Аналіз організаційно-технічного рівня автотранспортного підприємства

Під організаційно-технічним рівнем виробництва АТП розуміють ступінь досконалості і стану технічної бази, організації виробництва і управління, які визначають якісне виконання планів.

Організаційно-технічний рівень є одним із основних показників оцінки виробничо-господарської діяльності автотранспортного підприємства. Із визначення організаційно-технічного рівня можна виділити 3 групи факторів. Фактори 1-ї групи називаються науково-технічними. До даної групи відносять фактори, які характеризують стан і досконалість засобів виробництва (фізичний і моральний знос рухомого складу, обладнання і інших основних виробничих фондів, ступінь їх оновлення; відповідність рухомого складу характеру вантажів, що перевозяться, впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів і інші). Другу групу складають організаційно-виробничі фактори. В цю групу входять фактори, які характеризують рівень спеціалізації і концентрації підприємства, організацію виробничих процесів і праці. Третя група факторів характеризує організацію управління і включає адміністративні і економічні методи організаційної дії на всі сторони виробничого процесу автотранспортного підприємства.

В результаті такого групування факторів аналіз організаційно-технічного рівня виробництва здійснюється за такими напрямками:

- аналіз показників науково-технічного рівня виробництва;

- аналіз рівня організації виробництва;

- аналіз рівня управління.

Аналіз показників науково-технічного рівня виробництва

Аналіз показників науково-технічного рівня виробництва проводиться по декількох напрямках.

1-й напрям

Аналіз впровадження нової техніки, який передбачає аналіз таких показників як коефіцієнт оновлення, коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу та коефіцієнт вибуття. Коефіцієнт оновлення(К_он) розраховується по всіх групах основних виробничих фондів як відношення вартості введення основних виробничих фондів до загальної їх вартості на кінець періоду, що аналізується. Коефіцієнт зносу (К_зн) основних виробничих фондів в цілому по автотранспортного підприємства і по кожній його складовій визначається як відношення вартості зносу основних виробничих фондів до їх першопочаткової балансової вартості на початок періоду, що аналізується. Коефіцієнт вибуття (К_в) – визначається як відношення вартості основних виробничих фондів, які вибули до їх вартості на початок періоду. Коефіцієнт придатності:

, (5.2)

Між даними коефіцієнтами існує зв’язок. Збільшення коефіцієнтів оновлення і вибуття призводить до збільшення коефіцієнта придатності основних виробничих фондів. Співвідношення коефіцієнтів оновлення і придатності основних виробничих фондів дає характеристику технічного розвитку підприємства:

, (5.3)

де φ – коефіцієнт технічного розвитку підприємства.

Аналіз динаміки цього коефіцієнта показує наскільки успішно підприємство технічно розвивається. Для аналізу для аналогії можна розрахувати коефіцієнт технічного розвитку рухомого складу АТП і зони технічного обслуговування та ремонту рухомого складу.

2-й напрям

Аналіз технічної озброєності праці (фондоозброєності). При розрахунку даного показника необхідно враховувати, що технічно озброюють працю не всі основні виробничі фонди, а лише транспортні засоби, машини, обладнання, передавальні пристрої, прибори і інструменти. За допомогою даної методики розраховують показники технічної озброєності праці на початок і кінець періоду, що аналізується. Якщо відношення технічної озброєності праці на кінець року до аналогічного показника на початок року > 1, то це означає ріст технічної озброєності праці. При аналізі динаміку показника технічної озброєності праці порівнюють з динамікою продуктивності праці. Ріст технічної озброєності праці має сприяти і росту показника продуктивності праці.

3-й напрям

Аналіз ступеня механізації і автоматизації виробництва. Для характеристики рівня механізації і автоматизації розраховують наступні показники:

- рівень механізації і автоматизації виробництва – відношення кількості елементів виробництва, безпосередньо пов’язаних з механізацією і автоматизацією, до загальної кількості цих елементів;

- ступінь охоплення робітників механізованою працею – відношення чисельності робітників, які виконують операції механізованим способом до загальної кількості робітників;

- рівень механізації праці – відношення часу механізованих процесів до тривалості всіх операцій.

Аналіз рівня організації виробництва

До показників, які характеризують організаційний рівень виробництва відносяться:

- концентрація і спеціалізація виробництва;

- коефіцієнти інтенсивного і екстенсивного використання рухомого складу і обладнання;

- ритмічність виконання перевезень;

- стан культури виробництва і промислової естетики.

Концентрація виробництва на автомобільному транспорті означає зосередження (збільшення) засобів виробництва, робочої сили і обсягів транспортної роботи на великих підприємствах, в результаті чого росте технічний розвиток автотранспортного підприємства і вдосконалюються форми виробничого процесу. Це дозволяє підвищити ефективність використання рухомого складу за рахунок покращення структури парку скооперованих підприємств, раціоналізації перевезень, скорочення пустих пробігів, спеціалізації автотранспортного підприємства. Коефіцієнт інтенсивного використання рухомого складу чи обладнання (К_інт) розраховується як відношення фактично виробленої за визначений час продукції до кількості продукції, яка повинна бути вироблена за нормами у відповідності до планових завдань (чи до максимально можливої кількості). Коефіцієнт екстенсивного використання рухомого складу чи обладнання розраховується як відношення фактичного часу роботи рухомого складу до базового.

Під ритмічною роботою автотранспортного підприємства розуміють виконання плану перевезень в розмірах, передбачених у календарному графіку. Виконання планового ритму перевезень сприяє забезпеченню виконання плану і ритмічності роботи підприємств-споживачів, прискоренню оборотності оборотних коштів, ліквідації простоїв обладнання і робочої сили в одні періоди і понад нормованих робіт в інші, підвищення використання виробничих потужностей і росту ефективності використання основних фондів. Таким чином, ритмічною роботою вважається робота при умові, що за кожен період план був виконаний. Величина коефіцієнта ритмічності (r_ритм) не може бути >1.

Стан культури виробництва і промислової естетики

Культура виробництва характеризується організацією праці на робочих місцях, яка передбачає виконання заходів, що забезпечують умови для високої продуктивності праці на основі найбільш повного використання технічних можливостей обладнання, творчого розвитку здібностей робітника при зниженні його втоми і збереженні здоров’я. Культура виробництва нерозривно пов’язана з промисловою естетикою – забезпеченням працівників зручним, надійним і гарним спецодягом; благоустроєм території підприємства; фарбуванням приміщень обладнання в гармонійні тони; використання музики тощо.

Аналіз рівня управління

Аналіз рівня управління здійснюється за такими напрямами:

- аналіз виробничої структури. При аналізі виробничої структури визначається обґрунтованість виокремлення тих чи інших підрозділів, визначається співвідношення виробничого і невиробничого персоналу, основного і допоміжного персоналу, вивчається структура чисельності всього виробничого персоналу. Розрахунки ці подаються в динаміці. Виробнича структура автотранспортного підприємства визначає структуру управління ним;

- аналіз структури управління автотранспортного підприємства виявляє в ряді випадків можливості її подальшого вдосконалення. Так як в результаті аналізу досить часто виявляється, що деякі підрозділи чи посадові особи дублюють функції інших;

- аналіз ефективності управління визначається коефіцієнтом ефективності управління та випуском продукції на одного робітника управлінського апарату.

Коефіцієнт ефективності управління

, (5.4)

де Д – загальна сума доходів на автотранспортного підприємства;

З_упр – затрати на управління;

Випуск продукції на одного працівника управлінського апарату

, (5.5)

де N_пр.у – кількість працівників управління