Основні напрямки соціального захисту молодої людини

Молодіжна політика як системи заходів, спрямованих на фізичний, освітній, інтелектуальний, професійний, моральний та духовний розвиток юнаків і дівчат, реалізується в межах чітко визначеної території за допомогою відповідного інфраструктурного забезпечення:

• через мережу місцевих молодіжних структур,

• соціальних інститутів,

• громадських об’єднань,

• закладів освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

Її ефективність залежить від тісної співпраці усіх соціальних інститутів, які працюють з молоддю, а також самої молоді. Реалізація молодіжної політики вимагає відповідного інфраструктурного забезпечення, що полягає у формуванні мережі відповідних соціальних служб, створенні соціальної інфраструктури та мережі державно-громадських інститутів соціальної підтримки на зразок Центрального та регіональних на місцях компенсаційних фондів для створення робочих місць для молоді у недержавному секторі економіки, служб по наданню послуг позанавчального працевлаштування студентів та учнівської молоді, фондів підтримки талановитих підлітків; центрів реабілітації молодих інвалідів тощо.

Основні напрямки соціального захисту молодої людини:

Ø Зайнятість молоді, забезпечення умов продуктивної зайнятості покоління, що вступає у трудове життя та його соціального захисту на випадок появи різних форм ризиків, і які реалізуються в межах чітко визначеної території. Для цього розробляються цільові комплексні програми, орієнтовані на регулювання основних пропорцій зайнятості молоді.

Основними завданнями програм є стримування росту молодіжного безробіття через механізми збереження існуючих та створення нових робочих місць, підвищення конкурентоздатності молоді на ринку праці через розширення можливостей її освітньої, профорієнтаційної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, збереження трудового та інтелектуального потенціалу молоді, підвищення її трудової активності й підприємницької ініціативи.

Ø Освіта - освіта є одним з головних чинників, що сприяє розвитку та прогресу особистості, формує її світогляд, інтелектуальний, культурний, духовний рівні, впливає на підвищення конкурентоздатності молоді на ринку праці, збільшує можливості працевлаштування, підвищує рівень продуктивності та оплати праці, а тим самим забезпечує їй соціальний захист.

Ø Одним з важливих передумов соціального захисту молоді є необхідність врахування екогомологічної компоненти соціального захисту молоді, що полягає в єдності функціонування природно-суспільних систем. В екологічній системі людина відіграє активну і провідну роль, виступає найдосконалішим індикатором стану навколишнього середовища, що відповідним чином впливають на стан здоров’я всього населення. Врахування вищевказаної компоненти є особливо важливою для молоді, яка уособлює майбутнє держави.

Адже кому як не молоді найбільш важливо володіти капіталом „здоров’я”, що так необхідне для відтворення наступних здорових поколінь, забезпечення довготривалої працездатності, повноцінної зайнятості, ініціативності та підприємливості та створюватиме фундамент економічного зростання в державі.

Врахування екогомологічної компоненти соціального захисту молоді передбачає проведення на державному та місцевих рівнях таких невідкладних заходів:

· проведення екологічної експертизи регіону з метою визначення екологічно-небезпечних територій;

· впровадження системи екологічного прогнозування з метою передбачення та запобігання екологічних лих;

· медико-географічне районування території України з метою врахування компонентів системи охорони здоров’я населення;

· встановлення постійного контролю за станом здоров’я населення, громадський контроль за діями місцевих органів влади, що пов’язані з охороною навколишнього середовища та наданням необхідної допомоги населенню;

· екогомологічне виховання молоді засобами науки, освіти, освоєння екокультури попередників, раціональної поведінки в природі та глибоких національних почувань.