Визначення постійних і змінних загальновиробничих витрат та бази їх розподілу.

Окрім цих розділів наказ про облікову політику може включати й інші елементи організації бухгалтерського обліку на підприємстві (форми ведення бухгалтерського обліку, схему обігу документів, організацію внутрішнього контролю, порядок проведення інвентаризацій, структуру апарату бухгалтерії тощо).

Відповідно до П(с)БО 6 облікова політика може змінюватися тільки якщо:

а) змінюються статутні вимоги;

б) змінюються вимоги органу, який затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

в) зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважаються зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

• подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
• подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
• повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Питання організації бухгалтерського обліку належать до компетенції його власника (власників) чи уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Згідно зі ст. 8 Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство може самостійно обрати такі форми його організації:

• введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
• користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець без створення юридичної особи;
• ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
• самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Але така форма організації бухгалтерського обліку не може застосуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера з дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

• забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлений термін фінансової звітності;
• організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
• бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, розкрадання і псування активів підприємства;
• забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

Згідно з Законом " Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ", бухгалтерський облік на всіх підприємствах ведеться безупинно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

При цьому підприємство самостійно:

• визначає облікову політику підприємства;
• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних принципів, встановлених чинним законодавством, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
• затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
• може виділяти на окремий Баланс філії, представництва, відділення й інші підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з подальшим включенням їх показників у фінансову звітність підприємства.

Існує дві форми організаційної побудови апарату облікової служби на підприємстві: централізована і децентралізована.

При централізованій формі весь апарат бухгалтерської служби як методично, так і адміністративно підпорядковується одному керівникові - головному бухгалтеру. При децентралізованій формі організаційної побудови частина апарату бухгалтерії з методичних питань підпорядкована головному бухгалтеру, а з адміністративних питань - господарському керівникові (начальнику цеха, виробництва та інших служб).

Організаційна побудова апарату облікової служби багато в чому залежить від її структури. Структура апарату бухгалтеріївідбиває форму організації взаємодії виконавців, які безпосередньо зайняті бухгалтерським обліком у системі управління підприємством.

На форму організаційної побудови та структуру апарату облікової служби підприємства впливають такі фактори:

• обсяги виробництва та види діяльності;
• загальна чисельність працюючих;
• кількість структурних підрозділів та філій (дочірніх підприємств);
• характер функціональних обов'язків співробітників бухгалтерії.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства, складання ліквідаційного Балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка створюється відповідно до законодавства.

За відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушеннями встановленого порядку, внесення помилкових даних у фінансову чи статистичну звітність, несвоєчасне чи неякісне проведення інвентаризацій посадові особи підприємства згідно зі статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні порушення можуть бути оштрафовані на суму від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладене адміністративне стягнення за одне з таких правопорушень, підлягають накладенню штрафу у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Тема 5.

У разі закупки виробничих запасів у населення оформлюється Акт закупівлі ТМЦ, форма якого повинна бути затверджена наказом про облікову політику. В акті закупівлі обов’язково зазначаються паспортні дані та ідентифікаційний код особи – продавця. Виробничі запаси, які поступають від постачальника повинні супроводжуватися такими документами: рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, накладні та інші. Отримання виробничих запасів безпосередньо від постачальника здійснюється матеріально відповідною особою. Первинними документами, що підтверджують вартість придбаних матеріалів підзвітними особами є товарний рахунок і акт (довідка), які складає підзвітна особа за участі інших посадових осіб підприємства. Контроль за виконанням плану договорів, вчасним надходженням та оприбуткуванням матеріалів здійснює відділ постачання. З цією метою в ньому ведуть відомості оперативного обліку виконання договорів доставки, де відмічають виконання умов договору про поставку за асортиментом матеріалів, їх кількістю, ціною, строками відвантаження тощо. Бухгалтерія здійснює контроль за організацією даних оперативного обліку Всі господарські операції після їх оформлення первинними документами записуються до облікових регістрів.

Обліковий регістр — це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій У системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.

