Організація професійно-психологічного відбору в ДСНС України

 

У Законі України «Кодекс цивільного захисту» зазначено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньо освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистісними, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати свій професійний обов’язок.

Отже кандидати повинні пройти професійний відбір з метою оцінки професійної придатності до служби за вищенаведеними параметрами.

Професійно-психологічний відбір в ДСНС України – це комплексне дослідження особистості з метою прогнозування її психологічної готовності на основі наявних у неї психологічних властивостей. Це спеціально організований дослідницький процес, мета якого – виявити й визначити за допомогою науково обгрунтованих методів ступінь та можливість соціально-психологічної придатності кандидатів.

Задачами професійно-психологічного відбору кандидатів на службу та навчання є:

- визначення психологічної придатності громадян, які є кандидатами на службу та навчання;

- забезпечення раціонального розподілу громадян, які є кандидатами на службу за профілями підготовки і відповідними посадами;

- поглиблене психологічне вивчення кандидатів з ознаками ускладненої адаптації до служби і навчання з метою внесення пропозицій керівництву з проведення індивідуальної роботи з ними;

- участь у комплектуванні підрозділів з урахуванням психологічної сумісності;

- виявлення осіб з нервово-психічною нестійкістю.

В ДСНС України професійно-психологічний відбір громадян здійснюється відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України і Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121 «Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі». В наказі визначено перелік психофізіологічних показників для професійного добору при виконанні різного роду робіт, у тому числі і при виконанні аварійно-рятувальних робіт та роботи з гасіння пожеж.

Усі фахівці, які здійснюють професійно-психологічний відбір, повинні мати вищу психологічну освіту і зобов’язані дотримуватися норм професійної етики та деонтології.

Для проведення заходів щодо професійно-психологічного відбору, щорічним наказом начальника ГУ(У) ДСНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УкрНДІЦЗ, аварійно-рятувальної служби, ректора вищого навчального закладу, створюється позаштатна група з організації професійно-психологічного відбору.

Начальником цієї групи призначається заступник начальника ГУ(У) ДСНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УкрНДІЦЗ, аварійно-рятувальної служби, проректор вищого навчального закладу з роботи з персоналом.

До складу групи входять представники територіальних органів управління, фахівці Центрів психологічного забезпечення, представники підрозділів взаємодії з ЗМІ та зв'язків з громадськістю.

Підрозділами, на які покладається безпосереднє здійснення професійно-психологічного відбору на службу та навчання є Центри психологічного забезпечення ГУ (У)ДСНС України в областях, місті Києві та та Севастополі, вищих навчальних закладів, УкрНДІЦЗ, навчальних закладів і наукових установ ДСНС України тощо.

Професійно-психологічний відбір проводиться з використанням методів соціально-психологічного вивчення, психологічного та психофізіологічного обстеження.

Персональну відповідальність за обгрунтованість і вірогідність висновків про професійну придатність кандидатів на службу несуть начальники (керівники) Центрів психологічного забезпечення.

Ректорами вищих навчальних закладів може бути прийнято рішення щодо проведення додаткового психологічного вивчення кандидатів у випадках виявлення осіб, які не були охоплені професійно-психологічним відбором.

Психологічне обстеження проводиться в ранкові часи після попередньої ознайомчої та профорієнтаційної бесіди, проведеної начальником підрозділу (представником кадрового органу), за допомогою переліку методик, які використовуються для відбору на службу та навчання, сукупний результат яких дозволяє визначити відповідність психічних якостей і здібностей кандидата вимогам професійної діяльності (див. додатки 2, 3 наказу №89) та за наявності у кандидата направлення на проходження психологічного обстеження, виданого начальником (заступником начальника) підрозділу, де планує працювати кандидат. Основна мета попереднього вивчення – прогнозування доцільності подальшого вивчення кандидата.

Якщо у процесі психологічного обстеження у кандидата виявлено стомлення, психоемоційний стрес чи період адаптації після перенесеного захворювання, то проведення обстежень переноситься на інший день, погоджений із кандидатом. Перед проведенням психодіагностики кандидат власноруч засвідчує підписом, що на момент тестування скарг на стан здоров’я, загальне самопочуття не має та готовий до його проведення.

Обстеження проводиться як в індивідуальному, так і в груповому порядку. Групове обстеження проводиться психологом з метою одержання стандартизованих даних про психологічні особливості кандидата, враховуючи характер майбутньої діяльності. У разі одержання недостовірних результатів (завищений критерій рівня недостовірності) чи явній установчій поведінці кандидата під час групового обстеження, необхідно провести його додатковий інструктаж і тестування в цей або найближчий день.

