Технології забезпечення та блокування діяльності загальних зборів акціонерів

Концепцією зловживання правом займалися багато вчених, проте досі серед науковців немає єдиного підходу до розуміння цього поняття. Деякі з них взагалі не визнають наявність цієї концепції, пояснюючи тим, що зловживання правом означає вийти за межі права і діяти, не маючи на це права. Однак Цивільний кодекс України ч. 3 ст. 13 практично легалізував концепцію зловживання правом, вказавши, що при здійсненні своїх прав особа повинна утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Слід відмітити, що зловживання правом має місце в багатьох галузях права. Щодо зловживання корпоративним правом стосовно акціонерних товариства (далі – АТ) найпоширенішими його проявами є:

- систематичне не з`явлення учасника на загальні збори;

- навмисне блокування прийняття рішень загальними зборами шляхом голосування «проти».

Зловживаючи своїми корпоративними правами, учасник АТ фактично блокує діяльність АТ. Причини блокування можуть бути різними: хвороба, небажання брати участь у діяльності АТ, байдужість, неотримання повідомлення про проведення загальних зборів, навмисне неодноразове ігнорування загальних зборів або голосування проти рішень з питань порядку денного. Якщо блокування діяльності АТ здійснюється учасником навмисно і цим порушуються права інших учасників, а АТ завдається шкода, має місце зловживання корпоративним правом.

Приклад зловживання з практики. АТ необхідно поповнити обігові кошти. Запропоновано в порядку денному збільшити статутний капітал АТ шляхом залучення додаткових інвестицій за рахунок вкладів учасників. Усього в діяльності АТ задіяно два учасники з частками в статутному капіталі 50 % та 50%. Один з них не бажає жодним чином брати участь у діяльності АТ, неодноразово не з`являється на загальні збори, при цьому повідомляється про їх проведення належним чином. Ситуація повторюється неодноразово, АТариство несе збитки.

У наведеному прикладі має місце зловживання корпоративним правом, а саме: систематичне не з`явлення учасника на загальні збори. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські АТ» збори вважаться повноважними, якщо на них присутні учасники, які сукупно володіють більш як 60 % голосів. Будь-які загальні збори АТ повинні розпочатися з визначення кворуму. У випадку, якщо встановленого законом необхідного кворуму не досягнуто, збори не повноважні приймати рішення. Беручи до уваги вимоги законодавства до кворуму зборів, заблокувати проведення загальних зборів можуть учасники, які володіють 40 % та більше відсотків голосів, адже для кворуму необхідно 60 % + 1 голос.

Слід зазначити, що брати участь в управлінні справами АТ – право, а не обов`язок учасника (ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»). Пасивність (нез`явлення на загальні збори) учасника є правомірною та не протирічить законодавству України. Причому така правомірна пасивність не є підставою для автоматичного припинення корпоративних прав учасника. Але в деяких випадках небажання брати участь в управлінні справами АТ перешкоджає іншим його учасникам брати участь у розгляді питань порядку денного, прийняття рішень та як наслідок порушує їх право на участь в управлінні АТариством, а іноді й завдає шкоди самому АТ. У такому випадку має місце зловживання корпоративним правом.

На жаль, законодавство України не передбачає позасудових механізмів впливу на учасника з блокуючим контролем. У такому випадку АТ доведеться обирати: домовлятися із не сумлінним учасником, виходити з АТ іншим учасникам або захищати свої права у судовому порядку. Судова практика з цього питання неоднозначна, проте останнім часом суди дедалі частіше стають на бік АТ, поширюючи правила ст. 13 ЦКУ на корпоративні права. При цьому щоразу варто враховувати систематичність нез`явлення на загальні збори, вину блокуючого учасника, належні та допустимі докази, які це підтверджують. Намітилася позитивна тенденція, що систематичне нез`явлення на загальні збори визнається судами зловживанням корпоративним правом, блокуючого учасника зобов`язують припинити зловживання правом шляхом його реєстрації та прийняття участі у наступних, після набрання рішенням законної сили, чергових загальних зборах учасників АТ. Проте слід відмітити, що блокуючий учасник, наприклад, з 50 % голосів, навіть якщо й з`явиться на загальні збори, може навмисно блокувати прийняття рішень з питань порядку денного (голосувати «проти»).