Облікові регістри — це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Інформація, що міститься в облікових регістрах, використовується для оперативного управління, економічного аналізу діяльності підрозділів і підприємства в цілому, а також для складання звітності. Тому своєчасне і повне відображення господарських операцій в облікових регістрах — одна із обов'язкових умов якості й оперативності обліку.

Запис у регістрах бухгалтерського обліку виконується на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти виконання господарських операцій і розпоряджень (дозволів) на їх проведення, накопичують і систематизують інформацію первинних документів. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Перенесення інформації має здійснюватися у порядку надходження первинних документів до місця обробки (бухгалтерії) або не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну звітність, наприклад, нарахування і виплату заробітної плати, складання бухгалтерської, статистичної звітності тощо.

Регістри бухгалтерського обліку мають містити назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Форми облікових регістрів рекомендуються Міністерством фінансів України або розробляються міністерствами і відомствами за умови дотримання загальних методологічних принципів. Так, нині питання використання регістрів бухгалтерського обліку регулюються Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV та методологічними рекомендаціями щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356.

Підприємства, які складають облікові регістри на машинних носіях, зобов'язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для прочитання вигляді.

Облікові регістри складаються щомісяця і підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства. Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного обліку здійснюють із застосуванням, щонайменше, коду класів рахунків і коду синтетичного рахунка. Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Інформація про господарські операції, здійснені підприємством за певний період, в облікових регістрах переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності підприємства.

 

Тема 7.

Місцем проходження виробничої практики було Товариство „Калуш Приват Бровар Дистриб’юшен”. Цілями Товариства є здійснення своєї виробничої і комерційної діяльності з метою одержання прибутку за рахунок:
- першочергового забезпечення потреб у виробництві будівельних матеріалів;
- підвищення ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів, посилення матеріальної зацікавленості працюючих за рахунок подальшого вдосконалення структури управління виробництва будівельних матеріалів;
- сприянню насиченості внутрішнього ринку будтоварами.
- Ознайомившись з загальними основами та напрямами діяльності підприємства; вивчивши правові засади його роботи на основі аналізу нормативно-правової літератури щодо регулювання створення та діяльності підприємства, його організаційну структуру; дослідивши організацію маркетингових досліджень та збуту, процес укладання контрактів та проаналізувавши економічні показники підприємства на основі вивчення документів звітності та розрахунку фінансових показників; застосовуючи знання та навики, отримані після вивчення дисциплін: “Економіка підприємства”, “Гроші та кредит”, “Бухгалтерський облік”, “Фінанси підприємств”, “Економічний аналіз” та ін., була зроблена спроба оцінити ефективність функціонування підприємства у 2003-05 рр., визначити основні проблеми, існуючі в його діяльності, та запропонувати можливі шляхи їх вирішення. Особливу увагу при проходженні практики та написанні звіту було приділено вивченню зовнішньоекономічної діяльності підприємства, у тому числі правових основ регулювання зовнішньоекономічної діяльності, товарів експортного напрямку, їхньої частки в загальному обсязі реалізації, визначення заходів щодо покращення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

 

 

· Список використаної літератури
1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", прийнятий 16 липня 1999 року.
2. Закон України "Про аудиторську діяльність", прийнятий 22 квітня 1993 року.
3. Закон України "Про охорону праці", прийнятий 14 жовтня 1994 року.
4. Постанова "Про порядок подання фінансової звітності", від 28 лютого 2000 року № 419.
5. Постанова "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття" від 19.04.1993 року №279.
6. Наказ "Про План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", від 30.11.99 року №291.
7. Наказ "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку і бюджетних установ, від 10.12.99 року №880/4183.
8. Наказ "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів" №193 від 21.06.96 року.
9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99р., із змінами і доповненнями за станом на 20.09.2004 р.
10. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2004р.
11. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів/за ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця – 5-е вид.,доп. І пероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 726 с.
12. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник. – Київ: вид. „Центр навчальної літератури”, 2005. – 528с.
13. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік. Оподаткування і звітність. Підручник. – К.: Алеута, 2006. – 1080с.
14. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 672с.