Закони України щодо регулювання різних аспектів інформаційної діяльності

 

В Україні діє також низка спеціальних законів щодо регулювання тих чи інших аспектів інформаційної діяльності.

 

Закон України «Про видавничу справу». Він визначає загальні засади видавничої справи, регулює порядок організації та впровадження видавничої діяльності, розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб’єктів видавничої діяльності.

Відповідно до Конституції України цей Закон покликаний сприяти національно-культурному розвитку українського народу, громадян України всіх національностей, утвердженню їх духовності та моралі, доступу членів суспільства до загальнолюдських цінностей, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виготовлювачів, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції. Видавнича справа – сфера суспільних відносин, що поєднує організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдження видавничої продукції.

Відносини у сфері видавничої справи регулюються Конституцією України, цим Законом, Законами України «Про інформацію», «Про авторське право і суміжні права», «Про державну таємницю», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», іншими законами та нормативно-правовими актами.

 

Закон України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» визначає засади державної підтримки книговидавничої справи в Україні і спрямований на подолання кризи у вітчизняному книговиданні та створення сприятливих умов для його розвитку.

У законі зокрема зазначається, що метою державної підтримки книговидавничої справи в Україні є:

- визнання духовної функції книги в суспільстві;

- задоволення духовних, освітніх і культурних потреб українського народу за допомогою книг;

- забезпечення державних інтересів щодо захисту національного інформаційного простору;

- сприяння збільшенню випуску книжкової продукції в Україні, зниженню її собівартості та підвищенню конкурентоспроможності як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;

- оновлення і переоснащення видавничо-поліграфічної бази суб’єктів видавничої справи та створення сприятливих умов їх розвитку.

 

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» визначає загальні засади бібліотечної справи і бібліотечної системи України, встановлює вимоги до формування і збереження бібліотечних фондів, бібліотечного обслуговування з метою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, збагачення духовного потенціалу народу.

Бібліотечна справа розглядається як складова інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, котра включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних працівників.

 

Закон України «Про музеї та музейну справу» регулює суспільні відносини в галузі музейної справи, встановлює правові, економічні, соціальні засади наукового комплектування, вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної й духовної культури, діяльності музейних закладів в Україні.

 

Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» розглядає національний архівний фонд України як складову частину вітчизняної і світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, що перебуває під охороною держави і призначена для задоволення інформаційних потреб суспільства і держави, реалізації прав та законних інтересів кожної людини.

 

Закон України «Про кінематограф» визначає правові основи діяльності в галузі кінематографії та регулює суспільні відносини, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням і демонструванням фільмів.

Державна політика в кінематографії полягає у визнанні кінематографії галуззю культури, а національного фільму – надбанням культури українського народу і здійснюється шляхом державної підтримки суб’єктів кінематографії України.

 

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» відповідно до Закону України «Про інформацію» регулює діяльність телерадіоорганізацій на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

 

Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» відповідно до Конституції України, Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших законодавчих актів України визначає правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її статус, компетенцію, повноваження, функції та порядок їх здійснення.

 

Закон України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України» визначає, що з метою всебічного задоволення потреб суспільства в оперативній інформації, забезпечення плюралістичного характеру мовлення, зважаючи на національні традиції, морально-етичні принципи Українського народу, створюється система суспільного телебачення і радіомовлення України, яка діє на основі Конституції України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про телебачення і радіомовлення», інших законів, що регламентують діяльність телерадіоорганізацій як суб’єктів інформаційної і господарської діяльності, та цього Закону.

 

Закон України «Про радіочастотний ресурс» визначає умови використання радіочастотного ресурсу, запроваджує єдиний цивільний орган управління радіочастотним ресурсом, а також створює умови для демілітаризації цієї сфери, для відкритості та прозорості системи координування радіочастотним ресурсом.

 

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва – авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організації мовлення – суміжні права.

 

У Законі України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» передбачається внести зміни до таких законів України:

1. Абзац третій пункту 2 статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» після слів «пропонування для продажу» доповнити словами «в тому числі через Інтернет».

2. У Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»:

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту: «доменне ім’я – ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті»;

2) пункт 2 статті 16 доповнити абзацом такого змісту: «Використання знака визнається також його використання в Інтернеті, а також використання доменних імен, тотожних чи подібних до знака настільки, що їх можна сплутати».

 

Закон України «Про рекламу» визначає основні засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження, одержання реклами.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

 

Закон України «Про електронний цифровий підпис» визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.