Визначення кількості основного технологічного обладнання.

У залежності від стадії проектування, а також від вимог ступеня кінцевої точності результату при визначенні кількості основного технологічного обладнання застосовують або детальний, або укрупнений спосіб.

Детальний спосіб розрахунку кількості обладнання на основі докладного технологічного процесу застосовують в умовах великосерійного і масового виробництва. При цьому є деякі особливості розрахунку для безперервно-потокової лінії, змінно-потокової і групової ліній і для непотокового виробництва.

Розрахункова кількість обладнання для безперервно-потокової лінії визначають для кожної операції за формулою

Отриману розрахункову кількість обладнання округлюють у більшу сторону до найближчого цілого числа, отримуючи кількість верстатів для даної операції.

Після цього визначають коефіцієнт завантаження верстата

На роботу автоматичної лінії мають великий вплив так звані накладені втрати часу, пов'язані із зупинкою складного обладнання або відсутністю заготовок. Для їх обліку вводять коефіцієнт використання устаткування K_в, що представляє собою відношення розрахункового числа одиниць технологічного обладнання, необхідного для забезпечення програми випуску виробів, до фактичного.

Тоді прийнята кількість обладнання на дану операцію рівна

Коефіцієнт завантаження завжди менший одиниці.

При великих обсягах випуску і малому такті випуску можна визначати розрахункову кількість верстатів по продуктивності:

Для змінно-потокових і групових потокових ліній розрахункову кількість обладнання на кожну операцію визначається за штучно-калькуляційним часом і програмою випуску кожної закріпленої за лінією деталі:

Якщо підготовчо-заключний час невідомий, то розрахунки можна вести по штучному часу з використанням коефіцієнта переналагодження K_П:

Зазвичай K_П = 0,95; для групових потокових ліній, що не вимагають переналагодження, K_П = 1.

Розрахункова кількість верстатів отримують округленням до найближчого більшого цілого числа.

Якщо багатопредметна потокова лінія працює з різними тактами, то, щоб фактичний час роботи обладнання не перевищував ефективний фонду часу з врахуванням втрат на переналагодження, має виконуватися така умова:

У непотоковому виробництві розрахункову кількість обладнання визначають по кожному типорозмірі обладнання для кожної ділянки на основі даних про верстатоємність деталей, закріплених для обробки за даною ділянкою:

Отриману розрахункову кількість верстатів округлюють до найближчого більшого цілого числа і визначають коефіцієнт завантаження.

Укрупнений спосіб розрахунку кількості обладнання за техніко-економічними показниками застосовується при проектуванні цехів одиничного і дрібносерійного виробництва з великою, точно не виявленої номенклатурою, а також при техніко-економічному обгрунтуванні проекту. У цьому випадку для розрахунків використовуються укрупнені дані про трудоємність виготовлення виробу.

Загальна кількість верстатів у цьому випадку визначається за сумарною верстатоємністю виготовлення річної програми виробів, що випускаються:

Потім визначають кількість верстатів кожного виду:

Отримане розрахункове кількість верстатів округлюють до найближчого більшого цілого числа і остаточно визначають загальну кількість верстатів в цеху

Завершальним кроком розрахунку устаткування є заявочна відомість, в якій вказується модель, потужність, балансова вартість і маса кожного верстата.