Ознайомчо-рефлексивний урок.

Репродуктивно-діяльнісний урок.

На такому уроці переважає репродуктивна діяльність по створенню вироби якого виду ДПМ у певній техніці. Введення знань все ще носить допоміжний характер, ці знання здебільшого естетичного характеру, що готують до естетичної діяльності по створенню виробів у запропонованій техніці. Ця діяльність носить репродуктивний характер, тобто діти діють точно у відповідності з запропонованим зразком, копіюють його. Завдання, яке ставиться перед учнями, - передати і технічну, і естетичну сторону виробу як можна точніше, з дотриманням законів краси. Вводяться поняття пропорційності, симетрії, сполучуваності, паралельності,
ритмічності і т.д. Особливе значення на цьому уроці набуває робота з інструкційними картами, операційними схемами, складання власних схем. Діти вчаться планувати власну діяльність, складати план виготовлення виробу. Обговоренню піддається кожен етап роботи, діяльність дітей супроводжується інструкціями вчителя. Учитель постійно нагадує про вимоги до естетичності, пропорційності, гармонічності виробу. Відбувається вдосконалення практичних умінь і навичок, формується здатність до трудового зусилля. Такі уроки доцільно, на погляд Ільїнської,
проводити як уроки здвоєні, щоб учні мали можливість реалізувати запропонований вчителем задум, порівняти і по можливості оцінити отримані вироби. На репродуктивно-діяльнісному уроці переважає діяльність з виготовлення виробів у відповідності з естетичними вимогами, однак присутній елемент творчості, самостійного пошуку (наприклад, при виборі поєднання кольорових клаптиків).Це основний тип уроку на другому етапі.

Ознайомчо-рефлексивний урок.

На уроці на перше місце ставиться завдання формування естетичного судження, залучення дітей до народного мистецтва, підготовка їх до діалогу культур. Обов'язковим компонентом уроку є виставка виробів, з якою знайомилися учні. Урок міг бути побудований як екскурсія в музей декоративно-прикладного мистецтва, тоді предметом ознайомлення, оцінки, міркування ставали експонати музею. Предметом обговорення може стати виставка, підготовлена ​​вчителем, - вироби, створені самим вчителем, експонати шкільного музею народного мистецтва, виставка творів учнів минулих років навчання, виставка робіт учнів даного класу і ін. Спілкування з предметами ДПМ, зразками, спонукають учнів до естетичного виготовлення виробу. Цінність уроків-виставок виробів декоративно-прикладної народної творчості бачиться, перш за все, в тому, що вони є засобом формування майже всіх компонентів естетичної культури молодшого школяра. На таких уроках учні отримують естетичні знання на чуттєвому і свідомому рівні (розповідь вчителя). Учитель, звертаючи увагу дітей на ту чи іншу річ, провокує їх на затримку уваги, на понад уважне, детальне розглядання предмета, виділення основних його частин. Емоції і переживання, які при цьому виникають, сприяють формуванню естетичних почуттів. Такі уроки несуть величезний позитивний заряд, оскільки неможливо залишитися байдужим при безпосередньому спілкуванні з зразковими виробами. Це сприяє створенню формуючого, виховного, розвиваючого середовища. На
уроці цього типу у дитини формується такий компонент естетичної культури, як потреба («хочу такий же»). На відміну від уроків-екскурсій, на таких уроках дітям дозволяється помацати вироби руками, розглянути їх.

На третьому етапі навчання тривала система ознайомчо-рефлексивних уроків - не менше двох протягом півріччя. Однак новий етап формування естетичної свідомості в процесі естетичної діяльності зажадав залучення нових форм роботи. На цьому етапі проводяться уроки двох нових типів.
Діяльнісно-продуктивний урок -це основний тип уроку. На цьому уроці переважає творча діяльність, розвивається фантазія, здатність до оцінки. Творчі завдання на уроці носять індивідуальний, груповий і колективний характер. Уроки колективної творчості з виготовлення загального виробу (але з правом власної його інтерпретації) активізують діяльність дітей, сприяють підвищенню вимоги до якості свого виробу. Уроки індивідуальної творчості носять іноді проблемний характер: вчитель приносить до класу два або кілька схожих зразків, які відрізнялися за кольором, способу обробки і способом виготовлення. Дітям пропонувалося зробити свою саморобку не схожою на демонстраційні зразки, відмінної від них. Тематика, призначення виробу і техніка виконання (наприклад, в'язання) зазвичай задавалися вчителем. Школярі, як правило, вже мають достатній рівень знань і умінь для пошуку нових шляхів і способів вирішення конкретних завдань на даному етапі навчання. Важливо було орієнтувати їх на самостійну творчу діяльність, пробуджувати бажання вкласти в неї своє вміння, відобразити задуманий художній образ, зробити його самобутнім, не схожим на інші, але обов'язково акуратним, естетичним, який б радував око і душу оточуючих. На цих уроках розвивалося творче мислення дітей, які аналізували раніше побачені, сприйняті зразки, намагалися висловити свою власну задумку, створити свій власний образ, їх діяльність ставала художньою, тобто образною. Головна мета таких уроків-створити атмосферу, що спонукає учнів до самостійної творчої діяльності, яка активізувала раніше отримані знання, уміння і навички для формування стійких переживань і потреби в естетичній діяльності. Велику частину часу на уроках діти займалися самостійною творчою діяльністю. Урок цього типу цінний тим, що на ньому учні набувають навик самостійного планування власної діяльності по створенню не простого виробу, а твору мистецтва, що відрізняється оригінальністю задуму і виконання, в учня формувалася рефлексивна реакція (він, щоправда, не завжди міг адекватно оцінити свій твір

Інформаційно-рефлексивний урок припускає творчі домашні завдання і їх обговорення на уроці. Учням пропонується прочитати в літературі, або дізнатися від оточуючих про будь-який вид ДПМ, самому запланувати і виготовити виріб, принести його в клас, розповісти товаришам, продемонструвати свій виріб. Діти повинні були оцінити і розповідь однокласника, і його твір, тобто на уроці йшла презентація самостійно виготовлених дітьми виробів та оцінка їх товаришами. Одним з видів такого уроку є урок - книжковий ярмарок. Діти приносять не тільки самостійно виконані вироби, але й книги, з яких вони про ці види ДПМ дізналися. В кінці уроку діти обмінялися книгами й виробами, відкривши для товаришів «абонемент» своєї домашньої бібліотеки. По враженнях від побаченого і почутого діти або писали домашні твори, або готували усні твори на уроці (твори про побачене і прочитане - усні та письмові). Уроки цього типу доцільно проводити не рідше одного разу протягом чверті. Учитель націлює учнів на творчий підхід, на зв'язок уроків художньої праці з життям, формує стійку потребу в естетичному освоєнні навколишнього, в естетичній діяльності та створює позитивну мотиваційну сферу; формує естетичне судження, вміння оцінювати виріб з позиції придбаних естетичних знань, формує погляди, смаки, нахили (ідеал). По досягненні достатнього рівня естетичних знань і умінь доцільно орієнтувати учнів на самостійну творчу діяльність поза уроком. Така, можлива типологія художньої праці, що дозволяє вчителю творчо підійти до навчального процесу та формувати естетичну культуру учнів у процесі отримання знань і засвоєння початкових трудових умінь і навичок