуацію і її межу зображують умовними знаками. За рамкою плану вказують висоту перерізу рельєфу. Остаточне оформлення плану виконують згідно з додатком Д і зразком виконання розрахунково - графічних робіт, поміщеним у лабораторії.

3.5 Контрольні питання

1. Що означає слово “тахеометрія”?

2. Яка мета тахеометричної зйомки?

3. Якими способами визначають планове і висотне положення точки місцевості при тахеометричній зйомці?

4. Як зорієнтувати тахеометр (теодоліт) за магнітним меридіаном або за даним напрямком?

5. Як створюють зйомочну основу для тахеометричної зйомки?

6. Які вимірювання проводять на станції тахеометричної зйомки?

7. Що називається висотою приладу, висотою наведення?

8. Що таке місце нуля вертикального круга і як його визначити?

9. Що називається перевищенням, позначкою точки?

10. Наведіть формули для визначення місця нуля вертикального круга, кута нахилу, горизонтального прокладення лінії, неповного перевищення, повного перевищення, позначки пікету.

11. Як нанести на план пікет способом полярних координат?

12. Що називається горизонталлю, висотою перерізу рельєфу, закладенням?

13. Як рисують рельєф горизонталями за допомогою палетки?

14. Як підписують горизонталі і показують напрямки схилів?

15. Як горизонталями зображуються гора, улоговина, хребет, лощина, сідловина?

4 список літератури

1. Курс инженерной геодезии / Под ред. В.Е. Новака. – М: Недра, 1989. – 430 с.

2. Практикум по инженерной геодезии / Под ред. В.Е. Новака. – М: Недра, 1987. – 334 с.

3. Ратушняк Г.С. Інженерна геодезія. Практикум. К: Вища школа, 1992. – 262 с.

4. Условные знаки для топографических планов масштабов 1: 5000,

1: 2000, 1: 1000, 1: 500. – М: Недра, 1989. – 286 с.

Додаток А

 

Варіанти, дирекційні кути a_I-II, координати х₁, у₁, позначки Н_IV.

 

Номер студента в списку	Групи	aI-II	х1 (м)	у1 (м)	НIV(м)
Варіанти
									0°30,0!	0,00	-240,40	27,37
									15 35,0	10,10	-230,30	29,70
									30 40,0	20,20	-220,20	32,49
									45 45,0	30,30	-210,10	35,54
									60 50,0	40,40	-200,00	41,23
									75 55,0	50,50	-190,90	46,15
									90 00,0	60,60	-180,80	49,73
									105 05,0	70,70	-170,70	50,69
									120 10,0	80,80	-160,60	53,14
									135 15,0	90,90	-150,50	55,28
									150 20,0	100,00	-140,40	58,52
									165 25,0	110,10	-130,30	61,13
									180 30,0	120,20	-120,20	63,45
									195 35,0	130,30	-110,10	65,74
									210 40,0	140,40	-100,00	67,32
									225 45,0	150,50	-90,90	69,66
									240 50,0	160,60	-80,80	71,18
									255 55,0	170,70	-70,70	73,45
									270 00,0	180,80	-60,60	75,75
									285 05,0	190,90	-50,50	77,80
									300 10,0	200,00	-40,40	79,92
									315 15,0	210,10	-30,30	81,13
									330 20,0	220,20	-20,20	85,40
									345 25,0	230,30	-10,10	87,82
									0 45,0	240,40	0,00	89,55

 

Додаток Б

Абриси, кути b, горизонтальні прокладення d горизонтальної зйомки

 

Продовження додатка Б

 

Продовження додатка Б

 

Продовження додатка Б

 

Додаток В

Абриси тахеометричної зйомки

 

Продовження додатка В

 

Продовження додатка В

 

 

Продовження додатка В

 

 

Додаток Г

Журнали тахеометричної зйомки

 

 

 

Продовження додатка Г

 

Варіант 5 МО=+0°02'	Варіант 6 МО=-0°ОГ
Точки	А	Dв	КЛ	Точки	А	Dв	КЛ
Ш	0°00'	-	-	Ш	0°00'	-	-
		16,1	-Ю°55		21 11	14,6	-3°20
		13,5	-145			10,8	+001
		14,2	-338			12,5	+417
		12,5	-229			14,7	+316
		14,2	+036			15,5	-010
		19,1	+326			16,4	-253
		31,6	+129			25,6	-358
		35,2	-008			33,5	-340
		31,6	-034			30,3	-158
		26,7	-147			27,6	+003
		25,3	-307			28,5	+239
		22,8	-309			27,5	+353
		30,1	-019			29,2	+258
		26,7	+051			35,2	+123
		33,1	+203			37,3	-007
		24,3	+243			28,5	-145
		37,2	+235			36,3	-233
		38,5	+204			39,1	-336
Варіант 7, М0=-0°02'	Варіант 8 МО=-0°01'
Точки	А	Dв	КЛ	Точки	А	Dв	КЛ
Ш	0°00'	-	-	Ш	0°00'	-	-
		10,2	-4°21			16,6	-2°54
		15,0	-236			9,2	-228
		16,3	-354			15,6	-311
		10,1	-531			12,5	-252
		18,5	-218			15,6	-303
		20,1	+001			21,2	-216
		18,1	-312			19,2	-257
		31,0	-413			34,1	-322
		28,8	-338			33,3	-317
		28,1	-132			36,6	-229
		27,2	-309			25,8	-208
		25,1	-354			31,3	-251
		31,2	-304			27,1	-349
		35,2	-125			27,6	-212
		35,7	-1 10			28,2	-336
		40,1	-124			36,1	-132
		31,3	-304			32,2	-255
		30,1	-339			34,6	-315