Індивідуальне обстеження проводиться після групового обстеження для оцінки професійно важливих якостей, одержання розгорнутої психологічної характеристики особистості, виявлення психічної дезадаптації і здійснюється з використанням основних і додаткових психодіагностичних методів і методик. Усі обстеження реєструються в журналі обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на службу та журналі обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на навчання (додатки наказу №5, 6).

Безпосередньо перед обстеженням психолог проводить первинний інструктаж, метою якого є роз’яснення суті запропонованих заходів

Етапи психологічного обстеження:

- попереднє профорієнтаційне консультування здійснюється під час попереднього вивчення кандидата і передбачає отримання початкової психологічної інформації про особистість кандидата з метою планування психологічного відбору та надання кандидату рекомендацій про доцільність подальшого відбору відповідно до вимог обраної спеціальності;

- соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку моральних якостей особи, її трудової активності, професійної спрямованості, умов виховання і розвитку, особливостей спілкування і поведінки;

- професійна психодіагностика здійснюється з метою структурного аналізу особистості кандидата відповідно до вимог обраної професії (спеціальності).

Попереднє профорієнтаційне консультування, соціально-психологічне вивчення та професійна психодіагностика здійснюються до проходження військово-лікарської комісії та оформлення відповідних документів. За результатами здійснення цих перших трьох етапів професійно-психологічного відбору психолог подає керівництву пропозиції про доцільність подальшого здійснення відбору кандидата за такими рівнями:

А – придатний, відповідає вимогам обраної професії (спеціальності);

Б – частково придатний, відповідає вимогам обраної професії (спеціальності) з переважної більшості критеріїв, що мають значення, за відсутності серйозних протипоказань; вимагає посиленої уваги на етапі адаптації до умов служби;

В – непридатний, не відповідає вимогам обраної професії (спеціальності).

До групи придатних (А) належать особи, які з високим ступенем імовірності будуть успішно освоювати конкретну професію при існуючих формах і режимах підготовки та ефективно виконувати свої професійні обов’язки.

До групи частково придатних (Б) будуть віднесені дві категорії осіб. До першої відносяться особи, щодо яких зроблено прогноз про те, що вони будуть справлятися зі своїми обов’язками, але і їх роботі можуть бути помилки, обумовлені деякими змінами параметрів діючих факторів, причому ці помилки будуть лише незначно знижувати загальну ефективність функціонування системи. До іншої категорії увійдуть особи, які потребують збільшення термінів, зміну режимів, і структури навчання та тренування.

Нарешті, до групи непридатних будуть входити ті особи, навчання яких конкретної професії представляється малопродуктивним, а робота за фахом може, безумовно знизити загальну ефективність системи навіть при зміні режимів, структури навчання і тренування.

Висновок професійно-психологічного відбору про придатність кандидата психолог заносить до анкети кандидата (додаток 7 наказу) на навчання та довідки-висновку (додаток 8) про психологічну придатність кандидата на службу, яка в обов'язковому порядку погоджується з заступником начальника, проректором з роботи з персоналом. Зміст висновків за результатами професійно-психологічного відбору кандидатів є конфіденційною інформацією, що не підлягає розголошенню стороннім особам.

Результати вивчення особистостей кандидатів, у разі прийняття їх на службу, заносяться в картку психологічного супроводження (додаток 9).

Анкета з результатами професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання, довідка-висновок з результатами професійно-психологічного відбору на службу зберігаються в особовій справі (розділ 3 особової справи).

Висновок за результатами професійно-психологічного відбору кандидатів на службу, навчання, працівників при переміщенні на іншу посаду залишається дійсними протягом 6 місяців та надається для пред'явлення до підрозділу в термін не пізніше трьох днів після проходження обстеження.

Позитивні результати обстеження є підставою для проведення в підрозділах подальшого вивчення кандидатів та направлення їх на проходження військово-лікарської комісії.

Остаточний рівень придатності кандидата на службу та навчання визначається з урахуванням результатів вивчення, рівня фізичної підготовки кандидатів та висновку ВЛК.

Заступники начальників, проректори з роботи з персоналом несуть персональну відповідальність за забезпечення умов збереження отриманої конфіденційної інформації та за врахування змісту висновків, складених за результатами професійно-психологічного відбору при прийнятті рішення про доцільність зарахування кандидата на службу та навчання.

На службу цивільного захисту та навчання у вищих навчальних закладах ДСНС України не може бути прийнятий кандидат, який зарахований за результатами професійного-психологічного відбору до третьої категорії професійної придатності (рівень – В).

Уся документація служби психологічного забезпечення щодо професійно-психологічного відбору кандидатів зберігається відповідно до встановленого порядку і термінів.