Вибір та обґрунтування переліку технічних засобів для організації системи оперативного зв’язку.

2.1. Технічні засоби проводового оперативно-диспетчерського зв’язку

 

Зразковий перелік технічних засобів, які можливо використовувати для організації оперативного зв’язку гарнізону МНС, наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1 – Зразковий перелік засобів зв’язку.

Найменування обладнання	Кількість	Призначення і ТТХ
Пульт оперативно-диспетчерського зв’язку НАБАТ
Пульт оперативно-диспетчерського зв’язку РЕГІОН-120ХТ
Багатофункціональний пульт МФП-4	N

3. Розрахунок пропускної спроможності мережі спецзв’язку «01(112)»

 

3.1 Визначення сталості системи зв’язку яка містить n каналів

Стійкість структури зв’язку, що складається з n каналів зв’язку (наприклад, з одного основного і декількох резервних каналів), в загальному вигляді розраховується за наступною формулою:

 

; (1)

 

де - імовірність безвідмовної роботи i-го каналу зв`язку;

g_і - інтенсивність пошкодження і-го каналу зв’язку, [1 /год];

t - час роботи каналу зв’язку.

Імовірність безвідмовної роботи кожного каналу зв’язку Pi розраховується для часу роботи протягом місяця.

За результатами розрахунку сталості безвідмовної роботи системи потрібно визначити підвищення сталості у разі застосування резервного каналу зв’язку.

3.2 Оптимізація мережі спецзв’язку «01(112)»

Оптимізація мережі спецзв’язку зводиться до знаходження такого числа n ліній зв’язку «01(112)» і диспетчерів, при яких забезпечується виконання умови, такої що імовірність втрати виклику P_{вдм n} не перевищить заданого рівня Р_В. При цьому забезпечується необхідна пропускна спроможність мережі спецзв’язку.

Таким чином, послідовно збільшуючи число ліній зв’язку від 1 до n, потрібно знайти таке число ліній зв’язку, при якому виконується умова P_{вдм n} ≤ Р_В.

Відносне навантаження, яке створюється в мережі спецзв’язку, може бути визначене за допомогою формули:

 

y = lT_П; (2)

де l – інтенсивність вхідного потоку викликів, що надходить до мережі спецзв’язку за лініями «01(112)», 1/хв.

Т_П – середній час переговорів в мережі спецзв’язку за лініями «01(112)», хв.

В загальному вигляді імовірність того, що всі n ліній зв’язку вільні, визначається як:

 

(3)

 

де k - послідовність цілих чисел, k = 0, 1, 2...n.

Імовірність того, що всі n ліній зв’язку будуть зайняті (імовірність відмови в обслуговуванні) визначається за формулою:

 

(4)

Таким чином, розраховуючи P_вдм.n, необхідно отримане значення порівняти з P_В, поки не буде досягнуто узгодження з поставленою умовою.

Після задоволення умови P_відм.n £ P_В визначається імовірність того, що виклик буде прийнято на обслуговування (чи відносна пропускна здатність мережі спецзв’язку), користуючись наступною формулою:

 

P_обс = 1 - P_вдм._n; (5)

 

Отримане значення P_обс показує відсоток обслуговування викликів, що надійшли по лініях зв’язку «01(112)».

Абсолютна пропускна здатність мережі спецзв’язку (кількість розмов, що проводяться за хвилину) визначається наступним чином:

 

L = lP_обс.; (6)

 

Середнє значення числа зайнятих ліній зв’язку при цьому можна визначити за допомогою формули:

 

n_З = yP_обс (7)

 

Отримане значення визначає число ліній, зайнятих розмовами, в режимі роботи мережі спецзв’язку, що встановився.

Тут необхідно дати оцінку ефективності обслуговування викликів, що надходять, виходячи з отриманих значень.

Коефіцієнт зайнятості ліній зв’язку визначається як

К_З = n_З/n; (8)

 

де n - кількість ліній, що отримано при розрахунку.

Середнє число вільних ліній зв’язку можна визначити як:

 

n₀ = n - n_З, (9)

 

Коефіцієнт простою ліній спецзв’язку «01(112)» визначається за формулою:

 

. (10)

 

Для визначення фактичної пропускної здатності мережі спецзв’язку по лініям «01(112)», з урахуванням коефіцієнта надійності апаратури, можна скористуватися виразом:

 

L_Ф = LК_Г; (11)

 

де К_Г – коефіцієнт готовності апаратури.

Тоді необхідна кількість ліній спецзв’язку з урахуванням надійності апаратури, що використовується, визначається як:

n_Ф = n/К_Г (12)

 

При надходженні виклику на ОКЦ його обслуговуванням займається диспетчер. Виходячи з заданих величин часу обслуговування та розмови, можна визначити час зайнятості означеного диспетчера обслуговуванням виклику, що надійшов, як:

 

T_обсД = T_П + T_обс1; (13)

 

де T_П - задана величина часу однієї «чистої» розмови диспетчера з абонентом, що викликає (середній час переговорів в мережі спецзв’язку за лініями «01(112)»);

T_обс1 - час зайнятості диспетчера обробкою прийнятого виклику (запис виклику, що надійшов, в журналі реєстрації та ін.), хв.

За заданою інтенсивністю вхідного потоку викликів l, що надходять до мережі спецзв’язку, і часом обслуговування одного виклику диспетчером T_обсД, визначається повне навантаження на всіх диспетчерів за зміну (за добу).

 

Y_Д = 24lT_обсД [год]; (14)

 

де l - інтенсивність надходження викликів, вик/хв;

Т_обс2 - час зайнятості диспетчера, хв.

Розраховується допустиме навантаження на одного диспетчера за зміну з урахуванням коефіцієнта зайнятості диспетчера

 

Y_1доп = K_ДY_1макс [год]; (15)

 

де К_Д – коефіцієнт зайнятості диспетчера;

Y_1макс=12 год – максимальне навантаження за зміну на одного диспетчера.

Отримавши значення допустимого навантаження на одного диспетчера за зміну, можна визначити необхідне число диспетчерів у зміні для обслуговування викликів, що надходять по мережі спецзв’язку «01(112)»:

 

(16)

 

Після отримання результатів розрахунку потрібно зробити висновки щодо влаштування обраних технічних засобів зв’язку для організації оперативно-диспетчерського зв’язку гарнізону МНС.