Міжбюджетні відносини та іх регулювання

Пенсионный фонд Украины

Пенсионный фонд Украины — центральный орган исполнительной власти, который осуществляет управление социальной системой всеобщего обязательного государственного пенсионного страхования, проводит сбор, аккумуляцию и учёт страховых взносов; назначает пенсии и готовит документы по их выплате; обеспечивает своевременное и в полном объеме финансирование и выплату пенсий, социальных оплат, осуществляемых в соответствии с законодательством за счет Пенсионного Фонда Украины; осуществляет контроль целевого использования средств Пенсионного Фонда Украины.

Пенсионный фонд Украины в установленном законодательством порядке вносит на рассмотрение министра труда и социальной политики предложения по вопросам формирования государственной политики в сфере пенсионного обеспечения и социального страхования, обеспечивает её реализацию.

Деятельность ПФ Украины направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Министра труда и социальной политики Украины. Пенсионный фонд Украины является центральным органом исполнительной власти, которая осуществляет руководство и управление солидарной системой общеобязательного государственного пенсионного страхования.

Основные задания Пенсионного фонда Украины:

- участие в формировании и реализации государственной политики в сфере пенсионного обеспечения и социального страхования;

- обеспечение сбора и аккумулирование взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование, ведение их учета;

- назначение (пересчет) пенсий;

- обеспечения своевременного и в полном объеме финансирования и выплаты пенсий, других выплат, которые согласно законодательству осуществляются за счет средств Пенсионного фонда Украины.

Сутність і значення фінансового ринку.

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати тільки в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів. Об'єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери й фінансові послуги, суб'єктами відносин - держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни. ^ Головною функцією фінансового ринку є забезпечення руху грошових коштів від одних власників (кредиторів) до інших (позичальників). Фінансовий ринок являє собою механізм перерозподілу фінансових ресурсів підприємств і нагромаджень населення між суб'єктами господарювання і галузями економіки, «зв'язування» частини грошових коштів, не забезпечених споживчими товарами, а також засобом покриття дефіциту державного бюджету. Значення фінансового ринку в системі ринкових відносин полягає у можливості відкласти нинішнє споживання, нагромадити заощадження і спрямувати їх у сферу підприємництва.

.Фінансовий ринок – складова фінансової системи держави. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб’єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами. Фінансовий ринок включає:

• валютний ринок,
• ринок кредитів,
• ринок цінних паперів,
• ринок фінансових послуг.

Міжбюджетні відносини та іх регулювання

Під час передання державою права на здійснення видатків виникають міжбюджетні відносини.

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяються на вертикальні - між бюджетами різних рівнів, і горизонтальні - між бюджетами одного рівня (в Україні тільки вертикальні).

Види взаємовідносин: регламентовані законодавчими та інструктивними документами; договірні - на підставі угоди між відповідними органами влади чи управління.

З метою забезпечення відповідності між повноваженнями на фінансування видатків, закріплених законодавчими актами України за відповідними бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень, здійснюється регулювання міжбюджетних відносин.

Механізм регулювання міжбюджетних відносин базується на використанні фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, як певного рівня соціальних послуг у розрахунку на душу населення, надання яких гарантується державою виходячи з наявних фінансових ресурсів та визначеного обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості розраховується шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг. Отриманий показник коригується коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів соціальних послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць.

Коригувальні коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.