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» рішення щодо визначення основних напрямів діяльності АТ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, у тому числі зміна розміру статутного капіталу АТ, а також виключення учасника рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, які володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників. У даному випадку законодавство України також не передбачає механізмів впливу на такого учасника, адже він має право голосувати на загальних зборах відповідно до свого переконання та бажання. Змусити блокуючого учасника, у тому числі в судовому порядку, голосувати «за» чи «проти» неможливо. І це правильно. З огляду на те, що судове рішення не може захистити права учасників та АТ на майбутнє, блокуючий учасник може й далі не з`являтися на збори до наступного рішення суду. Як вихід з такої ситуації позивачі дедалі більше вимагають виключити учасника з АТ унаслідок систематичного нез`явлення на збори. Проте суди відмовляють у задоволенні позовних вимог, оскільки виключення учасника з АТ належить до виключної компетенції загальних зборів, а не суду (п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

На практиці мають місце випадки, коли існує кворум та необхідна кількість голосів для прийняття рішень з питань порядку денного (наприклад, збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів учасників), але учасник своїм нез`явленням на збори блокує реалізацію прийнятого на загальних зборах рішення. Наприклад, у АТ учасників, двоє з яких сукупно володіють кількістю голосів, необхідною для кворуму та прийняття рішення з питань порядку денного, у тому числі щодо збільшення статутного капіталу (наприклад, 67 %). Один учасник на збори систематично не з`являється, ігнорує їх проведення, хоча повідомляється належним чином. Учасники із сукупною часткою в статутному капіталі 67 % голосують одностайно за збільшення статутного капіталу шляхом внесення всіма трьома учасниками додаткових вкладів. Орган державної реєстрації відмовляє в проведенні державної реєстрації змін до статуту з причин того, що рішення про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу не може бути прийнято за учасника, який не брав участі у зборах. Як бачимо, навіть таким чином учасник може заблокувати діяльність АТ, проте це не зловживання корпоративним правом. Учасник не зобов`язаний сплачувати додаткові вклади проти своєї волі, оскільки закон не передбачає такого обов`язку. У такому випадку учасники, які беруть участь у зборах, при наявності кворуму, можуть прийняти рішення про внесення ними додаткових вкладів та зменшення у зв`язку з цим частки в статутному капіталі учасника, який не з`явився

Крім того, можна порадити відповідальним учасникам господарських АТариств у цьому випадку виключити несумлінного учасника з АТ. Одразу зазначимо, цей шлях є досить складним для АТ, оскільки пов`язаний з необхідністю збирання доказової бази та відсутністю чіткого законодавчого регулювання вказаного питання. Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські АТ» учасника АТ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей АТ, може бути виключено з АТ на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників АТ.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що чіткого досконалого законодавчого регулювання проблеми подолання зловживання корпоративним правом на даний час немає. Недостатність нормативного регулювання, неоднозначна судова практика дозволяють блокуючим учасникам зловживати своїми корпоративними правами. І хоча намітилася позитивна тенденція вирішення корпоративних спорів у судовому порядку, все ж хотілося б мати можливість захистити корпоративні права й в позасудовий спосіб. З цього приводу корисним видається досвід Великої Британії, де взагалі кворум для проведення загальних зборів складають дві особи (учасники компанії, присутні особисто або через представника). Внаслідок такого низького кворуму зловживань корпоративним правом у цьому аспекті у Великобританії практично не існує. Є багато противників зниження кворуму для проведення зборів в Україні, пояснюючи це суттєвою небезпекою «корпоративній безпеці» АТ, оскільки це дозволяє проводити так звані паралельні чи автономні збори з різним складом учасників, на яких приймаються кардинально протилежні рішення, формуються різні склади органів управління. Але про кворум у дві особи не йдеться. У правовій науці намітився ще один підхід подолання вказаної проблеми: у разі систематичної неявки учасника на збори (наприклад 3 і більше разів), вимоги до кворуму повинні бути зменшені. Таким чином передбачається збалансувати права учасника, який не з`являється на збори, та інших учасників АТ.

Поки точаться дискусії навколо подолання проблеми зловживання корпоративним правом, для учасників діючих АТ залишається тільки порадити захищати свої корпоративні права або шляхом домовленостей, або в судовому порядку. Учасникам майбутніх АТ рекомендуємо обов`язково враховувати дану проблему при створенні підприємства, ретельно опрацьовуючи положення установчого документа.

13 січня 2015 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до статті 41 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо кворуму загальних зборів акціонерних АТ з мажоритарними корпоративними правами держави» № 91-VIII («Закон № 91-VIII»), який був підписаний Президентом України 28 січня 2015 р. Законом № 91-VIII зменшено кворум загальних зборів акціонерних АТ з 60% до 50% плюс одна акція. Для АТ з часткою держави (у статутному капіталі яких є корпоративні права держави і в яких держава є власником 50 і більше відсотків простих акцій) Закон № 91-VIII набирає чинності з 31 січня 2015 року, а для інших акціонерних АТ – з 1 січня 2016 року. Раніше законодавство України давало можливість власникам, які сукупно володіють більше 40% простих акцій, блокувати проведення загальних зборів акціонерного АТ, що призводило до перешкоджання роботі деяких акціонерних АТ, де існував конфлікт інтересів між мажоритарним(-и) та міноритарним(-и) акціонером(-ами). Після набрання чинності Законом №91-VIII для відповідної категорії АТ, для проведення загальних зборів акціонерів, а також для прийняття відповідних рішень, буде достатньо присутності акціонерів, що володіють більше 50% голосуючих акцій АТ.