Типи за адаптацією до умов суспільства

Найвідоміші типології

Конституційні типології характеру пов'язують характер з особливостями зовнішності людини, будовою тіла (Кречмер, Шел-дон).

Акцентуальні типології пояснюють особливості характеру виявленням окремих рис та їх сукупностей, що становлять крайні варіанти психічної норми та межують з психопатіями (Леонгард, Лічко)

Соціальні типології визначають характер на основі ставлення людини до суспільства та моральних цінностей (Фромм, Шостром).

 

2. Особистість – це поняття, яке відображає соціальну структуру людини, розглядає індивіда з точки зору його причетності до соціально-культурного життя суспільства.

Поняття особистості
Поняття особистість вказує на наявність і рівень розвитку індивідуального початку кожної людини і його реалізації в суспільних відносинах.

У вузькому сенсі під словом «особистість» мають на увазі індивіда, який здатний бути суб’єктом суспільних відносин і здійснювати свідому діяльність.

У широкому розумінні поняття особистість систематизує ті людські риси, які необхідні йому при веденні соціального життя. Замість слова «особистість» можна вживати вираз соціальний і психологічний образ – ці поняття фактично тотожні між собою.

Основні характеристики особистості
У сучасному суспільствознавстві виділяють такі основні характеристики особистості: наявність волі, розуму, волі і почуттів, які в загальній складності ведуть до персоналізації. Давайте розглянемо, що означає кожен атрибут особистості.

Під волею розуміється здатність людини здійснювати певні дії за своїм бажанням, і можливість нести за них відповідальність.

Ідейний ставлення людини до дій досконалим завдяки прояву волі називається свободою.

Здатність аналізу наслідків вчинених дій має назву розум.

Почуття являють собою емоційний процес, який супроводжує те чи інше свідома дія людини.

Темпераменти
Стійка система індивідуальних особливостей особистості, які проявляються в динамічних аспектах її діяльності. Темперамент – це основа характеру людини.

Дуже часто темперамент розглядається як вищий показник нервових станів кожного індивіда. Розрізняють чотири види темпераменту:

– Флегматик – незворушні люди, що мають стійкий настрій. Такі особистості скупі на прояви емоцій, завжди врівноважені.

– Холерик – рвучкі люди, яким не чуже прояви агресії. У таких особистостей немає рівноваги в психічних процесах.

– Сангвінік – рухливі люди, щедрі на емоції, володіють яскравою мімікою. На відміну від холериків, такі особистості вміють контролювати свої емоції, часто перетворюючи агресію в сміх.

– Меланхолік – ранимі люди, з тонкою структурою психіки. Характерною рисою є емоційна ранимість, здатність впадати в депресію.

Характер людини
Характер є стійкою структурою психічних властивостей особистості, які проявляються як у динамічному, так і статичному поведінці. Говорячи про характер особистості, ми маємо на увазі сукупність її яскравих якостей і властивостей, які впливають на її дії та повеління.

Риси характеру сприяють вибору вектора способу життя і поведінки людини. У широкому сенсі під поняттям «характер» мають на увазі типова поведінка індивіда в різних життєвих ситуаціях.

Здібності
Здібності являють собою яскраво виражені індивідуальні властивості кожної особистості, які важливі для здійснення певного виду діяльності.

Здібності не слід плутати з талантом. На відміну від таланту, здатності вказують на те, чи має схильність людина придбати навички, вміння і знання. У той час як талант говорить про вже властивих йому навичках.

Типи за адаптацією до умов суспільства

Типологія, яка характеризує модальні типи особистості, показує, які з них займають домінуюче положення в суспільстві або соціальних групах.

• Модальний — той, який реально переважає в даному суспільстві.
• Ідеальний — не прив'язаний до конкретних умов. Це тип особистості як побажання на майбутнє, наприклад, всебічно і гармонійно розвинена особистість у К.Маркса чи нова людина Е.Фромма.
• Базисний — найкращим чином відповідає потребам сучасного етапу суспільного розвитку.

Із базисним типом пов'язана система соціально-правових і моральних норм, які відображені в конституціях, законах, у суспільній свідомості, різних типах світосприйняття тощо^[1].

Характеристика базисного типу особистості відповідає на запитання: яким критеріям повинна відповідати особистість, щоб суспільство могло розвиватися з максимальною ефективністю? Якщо взяти ту чи іншу соціальну групу, то в ній неважко виділити особистість із характеристиками, що найбільш повно відображають умови та закономірності функціонування даної групи.

Типи за Е.Шпранґером

Е. Шпранґер, типологізуючи людську індивідуальність за ціннісно-орієнтаційною спрямованістю людини, виділив шість ідеальних типів:

• «економічна» людина господарства,
• «теоретична» людина науки,
• «соціальна» людина любові та самовіддачі,
• «політична» людина влади
• «естетична» людина мистецтва,
• «релігійна» людина.

За основу виділення цих типів Е. Шпранґер взяв соціальні орієнтації, що переважають (певні диспозиції). Наприклад, тип економічного індивідуума характеризується пошуком власної матеріальної забезпеченості тощо.

Типи за Еріхом Фроммом

За Е. Фроммом (1900–†1980) соціальний тип особистості як пануючий тип характеру — це форма зв'язку індивіда та соціуму, «ядро структури характеру, що властиве більшості членів однієї і тієї ж культури, на відміну від індивідуального характеру, який різний у людей тієї ж самої культури». Значення соціального характеру, вважає Е. Фромм, полягає в тому, що він дозволяє найбільш ефективно пристосуватися до вимог суспільства і придбати відчуття безпеки і захищеності. Аналізуючи історію людства, Е.Фромм виділяє кілька типів соціального характеру:

• рецептивний (пасивний)
• експлуататорський
• накопичувальний
• ринковий