Праісторичний розвиток України та виникнення облікової культури

Історична доба	Матеріальна культура	Соціальна і духовна культура	Облікова культура

Старіший палеоліт 200000 – 40000	Мисливство, рибальство, збирання готових продуктів, вироблення грубих крем’яних знарядь -“стусанів”, засвоєння вогню; печерні житла.	Кочування в окремих групах; поховання в печерах; культові вірування ще не досліджені	Перші риси облікової культури, печерні малюнки.
Молодший Палеоліт 40000 - 8000	Ті самі форми господарства, вироблення дрібнішого крем’яного знаряддя; відкриті стоянки з першими куренями.	Кочування в організованих групах; перші вияви мистецтва, мисливська магія, культ богині плодючості; кістякові поховання без ритуалу або скорочені, з червоною охрою (померлих).	Виникнення облі- кової уяви, зарубки на кістках.
Мезоліт 8000- 5000	Ті самі форми господарства, крім того, збирання устриць, вироблення дуже дрібного крем’яного знаряддя (мікроліти); стоянки на піскових дюнах із куренями.	Кочування в окремих групах; у похованнях обрядово скорочені кістяки (культ померлих).	Зародження облікової культури, розширення облікової уяви, значне поширення позначок, зарубок тощо.
Неоліт 5000 - 1800	Мотикове хліборобство, мисливство, рибальство, початки гірництва й торгівлі, вироблення шліфованого крем’яного знаряддя, початки гончарства й ткацтва; житлові землянки й хати.	Початки сільського життя, мати - голова родини (матріархат); розвиток декоративного мистецтва; в похованнях обрядово скорочені кістяки, початки тілопалення; культ богині плодючості, віра в потойбічний світ.	Те саме, спроби фіксації облікових даних на табличках, посуді, скульптурах.
Бронзова доба 1800 - 800 до Хр.	Хліборобство, скотарство (перші коні), мисливство, рибальство, гірництво, торгівля, бронзівництво, перші вози, дерев’яні плуги, серпи, коси; хати й землянки, господарські будівлі, перші городища.	Спершу мати, пізніше батько - голова родини (патріархат); початки соціальних відмінностей, кістякові й тілопальні поховання з жінками й дітьми; культ богині плодючості; тотемізм, початок культурної нівелізації.	Зародження примітивного обліку, початкове ведення кам’яних книг, рахунків, початок формування елементів методу обліку.
Гальштатська доба 800 - 500 до Хр.	Ті самі форми господарства; оброблення заліза, бронзи й золота; хати, городища, селища	Патріархат, початки племінної організації та невільництва; культ богині плодючості, померлих і сил природи, тотемізм; тілопальні й кістякові поховання з жінками й невільниками під могилами, в кам’яних і дерев’яних гробницях; початки грецької культури впливів.	Подальший розвиток облікової культури бронзової доби, визначення об’ ктів обліку, перші ознаки зародження бухгалтерського обліку.
Лятенська доба 500 - 0 до Хр.	Хліборобство, скотарство, торгівля (перші монети); масове виробництво залізного знаряддя і зброї, оброблення заліза й інших металів, емалювання, перше гончарське коло; ті самі житлові умови.	Патріархат; перша державна організація (Боспорське царство); такий самий культ; тілопальні поховання; кельтські впливи.	Формування обліку як самостійної галузі людської діяльності, виникнення перших нормативів облікової роботи.
Римська доба 1 - 375 по Хр.	Хліборобство, скотарство, торгівля, промисел, виноробство, оброблення заліза й інших металів із вживанням емалі й дорогих каменів; ті самі житлові умови.	Патріархат; Боспорське царство, впливи римських провінцій; такий самий культ і похоронний обряд.	Створення примітивних форм обліку, подальший розвиток його, винахід перших облікових приладів.
Доба переселень народів 375 – 800 по Хр.	Ті самі форми господарства, роди промислів і житлові умови; на півдні початки кам’яного будівництва; зубожіння через навалу азійських кочовиків.	Патріархат; племінна організація; культ предків і сил природи; тілопальні поховання.	Формування принципів державного обліку, подальший розвиток простих форм обліку.
Княжа доба 800 – 1340 по Хр.	Ті самі форми господарства, промислів і житлові умови; багато оборонних городищ, дерев’яне, цегляне й кам’яне будівництво.	Патріархат, відтак християнська родина; племінна організація, князівства, київська, згодом галицько-волинська держава; поганські вірування, згодом християнство.	Завершення розвитку облікової культури та формування обліку як самостійної галузі людської діяльності.