Основні компетенції ради акціонерів і ради директорів

Рада акціонерів	Суперечності	Рада директорів
1. Рада акціонерів бере участь у вирішенні найважливіших питань діяльності товариства, у тому числі прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення значних правочинів, реорганізацію товариства та інші дії, які призводять до суттєвих корпоративних змін. 2. Затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства; 3.Обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу; 4. Затвердження умов цивільно- правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди; 5. Вирішення питань, в разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства; 6. Збільшення (зменшення) зареєстрованого капіталу; 7. Затвердження річного звіту товариства; 8. Розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; 9. Прийняття рішення про форму існування акцій; 10. Затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; 11. Прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів; 12. Обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; 13. Прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради; Обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень; 14. Затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора); 15. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора); 16. Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства; 17. Обрання комісії з припинення акціонерного товариства; Вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.	1. Рада акціонерів вирішує найважливіші питання акціонерного товариства. 2. Чітко окреслює повноваження правління. 3. Правління обмежене статутом та внутрішньо корпоративними положеннями. 4. Від стратегії менеджера залежить, скільки років підприємство буде «триматися на плаву». 5. Рада акціонерів може звільняти виконавчий орган. Виконавчий орган контролює діяльність менеджерів. 6. У разі продажу бізнесу іншому власнику, який може привести команду нових управлінців, або в ситуації злиття (поглинання) компанії, коли менеджер і зовсім може залишитися без роботи. 7. Часто розумні прагнення менеджерів удосконалити виробництво або організацію праці не знаходять підтримки у акціонерів, оскільки, збільшуючи витрати, вони зменшують дивіденди.	1. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради; 2. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Він діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом; 3. Виконавчий орган розробляє та передає на затвердження наглядовій раді проекти річного бюджету та стратегії товариства, самостійно розробляє і затверджує поточні плани та оперативні завдання товариства і забезпечує їх реалізацію; 4. Вирішує питання господарської діяльності, фінансування, ведення обліку та звітності. 5. Вживає заходи до забезпечення виконання календарних планів та графіків виробництва, попередження і ліквідації порушень процесу надання послуг, виробництва продукції, виконання проектних та будівельно- монтажних робіт; 6. Контролює роботу підрозділів товариства і посадових осіб в сфері планування, обліку і звітності, списання матеріалів, собівартості, ціноутворення; 7. Вносить на розгляд колегіального виконавчого органу акціонерного товариства пропозиції щодо розміру відрахувань за рахунок прибутку учасників до фондів фінансування інноваційних та інвестиційних проектів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази товариства, його розвиток, а також щодо витрат на провадження статутної діяльності; 8. Розпоряджається майном товариства, затверджує штатний розпис, положення про структурні підрозділи товариства, умови оплати праці працівників та їх стимулювання; 9. В установленому порядку приймає на роботу і звільняє з роботи працівників товариства. Визначає умови трудових договорів, що підлягають укладенню з ними; 10. Інформує колегіальний виконавчий орган, наглядову раду та загальні збори акціонерів про виконання їх рішень та стан справ у товаристві; 11. Виконує інші повноваження, які віднесені чинним законодавством до компетенції керівника юридичної особи, в межах, передбачених статутом, трудовим контрактом та внутрішніми положеннями товариства.

Розглянемо встановлені нами суперечності більш детальніше.

По-перше, Рада акціонерів у зв’язку з володінням контрольного пакету акцій має абсолютне право диктувати стратегічні умови розвитку підприємства, не замислюючись над джерелами досягнення таких стратегічних цілей. Як відомо, вони можуть навіть іти всупереч здоровому глузду та професіоналізму Ради директорів. Відповідно, виникає розповсюджений конфлікт інтересів, коли ефективність діяльності підприємства може опинитися під загрозою.

По-друге, Рада акціонерів може на свій розсуд звільняти виконавчий орган та призначати новий його склад. З іншого боку, часта зміна виконавчого органу може заважати налагодженню управлінських стосунків між менеджерами та виконавчим органом. Вони не встигають пристосуватися один до одного, як настає час зміни виконавчого органу.

По-третє, варіант продажу підприємства новому власнику в більшості випадків тягне за собою зміну команди Ради директорів (їх заміну на «своїх» управлінців). Відповідно ціла команда кваліфікованих управлінців старого власника може залишитися без роботи.

І нарешті, по-четверте, часто розумні прагнення менеджерів удосконалити виробництво або організацію праці не знаходять підтримки у акціонерів, оскільки, збільшуючи витрати, вони зменшують дивіденди.

Таким чином, нами окреслено низку ключових проблем, які заважають ефективному корпоративному управлінню та можуть призводити до корпоративних конфліктів. Отже, доходимо висновку, що на сьогодні законодавство саме ускладнює процедуру взаємовідносин акціонерів та апарату управління. Тому це сприяє конфліктності та затримує ефективну роботу акціонерного товариства.

Ефективність корпоративного управління неможливо досягти без певних компромісних рішень між акціонерами та управлінцями. Акціонери зацікавлені в максимізації сукупного доходу від володіння акціями, що включає отримані дивіденди та доходи від зростання курсової вартості акцій.

Якщо перший вид доходу визначається акціонерами на загальних зборах, то величина доходу від ринкової капіталізації підприємства залежить певним чином від ефективності роботи правління. В свою чергу управлінці стурбовані, насамперед, міцністю свого положення, зростанням власних доходів. Ефективність роботи найманих менеджерів визначається стабільністю роботи підприємства, тому вони намагаються підтримувати на підприємстві стійкий фінансовий стан та зміцнювати конкурентні позиції на ринку.

У зв'язку із вищенаведеним вважається за необхідне, перш за все, на законодавчому рівні узгодити та нівелювати діаметральну протилежність існуючих компетенцій ради акціонерів і ради директорів, які можуть призводити до корпоративних конфліктів.

Таким чином на думку експертів, кількість корпоративних конфліктів можна істотно знизити за рахунок: удосконалення державного регулювання у сфері корпоративного управління; посилення відповідальності за порушення законодавства в галузі корпоративного управління; підвищення правової культури суб'єктів корпоративних відносин; підвищення результативної діяльності рад директорів акціонерних товариств; якісної підготовки управлінських кадрів.

Крім того, на нашу думку, для вирішення проблеми корпоративних конфліктів (спорів) на нашу думку необхідно запроваджувати на підприємствах: корпоративний (бізнес) тренінг; мадіацію - неформалізований, конфіденційний процес переговорів для врегулювання суперечки, який дозволяє розглянути предмет спору під різним кутом і виявити важливі для обох сторін питання; враховувати баланс інтересів учасників корпоративних відносин; поділяти компетенції органів управління; принципи добросовісності та розумності.

Таким чином, на сьогодні існує цілий ряд суперечностей законодавчого характеру, які призводять до частого виникнення та загострення корпоративних конфліктів. Тому вважаємо, що проблеми корпоративних конфліктів можна вирішити чітко сформульованими конкретними принципами побудови системи законодавства. При цьому принципи корпоративного управління повинні вказувати на конкретні інтереси, що підлягають правовому захисту і з урахуванням публічного інтересу та економічної значущості.