 

 

Додаток Д – Зразок титульного аркуша.

 

Полтавський нацiональний технічний унiверситет

iменi Юрiя Кондратюка

 

Кафедра проектування автомобiльних дорiг i сiльських будiвель

 

Розрахунково-графiчні роботи з інженерної геодезії

 

1. Горизонтальна зйомка

2. Тахеометрична зйомка

 

 

Варіант 10

Виконав студент гр. 101БП

Лисенко Б.П.

 

Полтава 2003

 

Продовження додатка Д

 

Абрис горизонтальної зйомки

 

 

 

Продовження додатка Д

Відомість обчислення координат точок теодолітного ходу

Точки

Виміряні кути b

Ув'язані кути bув

Дирекційні кути a

Горизон-тальні прокла-дення, d (м)

Прирости координат

Координати

Точки

Обчислені

Ув'язані

Dх

Dу

Dхув.

Dуув.

х (м)

у (м)

І

-0,4 87002,5'

87002,1'

45030,0'

51,89

-0,01 +36,37

+0,01 +37,01

+36,36

+37,02

+105,10

-83,12

I

ІІ

-0,4 105 17,0

105 16,6

+141,46

-46,10

II

120 13,4

66,20

-0,01 -33,32

+0,01 +57,20

-33,33

+57,21

III

-0,4 87 55,5

87 55,1

+108,13

+11,11

III

212 18,3

43,88

-37,09

-23,45

-37,09

-23,45

IV

-0,4 107 07,5

107 07,1

+71,04

-12,34

IV

285 11,2

49,54

+12,98

+0,01 -47,81

+12,98

-47,80

V

-0,4 152 39,5

152 39,1

+84,02

-60,14

V

312 32,1

31,18

+21,08

-22,98

+21,08

-22,98

I

+105,10

-83,12

I

= 540⁰02,0^' Р=242,69 f_х=+0,02 f_у=-0,03 0 0

= 540⁰00,0^'f_абс = 0,04

f_b +2.0^' f_відн =

f_bгр. + 2,2^'

Продовження додатка Д

Абрис тахеометричної зйомки

 

 

 

Продовження додатка Д

Журнал тахеометричної зйомки

Станція (точка) IV; Н _IV=50,30 м; МО = + 0⁰02^'; і = V

 

Номер пікету	Відлік по горизонт. кругу А	Віддалемірна відстань Д в (м)	Відлік по вертик. кругу КЛ	Кут нахилу n	Горизонт. прокладення Д г (м)	Повне перевищення h (м)	Позначка пікету Н (м)
ІІІ	0000'	-	-	-	-	-	-
	22 25	14,3	+ 2012'	+ 2010'	14,28	+0,54	50,84
	81 54	13,6	-1 47	-1 49	13,59	-0,43	49,87
	199 42	10,3	+2 19	+2 17	10,28	+0,41	50,71
	253 38	13,7	+1 40	+1 38	13,69	+0,39	50,69
	315 43	14,8	+4 26	+4 24	14,71	+1,13	51,43
	0 00	23,3	+3 17	+3 15	23,23	+1,32	51,62
	42 15	27,5	+0 52	+0 50	27,49	+0,40	50,70
	64 23	41,1	-0 38	-0 40	41,09	-0,48	49,82
	81 54	28,7	-1 41	-1 43	28,67	-0,86	49,44
	130 40	19,7	-1 34	-1 36	19,68	-0,55	49,75
	199 42	26,7	+2 14	+2 12	26,66	+1,02	51,32
	226 35	36,6	+2 27	+2 25	36,53	+1,54	51,84
	253 38	31,2	+2 03	+2 01	31,16	+1,10	51,40
	285 30	26,5	+2 44	+2 42	26,44	+1,25	51,55

 

Продовження додатка Д

м. Полтава Топографічний план ПолтНТУ

Варіант 10, гр. 101 БП Масштаб 1:500 Горизонтальна зйомка

Лисенко Б.П. Суцільні горизонталі, Тахеометрична зйомка

проведені через 0,5 м