Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи

УРОК № 25

Тема. Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин.

Мета:

§ пояснювати, яким було місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи;

§ визначати особливості зовнішньої політики Гетьманщини;

§ характеризувати розвиток відносин між Українською державою й Московією в роки війни;

§ аналізувати основні положення україно-московського договору 1654 р.;

§ удосконалювати навички аналізу й порівняння історичних подій; виховувати почуття національної гідності на прикладах національної історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: україно-московський договір 1654 р., протекторат, нунцій.
Основні дати:

§ 8 січня 1654 р. - Переяславська рада;

§ 27 березня 1654 р. - укладання україно-московської міждержавної угоди (Березневі статті).

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Початок національно-визвольної війни українського народу сер XVII ст. 22 січня 1648 р.

2. битва на Жовтих Водах 5-6 травня 1648 р.

3. битва під Корсунем 16 травня 1648 р.

4. битва під Пилявцями 11-13 вересня 1648 р.

5. битви під Збаражем, Зборовом липень – серпень 1649 р.

6. укладання Зборівського мирного договору; 8 серпня 1649 р

7. битва під Берестечком 18-30 червня 1651 р.

8. укладання Білоцерківського договору 18 вересня 1651 р.

9. Початок створення Української козацької держави 1649 р.

10. молдавські походи 1650, 1652 і 1653 рр.

11. битва під Батогом 22-23 травня 1652 р

12. Жванецька облога 11 жовтня - 5 грудня 1653 р

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи

З перших місяців війни Б. Хмельницький особливу увагу зосередив на дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької України.

Дипломатія — діяльність глав держав і урядів зі здійснення зовнішньої політики і захисту інтересів держави за кордоном.

Метою дипломатичної діяльності було створення антипольської коаліції держав, щоб спільними силами завдати пораз­ки Речі Посполитій.

Уже на першому етапі Національно-визвольної війни (1648-1649 рр.) після здобуття перемог розпочався процес фор­мування адміністративного апарату зовнішніх зносин. При геть­манській канцелярії існувала дипломатична служба, що розроб­ляла інструкції, готувала посольства.

У резиденції гетьмана склалася церемонія приймання послів, ведення з ними переговорів, підготування аудієнції тощо.

Визвольна війна українського народу, його успіхи знаходили широкий розголос у світі. Правлячі кола Франції, Великої Британії та інших європейських країн уважно стежили за подіями і в Україні.

До Чигирина, тодішньої гетьманської столиці, прибувало багато послів з різних держав: з Москви, Туреччини, Угорщини, Польщі, Венеції, Швеції.

Б. Хмельницький підтримував дипломатичні стосунки з ба­гатьма відомими в світі державними діячами, зокрема з О. Кромвелем.